Хочемо привітати усіх, хто підтримав нашу акцію проти скасування стипендій, з проміжною перемогою. Ми привернули увагу до проблеми як у ЗМІ, так і на державному рівні. Разом з іншими противниками скасування стипендій нам вдалося донести до влади своє невдоволення та продемонструвати рішучість у боротьбі за доступ до вищої освіти. Президент Порошенко уже виступив проти скасування стипендій, а прем‘єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв додаткові 10 млрд на освіту. Ми будемо уважно слідкувати за виконанням цих обіцянок влади.

Результат досягнуто, не зважаючи на активне цькування та спроби дискредитації акції у медіа- та блогосфері. Наявні дані свідчать про те, що думка мережевих псевдоекспертів та провладних блогерів різко розходиться з категоричним несприйняттям скасування стипендій більшістю населення України. Тим не менше, вважаємо необхідним відповісти на критику, закиди та відверті наклепи, які посипалися на акцію та її учасників.

Наше гасло “Гроші на освіту, а не на війну” йшло разом з вимогами фінансувати освіту за рахунок оподаткування найбагатших (“Хай оплачує еліта медицина та освіту”). Ми критикуємо те, що війна для українських еліт є способом примножити свої капітали та виправдати урізання у соціальній сфері. Звісно, учасники акції рішуче засуджують дії російського уряду, що призвели до початку та підтримки війни: від анексії Криму до прямого втручання російських військових підрозділів у бойові дії на Донбасі. При цьому лише сліпі псевдопатріоти стануть заперечувати, що, українська влада теж несе відповідальність за те, що війна триває так довго, і робить не все можливе для її якнайшвидшого припинення.

Як визнає навіть президент Петро Порошенко, витрати на оборону є високими, а їх збільшення може спричинити тиск на соціальну сферу. При цьому наші олігархи заробляють гроші на тендерних замовленнях від Міноборони, а зароблені кошти виводять в офшори. Ми вважаємо неприпустимими спроби вирішити економічні проблеми, згідно нав’язаної МВФ моделі “жорсткої економії”, за рахунок найбідніших верств населення. Як показує європейський досвід Іспанії та Греції, така політика призводить лише до погіршення рівня життя населення і тільки поглиблення економічної кризи. У той же час зрощення великого капіталу з державною владою дозволяє заробляти на війні, не оподатковувати офшорні кошти, натомість звинувачувати незгодних громадян у “роботі на Кремль”.

Це очевидні речі для будь-кого, хто тверезо дивиться на українську політику. Тому не треба цілком у дусі Януковича та Путіна шукати “довгі руки” фондів і “агентів іноземного впливу” серед тих, хто просто наважився озвучити те, що в глибині душі відчуває більшість українців.

Звинувачення у проплаченості акції або ж когось з учасників просто безглузді. Усі реквізити акції – банер та торт – були придбані за рахунок учасників, в сумі – не більше 100 гривень.

Більше коментарів саме по акції можна знайти у цьому відео.

Найбільше наклепів посипалося особисто на нашого прихильника Станіслава Сергієнка. Його звинувачували у сепаратизмі та підтримці агресії Російської Федерації. Ми спростовуємо ці неправдиві та несправедливі закиди.

Ті, хто активно цькують Станіслава, вихоплюють окремі фотогорафії та коментарі з контексту та маніпулятивно трактують у вигідний їм спосіб. Вони не хочуть звернути увагу на позиції, які висловлював Станіслав та інші фото, що, наприклад, підтверджують участь Станіслава в студентському виступі на Майдані разом з тодішнім президентом Києво-Могилянської академії та колишнім міністром освіти Сергієм Квітом.

Також хочеться прокоментувати закид щодо підтримки Сергієнком Компартії України. В скріншоті, який використовує Віталій Дейнега в своїй замітці на Censor.net, стоїть дата квітень 2012 року, коли Станіславу було лише 16 років і він не мав права голосу.

Щодо більш серйозних звинувачень. Так, Станіслав справді був членом об’єднання “Боротьба”. Ядро цієї лівої групи утворили саме ті колишні члени Компартії України та близьких до неї організацій, які засуджували проросійську політику Петра Симоненка, а також підтримку Партії регіонів, олігархічного клану Януковича та путінського режиму в Росії. Протягом свого подальшого існування організація “Боротьба” приймала людей із різними поглядами. Судити про погляди Станіслава по поглядам інших членів є помилкою, а в деяких випадках – свідомою маніпуляцією.

Станіслав справді брав учась у протестах на харківському Антимайдані весною 2014 року. Однак, нагадуємо, що на той час Антимайдан був масовим рухом у східних областях, що мав строкатий склад, у якому брали участь різні організації, серед яких не усі підтримували російський націоналізм та відокремлення від України. Частину людей вивело на вулиці соціальне невдоволення.

Одним із основних аргументів для наклепів проти Станіслава є нібито його участь у штурмі антимайданівцями Харьківської ОДА 1 березня 2014 року. У цьому штурмі дійсно брали участь деякі активісти “Боротьби”, однак, через деякий час організація прийняла колективну заяву з засудженням насильницьких дій. Сам Станіслав приїхав на харківський Антимайдан та фотографувався там, але ніколи особисто не брав участі у силових зіткненнях. На фото він стоїть з так званим “грецьким прапором”, який використовувався “Боротьбою”, як один з атрибутів організації. На саме місце біля Харківської ОДА він прибув уже після початку штурму і допомогав виводити активістів Майдану, щоб їх не “лінчував” розлючений натовп. Важливо, що постраждалий в ОДА поет Сергій Жадан згодом заявив про необхідність діалогу примирення з учасниками Антимайдану.

На жаль, на Антимайдані, як і перед тим на Майдані, гору отримали не прогресивні елементи, і рух у кінцевому рахунку був використаний у інтересах російської імперіалістичної політики. Більшість із членів “Боротьби”, на жаль, підтримала сепаратистські “народні республіки”. На цьому грунті почався розкол всередині організації, який поступово призвів до виходу Станіслава з її лав.

Ще одним “аргументом” наклепників є фото Станіслава з так званим “зеленим чоловічком” у Криму. Насправді воно вирвано з поста в Фейсбуці, де Станіслав поділився фотографіями своєї поїздки до Криму відразу після анексії. Ця поїздка здійснювалась у дослідницьких цілях – встановити присутність російських силовиків, проаналізувати соціальні зміни, що відбулися після формування нового владного апарату, та як саме це відбувалось. Відповідний пост був зроблений для друзів, що розуміли ситуацію й мав констатуючий характер, його зміст не ніс жодного політичного судження (окрім того, що бойовиків було названо у лапках “прикордонниками”).

Пост Станіслава, що призначався лише для друзів, що розуміють контекст.

Наразі Станіслав розуміє, як багато людей проінтерпретували цю фотографію і жалкує про свій непродуманий вчинок. Як тоді, так і зараз Станіслав засуджує російські дії в Криму і на Донбасі.

Станіслав ніколи не чинив жодних незаконних дій. Відсутні докази здійснення ним протиправної діяльності нині. Ми категорично засуджуємо фізичні погрози і брехливе цькування людей за їх політичні погляди, навіть якщо вони комусь здаються помилковими. Таке цькування слугує лише тим, хто хоче спровокувати внутрішні чвари у студентському русі, та зацікавлений у подальшому обмеженні доступу до вищої освіти в Україні.

Платформа “Старт”
7.09.2016