Ви зараз переглядаєте Змінивши фракцію, нардепи не зраджують своїм поглядам

Змінивши фракцію, нардепи не зраджують своїм поглядам

  • Автор запису:
  • Запис опубліковано:31.03.2016

В той же час за словами активіста Соціального руху Віталія Дудіна, переходячи до президентської фракції, народним обранцям не довелося змінювати своїх політичних переконань.

“У масовій міграції до Блоку Порошенка колишніх депутатів від «Блоку Садового» немає ніякої зради. В усякому разі, самі «емігранти» її не бачать. Адже змінюючи фракцію, вони не змінюють поглядів. У парламенті ще після виборів 2014 року склалась однопартійна система – консенсус неолібералів. Коаліційна Угода передбачала проведення реформ на користь капіталу, зокрема, олігархічного. Йдеться про підвищення тарифів, приватизацію, вигідніші умови оподаткування та спрощення звільнення. Представники РПЛ і «Самопомічі», які нібито зберігають політичну цноту, насправді, вже давно зрадили народ, підписавши Угоду“, – зазначає він.

Тому, за словами активіста, зміна партійної приналежності окремих депутатів не впливає на зміну правлячого курсу і тим більше на рівень життя громадян.

“Цей прогноз посилюється тим, що посаду міністра фінансів пропонують Івану Міклошу – автору «шокової терапії» у Словаччині. Він провів реформи на користь багатих, зокрема, скасував прогресивну систему оподаткування. Він продовжуватиме реформи від МВФ, які довели свою шкідливість: урізання в бюджетній сфері знизили купівельну спроможність і зрештою загальмували економіку. Прибічник тотальної приватизації Міклош критикує соціал-демократичну Словенію, стверджуючи, що висока частка держсектору зумовлює корупцію. Однак за рейтингом Transparency International Словенія займає стабільно вищу позицію, аніж реформована Словаччина. Зарплати у Словенії удвічі більше словацьких. Не виключено, що за каденції Міклоша буде перекладено тягар із сплати ЄСВ із роботодавців на працівників. Окрім цього, буде реалізовано ідея всезагального декларування доходів”, – підкреслює Дудін.

Таким чином, за його словами, «політична криза» не ґрунтується на різному баченні стратегії. Йдеться про конфлікт між виразниками інтересів бізнесу за певні посади. Для виходу з кризи потрібна не перестановка кадрів, а зміна курсу із захисту бізнесу на захист працюючих (“План соціальних змін”).