У столичному громадському транспорті постійно лунають оголошення про набір водіїв – їх не вистачає. Люди працюють певний період, стикаються із затримкою і так не надто високих зарплат, з дрібним витратами на самостійну заміну інструментів – і йдуть з підприємства. Ті, хто залишаються, щоб заробити більше, працюють по і 250-300 годин щомісяця (хоча норма місячної роботи 160 годин). Проте подвійної оплати не отримують – припускаємо, що частина понаднормової зарплати осідає в кишенях дирекції депо або ще вище.

На хвилі протестів та розмов про гідність часів Євромайдану, водії Куренівського тролейбусного депо № 4 утворили свою профспілку для того, щоб покінчити із постійними затримками зарплат та для того, щоб налагодити законні понаднормові виплати за понаднормову працю.

Адміністрації тролейбусного депо № 4 не сподобалась ідея самоорганізації водіїв і проти них було розгорнуто антипрофспілкову кампанію. Під тиском на працівників, чисельність профспілки за півроку скоротилась у 7 разів.

Водійка Тетяна Олійник також піддавалась тиску – після чергової перевірки перед маршрутом вона виявила, що в аптечці прострочені медикаменти – про це й розповіла журналістам та активістам «Соціального руху». В депо замість того, щоб замінити медикамени та подякувати Тетяні – виписали їй догану. Потім слідувала друга догана – нібито Тетяна відстала від графіку на кілька секунд, хоча жодних скарг на те не було. Декількох водіїв було незаконно звільнено, деяким виписали догани. Тетяна, до речі, пропрацювала водієм тролейбусів у столиці бездоганно протягом 10 років.

Профспілка водіїв тролейбусів на КП «Київпастранс» тоді розпочала протестне голодування, активісти «СР» долучились до інформаційної кампанії та пікету спочатку під адмінбудівлею підприємства, а потім у самому депо. «Соцрух» слідкував за протестом від першого дня, наші товариші озвучили вимоги київських водіїв навіть у Британському парламенті. Дирекція пішла на діалог: на профспілківців припинили тиск і справа перейшла в юридичне поле. Декілька судів профспілка вже виграла – через некомпетентність керівництва Куренівського тролейбусного депо держава виплатить одному водієві більше 200 тис. грн.

Тепер ще одна профспілкова активістка довела свою правоту вже в Київському апеляційному суді. Тетяна Олійник – не порушниця правил дорожнього руху, правил трудового розпорядку, не людина, що зіпсувала аптечку – вона перевірила аптечку на належність, сумлінно виконуючи свої обов’язки. Так виглядає справжня героїня нашого часу!

Звільнення з роботи позбавив її заробітку та права проживання у гуртожитку. Завдяки підтримці великої кількості людей Тетяна мала сили дійти далі.

Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь працівниці. Адміністрація пішла до апеляційного суду і сьогодні ця скарга була відхилена.

Вітаємо водіїв тролейбусів і Вільну профспілку залізничників України з блискучою перемогою! Зі свого боку ми готові далі боротися за суспільство, де ігнорування трудових прав більшості стане неможливим.