Кризова ситуація у сфері праці обговорюється на вищому рівні. Робочих рук не вистачає, а травматизм внаслідок дерегуляції зріс суттєво. Так, Мінекономіки вперше внесло проблеми, пов’язані з трудовими ресурсами, у перелік ризиків для економіки на 2018-2021 роки.

Цього тижня Президент Петро Порошенко заявив, що підвищення зарплати та її легальна виплата може зупинити працівників від міграції за кордон. При цьому він заявив, що середня зарплата у Києві вже складає 14 тис. грн. Друга заява можливо не така важлива, але теж показова. Фонд соцстрахування заявив, що особи, що працюють за цивільно-правовим договором, мають право на матеріальне забезпечення від Фонду. Це є визнанням того, що сфера зайнятості знаходиться у кризовому стані, а атипова праця шкодить працівникам.

Чим показові ці факти? Вони констрастують на фоні попередньої політики. Зазначимо, що Президент раніше пропагував Україну як юрисдикцію з найдешевшою робочою силою. Фонд соціального страхування замість підтримки зайнятих за цивільним договором навпаки боровся з ними в судах (відомо про нещасні випадки, де Фонд не хотів виплачувати кошти травмованим).

ПРЕЗИДЕНТ: ЧАС ПІДВИЩИТИ ЗАРПЛАТИ

Звідки президент взяв відомості про середню київську зарплату у 14 тис. грн? Можливо таку цифру президент використав, оскільки сам отримує в місяць 28 тисяч гривень, тому половину від цієї суми вважає достатньою для виживання. Звичайно, показник середньої зарплати досить умовний, адже враховує у Києві й зарплати топ-менеджерів. Можливо такі зарплати виплачують в «Рошен»? Хоча ні, як свідчить, опублікована сьогодні вакансія зарплата продавця-консультанта у даному магазині складає 10 тис. грн. Як бачимо, Порошенко – не лише посередній президент, але й не дуже соціально-відповідальний бізнесмен!

Опитані фахівці заявили, що навіть 14 тис. гривень не всіх переконають залишитись в Україні. Приміром, на Волині через близькість до європейського кордону працювати менш як за 20 тис. грн робітники не погодяться. У Кривому Розі, де металурги зараз виборюють зарплату на рівні президентської, середня зарплата складає 10 тис. грн (у працівників супермаркетів близько 8 тис. грн). За таких умов мешканці України активно шукають можливості виїхати на заробітки.

Свою роль грає і повна зневага до профспілок. З власного досвіду зазначу, що такі підприємства як «МЕТРО Кеш енд Керрі», «Фуджікура» та «Київпастранс» свого часу боролися з профспілками, а тепер не можуть знайти працівників на свої малі зарплати.

Виходить, що тільки зараз можновладці визнали очевидні речі. Хоча Мінсоцполітики і вдається до заяв, що для повернення вітчизняних робітників на Батьківщину потрібно ухвалити новий Трудовий кодекс. Показово, що більшість українців працює в Польщі нелегально. Значить, туди вони їдуть не через досконаліше регулювання трудових прав, а через вищі зарплати. Низькі українські зарплати у поєднанні зі зниженням прав профспілок навряд заохотять залишатись в Україні.

ЩО ПОКРАЩИТЬ СИТУАЦІЮ?

1) Варто припинити реформи, спрямовані на погіршення трудового законодавства. Забезпечити дотримання права на об’єднання у профспілки та повагу до гідності працівників.
2) Час підвищити мінімальну зарплату вдвічі, а в експортних та шкідливих галузях – до $1000 (як у Президента).
3) Потрібно спрямувати сховані в офшорах прибутки на розвиток інноваційних та оброблювальних галузей економіки.

ФСС: ФРІЛАНСЕР МАЄ СОЦІАЛЬНІ ПРАВА

Фонд соціального страхування України наголосив, що працюючі за цивільно-правовим договором (ЦПД) мають право на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах. Заява Фонду базується на нещодавньому роз’ясненні Мінсоцполітики. Як відомо, праця за цивільним договором позбавляє багатьох гарантій. Можливо, до такої думки прийшли, оскільки беззахисність працівників призводить до погіршення їх здатності до праці та підриває трудові ресурси.

Щоб отримувати такі виплати, працівники мають бути застраховані (таке страхування відбувається на добровільних засадах, тому це питання слід додатково обговорити з роботодавцем, тобто замовником за ЦПД). Відзначимо, що єдиний соціальний внесок із мінімальної зарплати становить цьогоріч 820 грн. Проте якщо людина працює за ЦПД, то може отримувати менше мінімальної зарплати. Більше того, висловлюється думка, що надання послуг може бути безоплатним. Фахівці вказують, що до 2016 року ЄСВ не міг бути менший, аніж сплачений з мінімальної зарплати. Проте зараз ЄСВ нараховується на фактичну суму винагороди за ЦПД незалежно від розміру, тобто у розмірі 22%. Звичайно, далеко не всі фрілансери погодяться сьогодні робити додаткові відрахування на соцстрахування.

Видається, що чітка позиція ФСС – черговий крок до вирівняння становища таких працівників відносно працюючих за трудовим договором. Разом з тим, працюючі за цивільним договором все одно будуть у гіршому становищі, адже позбавлені права на відпустку, захисту від звільнення і т.д.

Відзначимо, що у ЄС широко обговорюють надання нестандартно-зайнятим працівникам, включаючи фрілансерів, усіх соціальних прав.

ЩО ПОКРАЩИТЬ СИТУАЦІЮ?

1) Слід знизити вдвічі розмір ЄСВ для тих, хто отримує винагороду не більше мінімальної зарплати. Такий незначний підробіток за ЦПД не повинен позбавляти права на допомогу по безробіттю (зараз за це переслідують у кримінальному порядку).
2) Необхідно гарантувати право вступати до профспілок та розглядати ці справи як трудові у спрощеному порядку (досвід країн ЄС, де існує категорія залежних самозайнятих).
3) Треба заборонити безоплатні ЦПД про виконання роботи. При цьому ЦПД мають бути заборонені у шкідливих та небезпечних сферах.

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»