Вітчизняними ЗМІ та соцмережами прокотилась хвиля обурення через знищення ФОПів. Цю хвилю підхопили політики. Мова йде про проект Мінсоцполітики, відповідно до якого визначено сім ознак трудових відносин, що матиме наслідком визнання «постачальників послуг» (фрілансерів) тими, ким вони є насправді – найманими працівниками, – а відтак і надання їм відповідних прав і гарантій.
Мета проекту – вивести з тіні вітчизняний бізнес та зменшити нелегальну зайнятість, яка в Україні має нечувані для Європи масштаби. Однак ініціатива викликала шквал критики, зокрема, з боку відомих політиків.
Так, депутатка Оксана Продан у своєму блозі на НВ назвала проект «створенням утопії для бюрократів», і зазначила, що автори живуть «у світі пролетарських ілюзій».
– У 2017 році різко зросли штрафи за «порушення трудового законодавства». Наразі вища планка – 419 тис грн, космічна сума, абсолютно неспівмірна з можливими наслідками нелегальних трудових відносин, – зазначає Продан.
І тут слід уточнити, що одна з основних сфер з високою тіньовою зайнятістю – це будівництво. Навіть за офіційною статистикою смертельні випадки там фіксуються щомісяця. Про реальні дані можна лише здогадуватись. Тож чи варте життя українського робітника 419 тис. грн?
Слід розвіяти й інші міфи, які поступово навіюються співвітчизникам.
- По-перше, штрафувати будуть не самих самозайнятих, а їх недобросовісних роботодавців. Підприємців лякають штрафом у 125 тис. грн за виявлення трудових відносин, але насправді він буде у половину менше, якщо сплачувався мінімальний розмір ЄСВ.
- По-друге, довести факт трудових відносин буде досить проблематично. «Соціальний рух» розповів, чому. Грамотні юристи допоможуть скласти цивільно-правовий договір, який не включає жодної «табуйованої» ознаки так ненависних трудових відносин. «Презумпція вини бізнесу» теж «урівноважується» наявністю інших презумпцій (неправоти чиновників, правомірності правочину і т.д.).
До того ж, ініціатива ця продукується не урядом (як хочеться показати перед виборами), а Міжнародною організацією праці та Європейським Союзом. Невже приватні інтереси нашого бізнесу мають стати перешкодою для інтеграції у світове співтовариство?
Неправда і те, що порядок перевірок інспекціями праці суперечить Конституції, адже суд нещодавно визнав такі закиди в бік інспекції безпідставними.
Підкреслимо, що основною мішенню перевірок має бути саме великий бізнес, що використвовує практику ФОПів. Та важаємо, що і малий бізнес може оформити працівників офіційно й виплачувати мінімальну зарплату. Чи зможе він дотримуватись усіх соціальних гарантій? Це вже залежить значною мірою від совісті бізнесмена. В Україні відсутні серйозні штрафи за порушення більшості норм КЗпП (найсуворіші санкції передбачені лише за неоформлення).
Відзначимо, що бідні країни Третього світу характеризуються надмірною кількістю (псевдо)самозайнятих. Це кажуть не лише європейські соціал-демократи, а й, приміром, південнокорейський дослідник Ха-Джун Чхан (Ха-Юн Чанґ) у книзі «23 прихованих факти про капіталізм». Ще більше малого бізнесу у нинішніх умовах – це ще більше кав’ярень. Це некваліфіковані робочі місця. Це не підприємства, які посунуть монополістів типу ДТЕК. Це не створені профспілки, врешті-решт (і це найгірше для громадянського суспільства).
Дуже смішно читати про порівняння потенціалу України та Польщі. Адже Польща якраз слугує прикладом країни, де жорстко борються з тіньовою зайнятістю. Встановлено жорсткі штрафи за підміну трудових угод цивільно-правовими. Якщо відносини виникають на підставі цивільного договору, то підрядник має право на мінімальну оплату (в Україні немає «мінімалки» для оплати праці за ЦПД). Пріоритетом уряду має бути повернути повагу до робітничих спеціальностей та сприяти соціальному партнерству. Мінімальна зарплата має бути не менше половини середньої. Самі ж добросовісні фрілансери мають не блокувати ініціативи уряду, який хоче надати їм більше захищеності. Вони повинні вимагати розширення їх прав, зокрема, гарантій по охороні праці, мінімальній оплаті та відпочинку навіть якщо працюють за цивільними угодами. Популізм, милий малим підприємцям, ще довго віддалятиме нас від Європи.
Віталій ДУДІН,
представник ГО «Соціальний рух»
у Громадській раді при Держпраці
