ГО «Соціальний рух» звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Президента України Володимира Зеленського з проханням розглянути проблему невиправданого підвищення цін на житло та встановити державну регуляцію цін на житло на період воєнного стану у зв’язку з високим рівнем внутрішньої міграції та підвищенням попиту на житло у відносно безпечних регіонах України. У даному матеріалі ми описуємо проблему та можливі шляхи її вирішення.

За підрахунками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з 24 лютого 4,4 млн українців виїхали за кордон. Ще 7,1 млн вважаються внутрішньо переміщеними особами. Люди переїжджають через небезпеку, страх та, що критично важливо, через руйнування їх житла внаслідок воєнних дій. Наразі українці_ки подали через Дію понад 76,7 тис. заявок для отримання компенсацій за знищене та пошкоджене російськими окупантами житло на загальну площу більше ніж 5,3 млн кв м.

Не дивлячись на бойові дії, частина України, яка перебуває у відносній безпеці, продовжує жити, функціонувати та бути надійним тилом. Найбільше навантаження зараз лягло на західну територію, оскільки переселенці_ки їдуть саме у Львівську, Тернопільську, Чернівецьку, Івано-Франківську області та Закарпаття. Ці регіони не були готові до такого напливу людей, тому не дивно, що виникла гостра потреба, і як виявилося, проблема з житлом.

Найбільш явною проблемою на даний час є значне підвищення цін на оренду: від 10% до 80% в залежності від регіону. Наші товариші_ки з громадської організації Cedos провели дослідження та бесіду на цю тему з аналітикинею та менеджеркою Cedos ━ Анастасією Бобровою.

Ми також зробили опитування серед наших підписників_ць щодо ситуацій завищення цін на житло, які трапилися з ними під час переїзду.  В даному матеріалі ми висвітлимо всі аспекти, зазначені Анастасією та історії, розказані вами.

Житло ━ не товар

Наразі підвищення цін на житло спостерігається не тільки для переселен(-ок)ців, а й для тих людей, що винаймали житло і до війни. Орендодавці аргументують це тим, що ціни на ринку вищі, отже невигідно здавати квартиру за старою ціною.

Так, наша підписниця розповіла:

Власниця виселила мене з квартири у Львові, через те що я селила в себе біженців, я впевнена що вона збирається перездавати цю квартиру за значно вищу ціну, до того ж вона не повернула мені гроші за половину проплаченого місяця і страхову суму за останній місяць, хоча жодне майно не було пошкоджене.

У дівчини був укладений договір, проте не завірений у нотаріуса. Про такі випадки Анастасія зазначила, що у медіа- та побутовому просторі існує міф ━ “договори, які створені виключно між орендарями і орендодавцями, не є дійсними.” Це не так, оскільки договір не обов’язково завіряти у нотаріуса, будь-які договори є чинними. Тому виселяти в такому випадку орендодавець зможе тільки у судовому порядку. Навіть якщо орендодавець не сплачує податки ━ не варто боятися захищати свої права. Податки в цьому випадку ━ відповідальність орендодавця, не ваша. 

В іншій ситуації опинилась дівчина, якій орендодавець запропонував вибір: виселення або підвищення одразу на $170.

Ми три роки знімали квартиру у Львові. Зробили в ній ремонт, купили меблі (там було майже порожньо). 25 лютого виїхали за кордон, взявши тільки пару рюкзаків з білизною і собаку з котом, але після війни планували повернутись додому. Ключі від квартири залишили сусідам, щоб наші родичі з менш безпечних регіонів могли приїхати і пожити, поки нас не буде (попередивши про це власників). А 20 березня чоловік власниці квартири зателефонував вранці і сказав, що збирається заселити в нашу квартиру своїх друзів, дві сім’ї з дітьми, хоча знав, що там живуть вже наші близькі і що свої речі ми не зможемо дистанційно перевезти в іншу квартиру, та й іншу квартиру знайти не зможемо. Але він сказав, що ті люди і платити були готові більше. А потім передзвонив і сказав, що ми “так і бить” можемо не забирати речі і знімати квартиру далі, але з 8500 гривень підвищив ціну до 450 доларів і сказав, що менше ніяк. Довелось погодитись на такі умови, іншого виходу не бачили.

Важливо акцентувати, що юридично немає механізму, який буде регулювати таку ситуацію, і багато залежить від перемовин між орендарями і орендодавцями. Якби був закон, який обмежував би виселення чи підвищення цін, то посилання на нього було б хорошим аргументом (навіть моральним).

Юристи також радять написати заяву до органів Бюро економічної безпеки за фактом ухилення від сплати податків (стаття 212 Кримінального кодексу України). Це підійде для випадків, коли відносини фактично виникли, проте орендодавці не сплачують податки. Перед тим як подавати заяву, можна попередити орендодавця про свій намір та спробувати ще раз вирішити ситуацію мирно.

До слова, мер Тернополя теж намагався достукатися до нечесних орендодавців та заявив про притягнення до відповідальності за підвищення цін за оренду (за несплату податків). Такі способи тиску місцевої влади справляють скоріше психологічний ефект. Адже місцеві органи влади не мають законодавчих важелів впливу, заморозити ціни та ринку оренди та розробити відповідний механізм може лише центральна влада.

Ще на початку березня мер Львова звернувся з заявою про непідвищення цін на житло та необхідність прирівняти такі випадки до мародерства.

Бюро економічної безпеки України повідомило, що відстежуватиме випадки необґрунтованого підвищення цін на житло для переселенців_ок, послуги та товари. Звертатися можна на e-mail: zvernennya@esbu.gov.ua чи у телеграм-бот.

 

 

Одна з наших підписниць розповіла, що зверталася у поліцію. Там відповіли, що не можуть врегулювати подібні ситуації.

Ціна за однокімнатну квартиру в Мукачево 1000/доба. Ми хотіли зняти на місяць, а це 30000/місяць. При чому однокімнатна квартира без нічого, ми все купляли: від постільної білизни, до сковорідок і виделок. В поліції сказали що немає підстав для написання заяви. Що такі дії не можна врегулювати, оскільки це її власне житло і вона може з ним робити що хоче. Ми так прожили місяць, потім попросилися жити за 20000/місяць, але вона нас виселила, тому що знайшла інших мешканців.

Мер Львова Андрій Садовий та мер Хмельницького Олександр Семчишин заявляли, що у разі фіксування випадків завищення цін на житло, його будуть використовувати на благо і потреби біженців.

Анастасія Боброва розповіла, що цей механізм може застосовуватися під час воєнного стану у відповідності з таким поняттям як військово-квартирна повинність Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (пункт 17 статті 8). Тобто приміщення можна використовувати щоб тимчасово розселяти евакуйоване населення або військових. Станом на 1 квітня невідомо про випадки, щоб міська влада вилучала житло на такі цілі.

Інший механізм ━ державне регулювання цін на житло. Така практика була у країнах Європи після Першої та Другої світових воєн. Тут можна говорити і про повну заморозку цін: вони не можуть підніматися вище якоїсь відмітки, або не можна підвищувати ціни в рамках одного договору. В Україні немає розробленого такого механізму, але варто починати працювати у цьому напрямку.  Адже у Львові порівняно з січнем 2022 року зросли на 72%, в Ужгороді – 46%, в Івано-Франківську, Хмельницькому, Луцьку – 10-15%, у Чернівцях – 80%.

Ми отримали запити від наших підписників_ць щодо можливості врегулювання цін на житло, оскільки ситуація вийшла за межі допустимого.

1. Шукали скрізь на Західній Україні, у Львові ціни за студію на околицях стартують від 600 доларів – це тупо брєд. На Airbnb можна перевірити, менше ніж 1200 грн за добу нічого немає у Львові. Ріелтори хочуть сто відсотків комісію. Мені казали, що це норм практика для західної, але раніше там норм квартири коштували 300-400 доларів, а зараз, виходить, треба мінімум 1800 доларів віддати за один раз. Вчора на сайті з пошуку житла в Івано-Франківську квартира коштувала $300 і була щойно оприлюднена. Слухавку по вказаному номеру не брали. Сьогодні ця сама квартира в телеграм-каналі з пошуку житла за $550. Ми поїхали в село Кути, знімаємо кімнату в готелі за 400 баксів.

2. В Славском 30 тысяч+ в месяц. Ситуация в общем такая, что цена 20 тысяч гривен в месяц и выше. За квартиру если повезёт, в основном это комната. На Закарпатье полно мест, где сдают жильё (комнаты) с оплатой посуточно не за комнату, а за человека. И цена колеблется в районе 500-700 грн за человека. Мы с мамой живем в Береговском районе в селе. Это не дом, а типа «гостиничный комплекс». Помещение где-то 15 квадратов. В нем двуспальная кровать, раскладной диван, небольшой стол и тут же кухня (столешница, раковинам небольшая, плитка) и отдельно еще душ с туалетом. Изначально цена была 700 грн в сутки за комнату. Но по итогу уже платим 400. Конечно, в мирное время это курортное место (горячие источники и тд), но в курортное время люди заезжают сюда на пару дней, а не пару месяцев.

3. У меня была такая ситуация: с друзьями переехали в Кременчуг временно с Харькова, и одно агентство (не помню точно как называется) хотели взять с нас 20 000 грн за однокомнатную квартиру за месяц.

4. Я и моя семья столкнулись с повышением цен на жилье в Черновцах. За месяц проживания заплатили 1800 $. За самую обычную квартиру в спальном районе. Это были почти все сбережения моей семьи. Так как жилье нереально дорогое и других вариантов нет, они уезжают в Киев.

Щодо кризового реагування: із того, що уже активно реалізують міські громади, ━ це переоблаштування приміщень шкіл садочків, спортзалів для поселення переселенців. Короткострокове рішення на національному рівні: 11 березня 2022 року Кабмін опублікував постанову про відшкодування комунальних платежів для тих об’єктів комунальної власності, які приймають переселенців. Також була прийнята програма підтримки людей, які особисто приймають переселенців. Вона передбачає компенсацію комунальних послуг у розмірі 450 грн. Окрім того, дорослі ВПО мають право на отримання допомоги в 2000 грн.

Якщо говорити про середньострокову перспективу, наразі для забезпечення українців_ок задіюють комунальні гуртожитки. Звісно, якийсь час витрачається для того, щоб попередньо підготувати чи переоблаштувати їх для проживання переселенців_ок. Одним із рішень є модульні містечка, про уже сказав Президент. У західній частині України уже починають облаштовувати землі для побудови таких. У нас уже є досвід побудови таких містечок після подій 2014-го року. Проте мусимо зазначити, що таке житло є виключно тимчасовим і наразі його потрібно досить багато.

Серед найоптимальніших середньострокових рішень, які варто обговорювати, Анастасія Боброва зазначила наступні:

- переобладнання уже збудованого житла. Фонд державного майна України уже надає свої ресурси для переобладнання їх під житло для переселенців;

- розглянути варіант залучення новобудов, які не здані в експлуатацію.

Детальніше з способами середньо- та довгострокового вирішення житлових питань можна ознайомитися в записці Cedos “Житло і війна в Україні”.

Як ми бачимо, інформаційний тиск та спроби регулювання цін на житло місцевими громадами не показав належних результатів, ціни залишаються занадто високими та українці_ки вимушені витрачати значні суми для забезпечення основної потреби і свого ж права  на житло. Тому закликаємо вас продовжувати повідомляти про ситуації завищення цін на житло на гарячі лінії міст та до Бюро економічної безпеки України, щоб зберегти тиск на орендодавців та фіксувати несправедливе ціноутворення.

ГО «Соціальний рух», у свою чергу, звернулась до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Президента України Володимира Зеленського з проханням: 

- розглянути проблему нерегульованого підвищення цін на житло та встановити державне регулювання цін на житло на період воєнного стану шляхом заморожування орендної плати для фізичних осіб на довоєнному рівні для забезпечення житлом переселенців_ок у відповідності до статті 47 Конституції України;

- запровадити мораторій на виселення фізичних осіб з метою дотримання орендодавцями чинних договорів оренди та захисту прав орендарів_ок;

- запровадити програму створення соціального житла  для українців_ок. Одним із шляхів ми бачимо повну мобілізацію всього наявного житлового фонду. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” адміністраціям та органам місцевого самоврядування встановити для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ.