Ціла делегація європейських лівих політиків нещодавно завітала до Києва, щоб дізнатися, як краще допомогти трудовому народу України та зупинити російську агресію. Відтак, зустріч з українською лівицею була ключовою частиною програми.

«Соціальний рух» наголосив, що всеосяжна допомога українцям, включно з постачанням зброї, та протидія таким схемам фінансування агресора, як тіньовий флот на Балтиці й експорт російського газу через Азербайджан, є першочерговими кроками для послаблення РФ.

«Це є пріоритетом і для нас. Вже незабаром ці питання буде порушено в Європарламенті», – запевнили товариші.

Серед гостей були ті, хто першими відгукнулися на першотравневий заклик криворізького робітництва. Ще кандидатами в євродепутати Лі Андерссон (в минулому – голова фінського Лівого союзу та міністерка освіти), Юнас Хьостед (екслідер шведської Лівої партії) і Пер Клаусен (провідний кандидат датського Червоно-зеленого альянсу) заявляли, що ЄС має робити більше для підтримки Україні, а не гаяти час, поки ділки заробляють на нашій біді. Свої обіцянки вони не забули і після перемоги на європейських виборах.

Лі, Юнас та політична радниця Пера Фредерікка Геллеманн підкреслили, що безпосереднє спілкування є передумовою розуміння. Саме тому з собою в Україну вони також запросили колишню очільницю португальського Лівого блоку Катаріну Мартінш, яка стала співкоординаторкою новоствореного Європейського Лівого Альянсу, куди увійшли й їхні проукраїнські екосоціалістичні партії. До делегації також долучився Ян ван Акен, нещодавно обраний співголовою партії Die Linke.

Троє європарламентарів підтримали поновлення в Україні раніше обмежених трудових прав, включаючи право на колективні переговори, а також зауважили на ролі сильних інспекцій праці в гарантуванні безпечних умов на робочих місцях.

Турбують наших друзів і проблеми внутрішньо переміщених осіб, які змушені були покинути свої домівки через війну та потребують підтримки з працевлаштуванням, житлом і соцпослугами.

Окремо приділили увагу містам під щоденними обстрілами, а саме Харкову та Кривому Рогу, де місцеві потерпають, на додачу до дій ворога, і від жорсткої економії, яка обмежує їхній доступ до медицини та соціальної допомоги, а через брак робочих місць спостерігається відтік молодих спеціалістів.

Наприкінці було наголошено на становищі в умовах війни вразливих груп населення, в тому числі на важливості імплементації Стамбульської конвенції для захисту жінок і дітей від насильства. Зацікавленість європейських колег у діалозі з різними групами українського суспільства підтвердили їх зустрічі з профспілковим, правозахисним і феміністичним середовищами, нашими товаришками з студентської профспілки «Пряма дія» та медичного руху «Будь як Ніна».

Ми пересвідчились, що маємо надійних союзників в Європі, які пообіцяли зробити все можливе, щоб голос українських людей праці було почуто та враховано.