Міська рада Кривого Рогу одноголосно проголосувала за підтримку шахтарів «Криворізького залізорудного комбінату». Це вказує на те, що становище влади є хитким. Проблеми всіх шахтарів Кривбасу майже однакові й лише дивом вони не перейшли до одночасних дій. Протест у перші дні застав еліту зненацька, але якщо робітники будуть лише захищатися, то можуть втратити ініціативу.

Днями на підприємстві розпочалися перемовини за участі роботодавця, робітників і влади. Але в силу низки факторів оптимізму вони виклакають мало. На початку перемовин голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець заявив, що діалог буде дуже непростим. Остання інформація така: топ-менеджер підприємства Сергій Новак пішов у відпустку. Через це перспективи перемовин неясні. Новина про відпустку виглядає особливо цинічно, зважаючи на те, що один із протестуючих під землею робітників потрапив у лікарню через погіршення самопочуття.

Неоднозначно може оцінюватися той факт, що у ролі арбітра виступає Юлія Свириденко (перша заступниця міністра економіки). Вона виступала одним з найактивніших лобістів трудової реформи Тимофія Милованова. Оточення міністерства поширює чутки про припинення шахтарями боротьби (зокрема, про їх підйом на поверхню), що лише дезінформує людей.

Вражає те, скільки і мер міста Юрій Вілкул, і прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголошують на неможливості втручання у справи на підприємстві. Якщо в умовах явної неправоти власника держава не стає на бік робітників, то соціальна сутність держави зрозуміла. Ці підприємства слід повертати в державну власність: у такому випадку зменшаться масштаби виведення коштів в офшори, а держава зможе здійснювати ефективний контроль за дотриманням трудових прав. Звісно, що проти цього будуть радикально стояти і прем’єр, і мер, і навіть кандидат в мери від «Слуги народу» Дмитро Шевчик. Адже всі вони близькі до Ріната Ахметова.

Влада вдає об’єктивність, а тим часом шахтарі під ударом. Наведемо приклади:

1)  Роботодавець з першого дня протесту погрожував шахтарям проблемами з законом. Як зазначає адміністрація на сайті, «про події повідомлені правоохоронні органи, Служба безпеки України». Хоча, за словами менеджера, робітники здійснили «замах на злочин, пов’язаний з порушенням техніки безпеки». Це кримінальне правопорушення не підслідне СБУ. У такий спосіб власники навіюють думку про небезпечність шахтарів національній безпеці! «Соціальний рух» заявляє, що нацбезпеці шкодять апетити олігархії, а не трудівники. Принагідно нагадуємо про наші рекомендації щодо захисту від звинувачень на адресу невдоволених робітників.

2)  Робітникам різних шахт надходять погрози звільнення, приватні охоронні служби діють все більш нахабно. Сьогодні охорона ПАТ «Євраз Суха Балка» (Регіональне охоронне агентство «Стаф») перешкоджала голові осередку профспілки НПГУ цього підприємства зустрітися з колективом. Невідомі підходять з дивними запитаннями до дітей шахтарів. Це тривожні дзвіночки. Нагадаємо, що у 2018 році за невстановлених обставин загинув робітничий лідер з «КЗРК» Олег Сичов. Версія про смерть здорової молодої людини, що не вживала алкоголь, під час трапези виглядає дуже підозрілою.

3)  Керівники підприємства звернулися до медичних установ Кривого Рогу з проханням не видавати лікарняні шахтарям після їх можливого підняття на поверхню й очікуваного погіршення здоров’я. В листі просять «ретельно встановлювати причини непрацездатності» (!). Цікаво, чи піде лікарня проти волі капіталу? Питання риторичне, адже «Метінвест»  регулярно піариться на допомозі вказаним там лікарням.

Безсумнівно, робітники за свою тяжку працю заслуговують зарплату від 1000 євро, гарантії непереслідування та атестацію робочих місць за найвищим класом шкідливості.

Разом з тим пасивність уряду й тиранія адміністрацій на підприємствах не дозволяють обмежуватися цими гаслами. Надзвичайні обставини роблять актуальними наступні кроки по виправленню несправедливості:

1)  Створення ради робітників міста Кривого Рогу, яка контролюватиме спрямування ресурсів міста на задоволення потреб шахтарів, а також забезпечить надання медичної допомоги усім, хто цього бажає. Родини шахтарів мають отримати захист від правоохоронних органів. При цьому правоохоронні органи повинні розпочати кримінальні провадження проти менеджерів, які створили соціальну кризу, виводили кошти в офшори й змушували людей працювати в небезпечних умовах. Такий представницький орган зможе координувати зв’язки з іншими трудовими колективами.

2) Заснування виробничої ради на КЗРК та інших підприємствах. Такі органи здійснюватимуть робітничий контроль і не допустять деструктивних рішень власників (вивезення обладнання, продукції, сировини), а також виведення коштів в офшори. Такі органи повинні отримати можливість зупиняти виробничий процес, здобути доступ до фінансово-економічної інформації та контролювати процес атестації. Кадрові рішення, звернення від імені підприємства й локальні нормативні акти мають ухвалюватися трудовим колективом, як і рішення щодо пропускного режиму.

Отже, на нашу думку, робітники повинні розширювати напрями боротьби й добиватися не лише поступок, а зміни системи відносин. Інакше антиробітничий терор і розграбування країни триватимуть. Криворіжці багато зробили для перемоги своїх братів та сестер, збираючи для них кошти й забезпечуючи харчуванням. Ця боротьба мала високу ціну й тому вона має скінчитися перемогою. Олігархічна система створила таку ситуацію, за якої економічні вимоги задовольнити стає неможливо. Гра за правилами системи є апріорі приреченою. Ми впевнені, що новий імпульс боротьбі може надати міжнародна солідарність. Все тільки починається!