Реалізація проекту «ТРУДОБОРОНА» (далі – Проект) протягом останнього півріччя дозволила отримати багатьом працюючим безкоштовні консультації з трудових прав під час війни, а також виявити законодавчі недоліки, які послаблюють захищеність трудящих в Україні.

Запуск цього правозахисного проекту відбувся у розпал війни навесні 2022 року, коли підприємства масово зупинялись, а контроль за дотриманням трудових прав не був у пріоритеті держави. В умовах, коли спричинене війною безробіття підскочило до небувалого рівня, роботодавці почали частіше зловживати своїм становищем у трудових відносинах, а політики просували радикальну дерегуляцію трудових прав. Найбільшу шкоду працівникам наніс ухвалений 15 березня 2022 року Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах в воєнного стану» № 2136 (Закон № 2136), який обмежив низку передбачених Кодексом законів про працю України (КЗпП) гарантій. Попри те, що вже наприкінці літа експерти заявляли про певну стабілізацію на ринку праці, влада не поспішала скасовувати вигідні для роботодавців положення. Далеко не всі працівники були достеменно обізнані з суттю змін. Тому відрізнити правомірну поведінку від неправомірної в умовах безкінечних змін стало важко. Тим не менш, спираючись на наші поради, доволі багато громадян кинули виклик роботодавцеві й вимагали поваги до себе.

Слід зазначити, що здебільшого до проекту звертались працюючі з бюджетного сектору, які не входили до професійних спілок. Ми рекомендували всім за можливості приєднатися до профспілок, щоб скористатися відповідними гарантіями. Більшість людей довідалися про Проект завдяки рекламі на Фейсбук-сторінці «Соціальний рух», запуску Телеграм-боту @working_rights_bot , поширенню листівок на вулиці, а також від партнерської громадської організації «Медичний рух «Будь як Ніна».

Найбільш поширені порушення

Поглянемо на те, які й чиї права найчастіше порушували в Україні з початку воєнного стану. Починаючи з травня 2022 р. до нас звернулися близько 70 осіб.

ТОП-5 найбільш кричущих порушень

Працівники підтверджували факт порушення з боку роботодавця, надаючи фото документів. Наводимо вам деякі письмові докази, які свідчать про грубі порушення правових норм або ж про повне незнання вимог законодавства:

а) у наказі про звільнення за прогул взагалі не написано, який період роботодавець вважає прогулом [фото]

б) наказ, в якому взагалі відсутні правові підстави звільнення (стаття, пункт закону) [фото]

в) працівників позбавляли премій на підставі ніким не завіреного переліку підстав для «штрафів» (як відомо, КЗпП не передбачає штрафів) [фото]

г) наказ про скорочення, який посилається на неіснуюче на момент його видання рішення міськради [фото]

д) складений на основі Закону № 2434 трудовий договір, яким всупереч КЗпП розширюється перелік можливих покарань [фото]

Закликаємо усіх враховувати ці приклади й бути уважними при ознайомленні з матеріалами, пов’язаними з трудовими відносинами.

Роль держави у процесі забезпечення трудових прав

Держава не демонструвала явного бажання спонукати роботодавців до дотримання норм трудового законодавства, хоча забезпечення повної та стабільної зайнятості могло би підвищити стійкість економіки. Приміром, Мінекономіки у своїх роз’ясненнях виражає лояльне ставлення до роботодавців. В офіційному коментарі до Закону № 2421 вони заявили, що хоча затвердження письмової форми т.зв. «0-годинних контрактів» і передбачене законом, але роботодавці мають право укладати такі договори у будь-якій формі.

Громадяни, які звертаються до судів, неодноразово стикалися з проханням самостійно відправляти листи іншим учасникам справи, оскільки нібито фінансування відповідних витрат державою припинено. Це об’єктивно підриває доступність правосуддя.

Як явно деструктивну можна охарактеризувати законотворчу діяльність. Було ухвалено щонайменше чотири небезпечні законопроекти, які погіршували становище працівників (№№ 2136, № 2352, № 2421, № 2434). Через це коло вразливих працівників розширилось. Якщо на початковому етапі скаржилися ті, хто в зоні бойових дій, то вже з липня — мобілізовані працівники, яких позбавили збереження заробітку.

Ситуація з інспекціями праці залишається складною, адже регулювання їх діяльності недосконале. Вони практично не діють з початку війни і спроби парламентарів змінити ситуацію не мали практичних наслідків. Так, відповідно до Закону від 01.07.2022 р. № 2352 органи Держпраці отримали можливість за заявами працівників і профспілок проводити позапланові заходи контролю за додержанням законодавства про працю роботодавями в частині (1) додержання вимог Закону № 2136, (2) з питань виявлення неоформлених трудових відносин та (3) законності припинення трудових договорів.

Також було передбачено можливість оскаржити до Державної служби України з питань праці (Держпраці) факт призупинення дії трудового договору (ч. 3 ст. 13 Закону № 2136). Свого часу призупинення дії трудового договору викликало суспільне обурення, оскільки ця процедура позбавляла працівників заробітку, а її ініціювання не ставилось у залежність фактично від жодних умов.

Разом з тим згаданий Закон № 2352 доповнив статтю 16 Закону № 2136 низкою додаткових умов проведення перевірок, що робило порядок ще більш заплутаним. Ускладнює ситуацію той факт, що досі Порядок перевірок Держпраці регулюється підзаконним актом, який був скасований підприємцями у судовому порядку ще у 2021 р. За таких умов не може йти мова про ефективний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю.

Отже, як у Держпраці реагували на скарги? Наведемо три найбільш показові приклади.

1. На самому початку в органах Держпраці повідомляли, що не можуть здійснювати перевірку під час воєнного стану. Це виправдовувалося посиланням на постанову КМУ від 13.03.2022 р. № 303 про припинення заходів державного контролю.

2. Враховуючи зростання кількості скарг до Держпраці, чиновники дещо змінили тон спілкування. Вони повідомляли про те, що вони написали листа роботодавцю з проханням дотримуватись прав.

3. Після ухвалення Закону № 2352 діяльність інспекторів не активізувалась. Коли працівники скаржились на незаконне призупинення дії трудового договору, то інспектори повідомляли, що проведення перевірок з цих питань неможливе допоки не буде внесено зміни до Наказу Міністерства економіки № 2161. Мовляв, форма акту не містить питання щодо перевірки дотриммання Закону № 2136. Хоча Закон № 2352 був ухвалений у липні, але станом на початок вересня відповідні зміни не були внесені.

Форми діяльності

Головним чином, проект функціонував за такими напрямками діяльності:

1. З’ясування правового становища. Надзвичайно важливим було з’ясування правового становища працівників, особливо тих, що втратили постійний зв’язок з роботодавцем. Часто люди не знали, який у них правовий статус (чи укладено з ними трудовий договір) або на яких правових підставах вони перебували у відпустці / простої / призупиненні дії трудового договору / звільнені. Чимало працівників не знали, чи могли вони працювати дистанційно. Також не всім було відомо встановлений їм розмір посадового окладу. Коли зменшувався розмір заробітку, то цьому не завжди передували ознайомлення працівників з наказом про зміни в організації виробництва і праці, а також з наказом про зміну істотних умов праці (як цього вимагає ст. 32 КЗпП). Часто працівники надсилали запити, витребовуючи накази про прийняття на роботу / трудовий договір; штатний розпис; довідку про заробітну плату / розрахунковий лист про заробітну плату за останні місяці; наказ про звільнення, зміну істотних умов праці чи інші рішення роботодавця тощо. Кожен працівник може оперативно отримати довідку за формою ОК-5 через додаток Дія. Цей перший крок украй важливий, адже часто вже після нього роботодавець усвідомлює помилки зі свого боку. При цьому деякі компанії (ТОВ «Натеко Логістика» і ПП «Малинска меблева фабрика») свідомо ігнорують запити працівників (тому їм також направлені звернення від ГО «СР»).

2. Висування вимог до роботодавців. Ми допомагали працівникам скласти заяви про звільнення або інші заяви до роботодавців з вимогами вчинити певні дії. У низці випадків після написання заяв працівникам було виплачено заборгованість по зарплаті, проведено остаточний розрахунок при звільненні, а в деяких випадках — виплачено компенсацію за затримку розрахунку згідно ст. 117 КЗпП або ж вихідну допомогу у більшому розмірі, аніж визначено законом. Працівники, що знаходились у простої чи призупиненні трудового договору, вимагали забезпечити їм умови для роботи або надати докази неможливості цього.

3. Звернення до Держпраці. Незважаючи на бездіяльність інспекцій праці та їх неможливість притягнути роботодавця до відповідальності, ми радили звертатися до Держпраці, аби зафіксувати факт порушення. У деяких випадках інспектори надсилали до роботодавців запити або проводили перевірки, що спонукало до дотримання прав.

4. Судовий захист. У разі якщо заходи досудового врегулювання спорів не принесли результату, то ми допомагали подати позов до суду і представити працюючих у суді. Одна зі справ про незаконне звільнення медсестри закінчилась перемогою в суді: жінку було поновлено на роботі й стягнуто на її користь середній заробіток. Низка інших справ чекає свого розгляду.

5. Фіксація порушень. Ми ведемо т.зв. чорний список роботодавців, куди потрапляють ті компанії, які застосовують положення Закону № 2136.

Podyaky

Подяки від працівників

Наша боротьба виявилась подекуди успішною. Чимало роботодавців припинили порушення прав працівників після того, як стикнулися з опором. Наведемо слова деяких людей, які звернулися до нашого проекту й отримали очікуваний результат.

Людмила ПУХА (поновлена на роботі медсестра, м. Миргород): Дякую за правову допомогу. Закликаю інших медиків ставати на захист своїх прав. Не бійтеся, нам уже немає чого втрачати.

Сергій КОТИК (лікар, що оскаржує незаконне звільнення, та отримав компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, м. Вінниця): Коли в мене на душі була образа та розпач через незаконне звільнення, я звернувся до медичного руху «Будь як Ніна». Мені порадили звернутися до Віталія Дудіна. Я вдячний за безперервну підтримку і усю ту роботу, турботу яку Ви проявляєте до звичайних людей.

Ганна ТОКІНА (екс-працівниця, що отримала кошти при звільненні з фірми, м. Кривий Ріг): Ви допомогли буквально вигризти кошти, які я повинна була отримати по закону, але роботодавець вирішив інакше. Саме завдяки вашій консультації та допомозі в оформленні заяви я змогла врешті відстояти свої права!

Олексій ЯКУБОВСЬКИЙ (екс-водій логістичного підприємства, м. Київ): Хочу висловити величезну подяку вашому проекту і особисто Віталію Дудіну! Ви допомогли мені захистити мої права, а саме провести розрахунок при звільненні. У день звільнення мені було виплачено кілька місячних окладів. За це вам велике дякую!

Анатолій ЗАГАНЯЧ (екс-робітник автодорожнього підприємства, Київська обл.):
- Я звернувся до проекту «ТРУДОБОРОНА» і за сім днів мою проблему було вирішено. Щиро дякую кваліфікованим фахівцям!

Підсумки й очікування

Отже, наш проект виявився затребуваним і своєчасним. Як показав досвід, навіть попри часткову дерегуляцію трудового законодавства, захищати свої права можна. Хоча для докорінної зміни ситуації необхідні системні зміни. По-перше, держава повинна відновити втрачені гарантії працівників, по-друге, слід ухвалити закон про інспекції праці, по-третє, пріоритетом має бути сприяння об’єднанню працівників у профспілки.

Хочемо вірити, що найтяжчі для працівників України часи вже позаду, тому попереду — лише зміцнення трудових гарантій і Проект готовий цьому сприяти. Завдяки зусиллям Збройних Сил України по вигнанню окупантів цілі регіони повертаються до звичного життя. Ми цінуємо звернення усіх людей, які вирішили отримати нашу пораду й довірились нам.

«Соціальний рух» украй вдячний за матеріальну підтримку швейцарському фонду SOLIFONDS, який надав нам матеріальну підтримку у ці найскладніші часи.

❗️ Для отримання безкоштовних консультацій звертайтеся за телефоном 063-195-41-94.

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»,
координатор проекту «ТРУДОБОРОНА»