Якщо ми говоримо про виживання, то передусім хочеться підкреслити такі речі:

-         не пишіть заяву про звільнення за власним бажанням;
-         не пишіть заяву про відпустку без збереження зарплати.

Звичайно, це не гарантує отримання коштів, але у роботодавця накопичуватиметься борг по зарплаті перед вами, який він буде змушений виплатити. Вимагайте дистанційної роботи, оформлення простою або у крайньому випадку звільнення за угодою сторін. Останнє дозволить отримувати допомогу по безробіттю. Певною втіхою є те, що виплати на період карантину будуть призначатись з 1-го дня після надання статусу безробітного, а розмір не може бути меншою за 1000 грн. Про інші поради по захисту соціально-трудових прав ви можете прочитати за посиланням. В умовах очевидної бездіяльності держави інструментом захисту стає профспілка, як показано у цьому відео.

Важко встановити, скільки самозайнятих підприємців або неофіційно зайнятих працівників втратили дохід внаслідок кризи. У рамках нинішнього правового поля допомогти їм важко, тут потрібні політичні рішення. Але й ті, хто працював за трудовим законодавством, знаходяться у критичному становищі.

Страждають мільйони, скаржаться – сотні

Як повідомляє «Економічна правда», роботу втратили 2,2 млн українців, а 5,5 млн знаходяться у відпустках. Припускаємо, що порушення трудових прав стало масовим. У своїй більшості громадяни звільняються за власним бажанням або ж перебувають у неоплачуваній відпустці. Це позбавляє їх права отримувати виплати по безробіттю. Опинившись з порожніми кишенями, сподіватись на належну медичну допомогу в нинішніх умовах не варто.

Як влада реагує на порушення? На запит активістів «Соціального руху» Держпраці повідомляє, що у службі не ведеться окремо підрахунку звернень, що стосуються наслідків коронавірусу. Усього з 11 березня по 13 квітня ц.р. надійшло 529 звернень до Держпраці. У відомстві повідомляють, що на час карантину частина суб’єктів господарювання припинила діяльність, тому це унеможливлює перервірки. Обіцяють відреагувати на звернення вже після карантину:

«Усі звернення, які надходять на адресу Держпраці, знаходяться на особливому контролі та після завершення дії карантинних обмежень, при наявності підстав, посадовими особами Держпраці за зверненнями громадян будуть проведені відповідні заходи державного нагляду (контролю)».

Відтак, Служба здійснює лише інформаційно-консультаційні заходи. Проте слід зазначити, що це не стільки вина інспекторів. Нинішній порядок перевірок Держпраці, понівечений завдяки екс-міністру Тимофієві Милованову, дозволяє проводити інспекційні відвідування лише з питань виявлення неоформлених працівників. Тому якщо вам не надають засоби захисту, змушують йти у відпустку чи звільнятись, то інспектор навряд чи здійснить візит до роботодавця.

Це вказує на те, що дерегуляція шкодить працівникам. Проте певною мірою усунення держави зі сфери соціально-трудових відносин шкодить і роботодавцям. На це в ефірі каналу «Прямий» звернув увагу наш активіст [після 31:18]. В умовах нинішньої кризи навіть найбільш переконаним лібертаріанцям стало зрозуміло, що ринкова логіка «рятуйся хто може» не врятує.

Допомога по частковому безробіттю 2.0

Нещодавніми змінами до Закону України «Про зайнятість населення» було спрощено отримання допомоги по частковому безробіттю, а також запроваджено виплату по частковому безробіттю на період карантину для малих і середніх підприємців. Однак ці новації не працювали через неузгодженість норм (положення стосувались випадків зупинення «виробництва», що не охоплювало сферу послуг), а також через відсутність коштів (не було створено стабілізаційний фонд).

Допомога передбачалася для тих роботодавців, які вимушено зупинили виробництво або встановили неповний робочий час. При цьому такого права позбавлені працівники, якщо вони відправлені у неоплачувану відпустку. До отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець має сплачувати кошти.

13 квітня ц.р. були внесені зміни до Закону про Держбюджет-2020 та деяких інших законів. Поправки до ст. 47-1 Закону про зайнятість населення додали визначеності та зробили регулювання більш сприятливим для підприємців. Так, не потрібно подавати документ про відсутність боргу по ЄСВ і зарплаті за останні 5 років, достатньо довідку про сплату ЄСВ протягом останніх 6 місяців; роботодавцям необхідно подати наказ про зупинення (скорочення) діяльності без вказівки на заходи, що вживаються для протидії епідемії.  Також було передбачено, що допомога по частковому безробіттю має виплачуватись з першого дня скорочення тривалості робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину. Це не означає, що підприємці й працівники миттєво отримають підтримку. Тепер залишаються наступні формальності:

  1. 1. Кабмін має затвердити порядок використання коштів стабфонду й, зокрема, перерахувати фінансову допомогу Фонду соцстрахування на випадок безробіття.

  2. 2. Кабмін має визначити розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

  3. 3. Роботодавці мають звернутися за допомогою з належними документами до територіального центру зайнятості й отримати виплати по частковому безробіттю.

Розраховувати на щедрі виплати не варто. За період простою працівникам можуть компенсувати дві третини заробітку. Сума виплат на виробничих підприємствах відповідно до ст. 47 Закону про зайнятість не може бути вищою 2102 грн, а на малих і середніх підприємствах (ст. 47-1 Закону) вона не може бути вищою за 4723 грн (~160 євро). Наскільки це відповідає гідним стандартам? Приміром, в Естонії держава субсидує до 70% втраченого заробітку, але не більше 1000 євро. Пояснювати це лише різним рівнем економічного розвитку не зовсім вірно. Відзначимо, що рівень ВВП на душу населення в Естонії у 3,7 разів більший аніж в Україні, а розмір виплат більший у 6,25 разів. Ознайомитися з тим, як держави світу захищають безробітних, працюючих і самозайнятих, можна на сайті Міжнародної організації праці. Як бачимо, Україна далеко позаду й використовує дуже скромний інструментарій соціальної підтримки.

Який вихід?

Можливості  для фінансування потрібних народу програм існують. Україна повинна займатися агресивною деофшоризацією та списанням боргу перед МВФ (з міркуваннями нашого активіста, банківського експерта Вадима Сироти ви можете ознайомитись за посиланням). Якщо суспільство прагне збереження добробуту та доступу до соціальних благ, то відмова від неоліберальної політики є обов’язковою. Оздоровлення медицини та забезпечення усіх заробітком потребує деолігархізації. Запустити економіку може запуск інфраструктурних проектів під керівництвом держави (хоча впевнені, що безвідповідальний уряд буде наполягати на приватизації залишків майна). Детальніше про реалізацію соціалістичних і демократичних перетворень – читайте у програмі «Соціального руху». Ми вважаємо, що держава може і повинна полегшити страждання населення. Проте не маємо жодних ілюзій, що нинішня капіталістична команда з цим завданням не впорається. Захищайте свої права, об’єднуйтесь, змушуйте еліту компенсувати втрачене. Нам потрібна влада, яка цінує життя людини, а не добробут інвестора.