Про це повідомляє ГО «Соціальний рух» з посиланням на Державну службу з питань праці.

На жаль,  після майже місяця перебування в лікарні померла одна з чотирьох співробітників «АрселорМіттал», які у лютому  отримали опіки через різкий викид пари. 

Ще одна жінка, двірник  1969 року народження, загинула під час прибирання на вулиці в місті Хмільник на Вінниччині, внаслідок наїзду транспортного засобу. На Донеччині мати двох дітей 1988 року народження потрапила під стрічку конвеєра для чистки вугілля, внаслідок чого отримала травми, несумісні з життям.

На Прикарпатті електрик 1999 року народження загинув через ураження струмом під час ремонту обладнання підстанції. На Львівщині – будівельник 1997 року народження, на якого впав зверху важкий предмет. Деревообробник 1993 р.н. помер через тяжку травму ока.  Ще один юнак, працівник агропромислової сфери,  загинув через падіння дерева.

Загалом одними з найбільш небезпечних галузей залишається транспорт зі сумною статистикою у 9 загиблих  (один з трагічних випадків стався з працівником «Укрзалізниці») та будівництво з 6-ма загиблими робітниками.  Раніше активісти «Соціальний рух» детально писали про катастрофічний стан на будмайданчиках. Профспілки намагаються опиратись порушенню прав робітників. У квітні через борги по зарплаті київські кранівники зупинили роботи на двох будмайданчиках.

У березні також було зафіксовано по 4 смертельні випадки  у сфері житлово-комунального господарства та в агрокомплексі, два – у вугільній промисловості, два – у металургійній, два – в електроенергетиці та один в хімічній промисловості.

За нашими підрахунками, у березні минулого року за офіційною статистикою від виробничих травм загинули 30 осіб, тобто на 5 осіб менше.

Як раніше повідомляли активісти «Соціальний рух»,  у лютому та січні 2019 року сталося щонайменше 43 смертельні випадки, у грудні 2018 року - 24 смертельні випадки на виробництві, а в листопаді загинули 42 працівника.

На нашу думку, такий стан охорони праці пов’язаний із низькими заробітками працюючих (вони не дбають про свою безпеку, намагаючись заробити побільше коштів), зменшенням контролю держави та небажанням роботодавців виділяти кошти на покращення робочого середовища. Про можливі напрямки реформ у цій галузі можна прочитати за посиланням.