Використання офшорів в Україні – це не про залучення іноземних інвестицій в економіку. Насправді йдеться про системний механізм виведення українськими олігархами прибутків за кордон. Це явище пов’язане із великим тіньовим сегментом української економіки, хронічним дефіцитом бюджету, занепадом інфраструктури та стагнацією промислового розвитку. Поки держава публічно декларує боротьбу з ухиленням від податків, націлюючись на малий бізнес, фінансові потоки великого капіталу далі потрапляють до офшорних юрисдикцій. Нездатність держави покласти край таким зловживанням, як і незапровадження прогресивного оподаткування доходів в Україні, призводить до фінансування оборони та відбудови коштом народних низів.
Свіжий приклад: ТОВ «Вінницька птахофабрика» зі структури міжнародної компанії МХП (власником є олігарх Юрій Косюк) відбила податкові претензії держави. За допомогою юридичної компанії ADER HABER ця ТОВ у Верховному Суді скасувала донарахування податків на 766,4 млн грн, довівши право застосовувати пільгову ставку 5% на дивіденди відповідно до Конвенції між Україною та Кіпром. Податкова служба намагалася довести, що участь українських менеджерів у загальних зборах акціонерів та підписання документів за довіреністю створюють «постійне представництво» нерезидента в Україні, однак суд визнав ці дії технічними, такими, що не становлять господарської діяльності і не генерують прибутку на території держави.
Ця справа не є унікальною. Як стало відомо з судового реєстру, лише в 2026 році Верховний Суд розглядав подібні справи, де податкові органи не змогли довести законність донарахування податків для ТОВ «ЖМЕРИНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (на 26,8 млн грн) та ТОВ «ЛЕТИЧІВ АГРО» (на 18,6 млн грн). В обох цих випадках йшлося про «податкове структурування», в якому фігурував Кіпр.
Усе це симптоми глибокої кризи: держава не здатна ефективно оподатковувати великий транснаціональний бізнес. За час війни влада спромоглася лише лібералізувати правила у цій сфері, зокрема щодо контрольованих іноземних компаній (див. Закон № 4505). Принагідно зазначимо, що родина арештованого у рамках справи «Мідас» Германа Галущенка причетна, на думку правоохоронців, до створення у 2021 році інвестфонду на острові Ангілья. Таким чином, офшори не лише допомагають уникати податків, а й слугують акумуляції коштів сумнівного походження. Тому послаблення контролю за КІКами, якими визнаються серед іншого і фонди, грає на руку недобросовісним індивідам
За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, найбільшу частину тіньового сектору нашої економіки становить саме офшорна частка, що виводиться за кордон.
« […] у різні роки рівень тіньової економіки в Україні оцінювався в межах 45−55%. Водночас під час воєнного стану, коли значна частина експортно-імпортних операцій засекречена через забезпечення армії та сил оборони, оцінити реальний масштаб тінізації надзвичайно складно», – доповів економіст.
За даними фіскальних органів, 53 зі 100 найбільших платників податків в Україні мають прямий або опосередкований зв’язок з офшорними юрисдикціями. Як ми писали ще до повномасштабного вторгнення, серед них, зокрема:
- ПрАТ «Філіп Морріс Україна», пов’язане зі Швейцарією.
- ПрАТ «В.А.Т.-Прилуки», що контролюється структурами з Великої Британії.
- ПрАТ «Київстар» (Нідерланди).
- ТОВ «АТБ-Маркет» (Кіпр).
- ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Нідерланди).
Якби лише компанії, пов’язані з офшорами, платили податків удвічі більше, бюджет отримав би додатково мільярди гривень, що співмірно з траншами міжнародної допомоги.
Та замість оподаткування завтрашніх офшорів, особливо цинічно виглядають плани підвищення податкового навантаження на фізичних осіб-підприємців у межах нової кредитної угоди з МВФ. Цілком логічно, що МВФ на перше місце ставить інтереси мільярдерів, тому уникатиме з ними конфліктів.
Замість того, щоб насамперед оподатковувати великий бізнес, транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи, держава обирає найпростішу і соціально найболючішу мішень: мікро- та малий бізнес. Такий підхід не має нічого спільного з податковою справедливістю.
ФОПи в Україні – це переважно сімейні бізнеси, самозайняті, новостворені підприємства, зокрема бізнеси ветеранів, які отримують державні дотації і намагаються інтегруватися в цивільну економіку після війни.
Податки для бізнесу справді необхідні, особливо в умовах глибокої бюджетної кризи, однак першими мають бути оподатковані компанії-монополії та великий капітал з високою капіталомісткістю і надприбутками, а також повинен бути запроваджений податок на розкіш.
Саме тому «Соціальний рух» дотримується своїх вимог, які ми сформували ще до повномасштабного вторгнення, ба більше, що стають дедалі важливішими для обороноздатності України.
У податковій сфері держава повинна:
- Обкладати найбагатших осіб і компанії за прогресивною шкалою.
- Заборонити операції з використанням низькоподаткових зон та офшорів.
- Підтримувати глобальні ініціативи, що посилюють тиск на великий капітал.
Без реалізації цих кроків боротьба з тіньовою економікою так і залишиться декларацією, а держава й надалі працюватиме в інтересах мільярдерів, а не людей. Нам потрібна влада, яка покладе край офшорним мільярдерам. Мова не про абстрактні цифри, а про зарплати військових, медиків та всіх, хто зміцнює Україну!