Прем’єр-міністр вніс до парламенту проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці №8045. Анонсується, що поправки розв’яжуть руки перевіряльникам Державної служби України з питань праці (Держпраці).
Якими є наслідки дерегуляції?
Як повідомляється у пояснювальній записці, проект Закону було підготовлено після надзвичайної ситуації, що виникла 2 березня 2017 року на шахті «Степова» Сокальського району Львівщини. «Ціною послаблення регуляторних бар’єрів для суб’єктів господарювання ні в якому разі не може бути послаблення правової захищеності працівників та свавілля роботодавців щодо них», – проголошують представники Держпраці. Вражає, що першим кроком Уряду після виробничої аварії на шахті «Львіввугілля» стало скасування 10 березня 2017 року цілого масиву актів з охорони праці! Зокрема, йдеться про порядок перевірок з охорони праці. Нового так і не прийняли. Правовою прогалиною скористався бізнес і далеко не малий, як це обіцялось. Нагадаємо, що з тих пір на згаданій шахті сталась ще одна трагедія.
Наскільки важливим є порядок перевірок, зайве казати. Ми вже повідомляли, що на виробництві у деякі періоди страждало більше людей, аніж в зоні АТО. Про те, як найбільші олігархічні компанії уникають відповідальності завдяки зусиллям Уряду, писалось у статті «Дерегуляція чи депопуляція? 10 питань про контроль».
Свіже судове рішення датоване 23 січня: «АрселорМіттал Кривий Ріг», посилаючись на постанову КМУ, відбило претензії Держпраці. Зупинити виробництво частково не вдалось. Контролюючий орган виявив 166 порушень, пов’язаних з експлуатацією вантажопідіймальних кранів. Роботи з таким обладнанням відносяться до особливо небезпечних. У 2017 р. на «АМКР» загинув працівник підрядної організації, придавлений частиною металоконструкції стріли.
Наказ про затвердження порядку охорони праці досі вважається чинним, але у ньому сам порядок відсутній. Даним документом затверджується лише форма акту на перевірку. Проте юристи кажуть, що цей акт «неправильний», тому компанії можуть не допускати перевіряючих.
Що дасть новий закон і як він змінювався?
Проблема не лише в скасуванні згаданих підзаконних актів. Система охорони праці була фактично паралізована низкою законів. Зокрема, мова про «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон №877). Схоже, Уряд усвідомив небезпеку цього закону. Але його реакцію послідовною назвати не можна.
Погляньмо, якщо подивитись на першу редакцію проекту Закону від 25 травня 2017 року. Передбачалось вивести контроль за сферою охорони праці з-під дії Закону про держнагляд №877 взагалі. Повноваження Держпраці у сфері охорони праці було урізано 3 листопада 2016 року.
Остання версія каже про те, що перевірки за охороною праці здійснюватимуться «з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами». Ці особливості має конкретизувати Кабінет Міністрів України. Означатиме це конфлікт норм: контроль з охорони праці одночасно регулюватимуть і норми урядової постанови, і Закон №877. У подібних регуляторних лещатах зараз опиняється Держпраці при проведенні перевірок незадекларованої праці.
Первісний варіант відповідав би позиції зарубіжних партнерів. Свого часу МОП вимагала від Уряду, щоб Закон № 877 більше не застосовувався до активності Держпраці у сферах зайнятості та трудового законодавства.
Чому уряд підкорегував проект закону? Своє невдоволення новим Законом була висловила Федерація роботодавців України. Врахувавши зауваження, Кабмін зробив законопроект ну дуже компромісним.
Тепер цікава, які особливості перевірок випише Уряд.
Яким буде порядок перевірок?
Розробка нових нормативних актів викликана нещасним випадком. Однак, не зважаючи на серйозність підстав, Держпраці все одно погоджує проект акту з Державною регуляторною службою! Шахтарі помирають, але спокій бізнесу для влади понад усе. Приміром, 5 жовтня 2017 р. представники Держпраці направили на чергове погодження проект порядку перевірок з охорони праці до ДРС. Аналіз його тексту дозволяє сказати, що ефективного контролю не буде ще довго. Відзначимо, що зараз ситуація взагалі виглядає критичною, адже перевірки з охорони праці не регулюються фактично нічим. Не виключено, що ДРС заважатиме прийняттю і такого безпорадного акту.
Перевірка здійснюватиметься виключно у присутності власника або уповноваженої ним особи. Строк перевірки не може перевищувати 10 днів. Пункт 2.6 дозволяє ознайомлюватись з дуже вузьким переліком документів. Цікаво, що доступ до матеріалів попередніх перевірок та висновки розслідування аварій можна отримати лише при плановій перевірці! Пункт 5.2 дозволяє проводити позапланові перевірки лише за зверненням фізичної особи і то лише за згодою Держпраці. При цьому скаржитись фізична особа анонімно не зможе, а порушення правил охорони праці має стосуватись її особисто. Профспілка подати таке звернення не може.
Незважаючи на всі ці специфічні обмеження, на порядок перевірок будуть поширюватись й загальні обмеження Закону №877. Так, у пункті 6.7 дублюються положення про те, що повна або часткова зупинка виробництва можлива тільки за рішенням адміністративного суду. При цьому подати позов можна лише після спливу доби після невиконання «прохання» про зупинення виробництва (пункт 6.9).
Закон накладає низку обмежень на Держпраці. Так, скарга в жодному разі не може бути анонімною, а зупинка виробництва має здійснюватись через суд. Організувати позапланову перевірку як таку складно. Проте Кабмін затвердить особливий порядок, що регламентуватиме перевірки.
Цей підхід неадекватний ризикам, які існують в Україні. Не відповідає він і кращим світовим стандартам. Стаття 13 Конвенції МОП №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (1947) формулює загальне правило: інспектори вправі вживати заходи, які підлягають негайному виконанню. Потім вже підприємець може оскаржувати це рішення у судах. В Україні ж інспектори повинні 2 місяці судитись за зупинення виробництва і в нинішньому правовому полі рішення буде навряд чи на їх користь.
Відзначимо, що стаття 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дозволяє не погоджувати з ДРС проекти «державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці». Проте порядок перевірок чомусь погоджувати необхідно!
Неповороткість нашої системи відома всім. Але останнім часом бюрократизм ще й посилився неоліберальною логікою. Тепер без врахування інтересів підприємців (в особі ДРС) прийняти потрібний закон неможливо! Навіть тоді, коли від оперативності залежить збереження життів. На цьому фоні варто пригадати, як швидко Кабмін прийняв Естонію зі списку офшорів.
Висновок
Уряд кинув усіх працюючих, нівелювавши власну законотворчу ініціативу. У кращому разі перевірки з охорони праці матимуть таку ж низьку ефективність, як і перевірки за дотриманням трудових норм. При цьому зроблено вигляд, що назрілі реформи відбуваються. Навіть смерть робітників поки що не може переважити бездумну логіку спрощення Doing Business.
Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»
