11 червня, близько полудня, біля будівлі Київської міської державної адміністрації поволі збираються люди. Хтось тримає плакат, написаний від руки на картонці, хтось сперся на протез, хтось дістає телефон, щоб зняти виступ друга. На Хрещатику звичний літній рух, але у простір біля мерії врізаються гострі соціальні питання. Йдеться про нову вартість проїзду.
«Субсидуй, а не грабуй», — лунає гнівний вигук, вочевидь, у бік мера Віталія Кличка.
«Купи жетон або батон», — тримає плакат одна з активісток.
Міська влада заявила про намір підняти вартість поїздки в громадському транспорті столиці з 8 до 30 гривень. Для когось ця зміна може здатися незначною. Але якщо користуватися транспортом щодня, цифри швидко перетворюються на відчутну статтю витрат.
Щоб не допустити здорожчання під сумнівними приводами, тут зібралися біля 70 людей. Акцію організував «Соціальний рух», а до неї активно долучилися студентська профспілка «Пряма Дія», «Українська соціалістична ліга» та партія «Народовладдя». Приводом стало зухвале відхилення владою вже другої петиції щодо тарифів.
Серед присутніх — молодь і пенсіонери, пасажири і бюджетні працівники. Вони тримають транспарант «Мораторій на підвищення тарифів». Для них та їх родин громадський транспорт — це засіб доїхати на роботу, до лікарень, університетів і повернутися додому. Під час акції мегафон бере працівник метро. Його виступ підтвердив думку: ідея фінансувати транспортне господарство коштом зубожілого населення є неприйнятною.
За кілька метрів від протестувальників стоїть будівля мерії. Її вікна залишаються зачиненими. Офіційних представників влади багато – вони ходять на обід і назад, кидаючи розгублені погляди на акцію. Мер Києва з незрозумілих причин не з’явився до громади.
Утім, суперечка навколо тарифів давно перестала бути лише транспортною темою. Вона торкається значно ширшого питання: хто має платити за функціонування великого міста.
Еліта вирішила
Поки мільйони містян переживають через повітряні тривоги та страждають через недосконалу інфраструктуру, київський мер вирішив збільшити з 15 липня плату за проїзд. Антисоціальність такого рішення, яке вдарить по кишені медиків, виховательок та інших працівників, явно не турбує пана Кличка. Адже він звик слухати поради бізнесменів, серед яких низка скандальних забудовників як-от Лев Парцхаладзе.
Влада зробила ставку на програшну ідею привести ціни до вигаданого нею рівня рентабельності, не забувши про корупційні апетити свого оточення. Різке підвищення тарифів має збільшити обсяг коштів в руках далеко не безгрішного керівництва столиці. Наслідком стане занепад столичного транспорту, бо його пасажири обиратимуть привабливіші альтернативи – від самокатів до маршруток.
Фальшиві друзі робітників
Нав’язуючи думку про підняття тарифів, столична влада спекулює на необхідності збільшення зарплат для персоналу підприємств. Мовляв, у низьких зарплатах винні пасажири, які не платять завищені тарифи. Насправді ж, не ростуть зарплати тому що на комунальних підприємствах нема кому вимагати вищих зарплат. На появу осередків Вільної профспілки залізничників України у тролейбусних депо начальство відповіло дисциплінарними стягненнями. Оскаржувати їх допомагали у т.ч. активісти «Соціального руху». Справжнім розчаруванням стало те, що КП «Київпастранс» очолила адвокатка Тетяна Тараско, яка вела судові процеси проти водіїв-профспілковців. Активні профспілковці – у війську або за кордоном. Якщо їм перепадуть якісь крихти, то їх поглине маховик інфляції.
Якщо говорити про ширший інтерес класу працівників, то багатьом з них стане невигідно їздити на роботу, коли ціна проїзного (4875 грн) з’їдатиме левову частку мінімальної зарплати (8647 грн). Таке співвідношення між цифрами свідчить, що будь-яка оцінка соціальних ризиків не здійснювалася.
Щастя олігархів
Дивуватися поведінці міської влади не доводиться в умовах зсуву України до олігархічної республіки. Не лише транспорт, а й уся комунальна інфраструктура – на межі виживання. Влада опирається будь-яким ідеям фінансувати ці сфери шляхом справедливого перерозподілу суспільних багатств. Замість оподаткування прибутків олігархії пропонують зробити прибутковими комунальні об’єкти, змушуючи віддавати останні гривні монополіям. Між оподаткуванням олігархів і надмірним тягарем для мас влада обирає останнє, а це неприпустимо у соціальній державі.
На жаль, триваюче вторгнення лише посилює відчуття всевладдя у можновладців. За роки без виборчої демократії очільники міста так зрослися зі своїми посадами, що розпоряджаються майном громади наче особистим. І якщо вони захочуть комерціалізувати будь-які сфери, то хто їм завадить? Акція 11 червня показала, що такі люди є і вони консолідуються.
Реанімувати і субсидувати
Зараз, коли еліти штучно завели Київ у пастку між комунальною кризою і вибухом бідності, громада не може бути пасивною. Інтерес бюджетних робітників та інтерес пасажирів, які у більшості є теж робітниками, органічно сполучається у суспільний інтерес низів. Ця енергія здатна здолати нахабних неолібералів, які змушують комунальну власність діяти всупереч її соціальному призначенню!
Ми вважаємо, що реанімувати транспортну систему можуть прогресивні зміни, які ніяк не нашкодять народним інтересам:
- Субсидування громадського транспорту;
- Відкрита бухгалтерія комунальних підприємств (КП);
- Запровадження соціального проїзного на усі види транспорту;
- Розвиток великогабаритного транспорту;
- Уніфікація рухомого складу;
- Розширення транспортної мережі столиці та агломерації;
- Залучення до розробок схем маршрутів експертів, працівників КП та пасажирів;
- Долучення трудових колективів КП до обрання керівників КП;
- Заборона на непрофільні закупівлі для КП;
- Прозоре використання майна КП.
Знову на протест?
Чиновники залишаються вразливими перед тиском вулиці – вони не підвищили ціну проїзду в 2021 році після нашого мітингу та, сподіваємось, не зроблять цього й зараз. Попри всі побоювання, влада не наважиться розганяти протести, вимоги яких мають очевидно справедливий характер. Як свідчать соцмережі, тисячі людей схвально оцінюють її проведення і готові долучатися до наступних.
У четвер, 18 червня, о 10:00 відбудеться засідання Київської міської ради. Чи будуть там говорити про необхідність збереження тарифів на транспорт? Залежить від кожної й кожного з нас, хто зможе вийти на Хрещатик і донести соціальну значущість цього питання. Солідарність переможе!
Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»
Згадки у ЗМІ: