Трудовий конфлікт на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (м. Кривий Ріг, Україна) став одним із наймасовіших і найтриваліших виступів робітників за покращення умов праці та справедливе ставлення з боку менеджменту. У певний період всі чотири шахти комбінату були зупинені через те, що у підземних умовах залишилися шахтарі. Близько 400 гірників знаходились під землею, а на поверхні сотні людей брали участь в акціях протесту. Кілька тижнів співробітники та родичі протестуючих шахтарів жили у Києві просто на вулиці біля парламенту. Пізно ввечері 15 жовтня на поверхню піднялись працівники шахти «Октябрська» – вони знаходилися під землею найдовше, з 3 вересня 2020 року (загалом 43 дні). Робітники жаліються на опухлі ноги, підвищений тиск та погане психічне почуття. Проте ця історія, яка вимагала від багатьох героїчних зусиль і коштувала їм здоров’я, ще не завершується.

Робітники об’єднались довкола вимог гідної оплати праці, безпеки на виробництві, збереження пільг за шкідливу працю, зміни некомпетентного менеджменту, а згодом – гарантії непереслідування та оплати часу перебування під землею.

Шахтарський протест закінчено. Розходимось? 

Шахтарям необхідно саме зараз гуртуватись, адже тепер працедавець докладе усіх зусиль, аби розбити солідарність, посіяти ворожнечу між бригадами, між конкретними спеціалістами, між профспілками, зробить крайніми найактивніших поборників прав трудящих. В цей період важливо, аби працівники не втратили профспілковий захист, адже профспілки ПМГУ та НПГУ у вересневий протест виділяли своїм членам компенсацію за втрату доходу по 300-350 грн/зміну, щоб ті могли прогодувати свої родини. І тепер профспілки стануть «ворогами номер 1» для власників підприємств. Саме сьогодні час гуртуватись та відстоювати гідні умови праці для себе та своїх колег, аби завтра не їхати працювати за кордон, полишаючи малих дітей та стареньких батьків.

Угода про примирення

Ще до підписання Угоди про примирення адміністрація визнала право на збереження пільг за роботу в шкідливих умовах. Роботодавець обіцяє, що за результатами атестації представники 10-ти професій збережуть пільги (довші відпустки, скорочений робочий час, ранній вік виходу на пенсію). Проте не зрозуміло, чи це стосується всіх людей, які працюють під землею та та стикаються з іншими небезпечними виробничими факторами. Окрім того, вимоги про посилення безпеки на виробництві та належне забезпечення інструментами почала частково виконуватися на окремих шахтах. Цьому сприяло те, що перевіркою Держпраці виявлено 190 порушення охорони праці, які посадові особи мають усунути.

15 жовтня було погоджено Угоду між сторонами, але окремі її умови розмиті, через що робітникам треба проявити максимальну пильність. У тексті йдеться про:

  1. Підвищення зарплати на 38% для наземних професій й підземних працівників, які мали низькі заробітки, а також на 21% для підземних працівників. Керівництво комбінату оприлюднило нові тарифні ставки й посадові оклади станом на 08.10.2020 р. Наскільки підвищення є реальним, можна буде коли робітникам здійснять оплату за місяць. До того ж фактична оплата може бути меншою через застосування відрядної форми оплати праці замість погодинної. Слід констатувати, що спільними зусиллями підземної, наземної та допоміжної груп спеціалістів підтягнули розмір зарплат найменш оплачуваних професій, без яких видобуток залізної руди є неможливим. Сигналістки отримуватимуть тепер не 6-7, а 9-10 тис. грн. На 21% передбачено підвищення зарплат допоміжній групі (слюсарі, електрики, машиністи електровозів тощо) – до 14 тис. грн.

  2. Обіцянка менеджерів не здійснювати кримінальне та адміністративне переслідування, а також не притягувати до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної, матеріальної відповідальності працівників комбінату. Однак нічого не було сказано про долю поданого адміністрацією раніше цивільного позову. Тому 16 жовтня відбувся анонсований судовий процес, де роботодавець вимагає визнати протест працівників незаконним страйком і неправомірними діями.

  3. Оплата часу перебування на акції протесту. Передбачається надати матеріальну допомогу працівникам комбінату, які залишалися у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни, згідно з поданими заявами та медичними висновками щодо стану їхнього здоров’я. Це означає, що шахтарі змушені в індивідуальному порядку звертатися до роботодавця й сподіватися на позитивне вирішення питання. Роботодавець не взяв на себе зобов’язання оплатити вимушений простій у розмірі середнього заробітку.

Зміст меморандуму викликає скепсис і робітники готові продовжувати боротьбу. Черговим актом мобілізації стало судове засідання 16 жовтня в Жовтневому районному суді м. Кривий Ріг за позовом ПАТ КЗРК до 10 робітників (треті особи: осередки Незалежної профспілки гірників України та Профспілки металургів і гірників України). Весь зал був заповнений робітниками (приблизно 50 осіб), серед яких було поширено листівки «Соціального руху». У ній було сказано, що роботодавець своїм позовом відволікає увагу від страшних результатів своєї поведінки: зарплати на «КЗРК» низькі навіть за мірками Кривого Рогу, а показник травматизму – один з найвищих в Україні. На суд з’явилися декілька осіб, які щойно повернулися на поверхню. Розгляду справи перенесено, оскільки як до суду надійшла уточнена позовна заява, з якою робітники (Відповідачі) не ознайомилися.

Позовні вимоги роботодавця можна сформулювати таким чином:

1. Визнати фактичний страйк «без оголошення та висунення офіційних вимог», організований десятьма Відповідачами на чотирьох шахтах, незаконним.

2. Визнати дії Відповідачів та учасників фактичного страйку, найманих працівників шахт незаконними.

3. Зобов’язати Відповідачів та учасників страйку, найманих працівників шахт припинити страйк.

4. Зобов’язати Відповідача та учасників страйку, припинити «самовільне проникнення до гірничих виробок».

5. Покласти на Відповідачів судові витрати (близько 9,5 тис. грн).

Підкреслимо, що самі робітники ніколи не називали свій мирний протест страйком, а узгоджений днями текст Меморандуму між робітниками й адміністрацією також не кваліфікує ці дії як страйк. З одного боку, невідкликання позову суперечить досягненим домовленостям. А з іншого боку, позов позбавлений предмету, адже протест припинено. Конституція гарантує право на мирні збори у ст. 39, а закон, який би визначав відведені для мирних зборів місця, відсутній. Окрім того, слід пам’ятати, що ст. 6 Закону про охорону праці гарантує право на самозахист: у разі виникнення виробничої ситуації, небезпечної для життя і здоров’я працівників, вони мають право не виконувати трудові обов’язки. Несправний стан обладнання дозволяє казати про існування таких обставин.

Шахтарі Кривбасу – приклад для робітничого класу

Актив ГО «Соціальний рух» підтримував протести у Києві та Кривому Розі особистою участю, інформаційною та юридичною підтримкою. Шахтарі раді тому факту, що їх підтримали близько 5000 профспілковців із найрізноманітніших куточків світу завдяки кампанії на порталі Labour Start. Свою солідарність з боротьбою українських гірників засвідчили ліві активісти з різних країн і навіть низка європейських політиків, у тому числі британський депутат від лейбористів Джон Макдоннелл та євродепутат від німецьких лівих Гельмут Шольц. При цьому, на жаль, на звернення криворіжців не відреагували Президент України і Уповноважений ВР з прав людини. Криворізькі робітники відчули, що роботодавець вперше за багато років побачив загрозу в їх єднанні. Але настільки травматичний для здоров’я спосіб протесту об’єктивно не міг тривати довше. Поступки, на які пішли олігархічні власники, мають слугувати прикладом робітників інших підприємств.

Показово, що за останній місяць Україною прокотилася хвиля стихійних страйків  на Полтавщині, Сумщині, Львівщині, Житомирщині та в інших областях. У виступах брали участь медики, шахтарі-вугільники, залізничники, машинобудівельники Кременчуцького автомобільного заводу, металурги Сумського трубного заводу. Залізничники Криворізького локомотивного депо своєю «роботою за інструкцією» безпосередньо підтримали боротьбу своїх товаришів на КЗРК. Дедалі частіше вимоги, які працівники висувають до олігархічних власників підприємств (на КЗРК – до Ахметова та Коломойського, на АвтоКрАЗ – до Жеваго), передбачають припинення пограбування трудових колективів і країни загалом через офшорні схеми. Забезпечити це можуть лише солідарні дії робітничого класу, приклад яких вкотре продемонстрували робітники й робітниці Кривого Рогу.