Алогізм чи маніпуляція? Документ погіршить захист від звільнення усіх трудящих, хоча необхідність його прийняття мотивується наданням інвесторам більших «можливостей контролювати та впливати на менеджмент». Як сказано у пояснювальній записці, завдяки прийняттю законодавчого акту Україна «зможе посісти вочевидь більш достойне» (!) місце в щорічному рейтинговому дослідженні Світового банку «Ведення бізнесу».
По-перше, вражає беззмістовне у своїй еластичності поняття. По-друге, це зухвала маніпуляція – регулювання праці не впливає на рейтинг Doing Business! () На цьому наголошувалось ще у 2014 році, оскільки врахування цього критерію призводило до змагання держав у зниженні соцстандартів. Сьогодні ж навпаки Світовий банк підкреслює, що захист працівників від довільного звільнення має складовою функціонування відносин між бізнесом і працівниками. До речі, це прямо суперечить змісту цього закону.
Антитрудовий лайфхак. До КЗпП запроваджується конструкція звільнення з мотивів «втрати довіри до працівника». Це поняття є абсолютно оціночним і дозволить звільнити будь-кого при умові виплати вихідної допомоги. Така ідея закладена до урядового неоліберального проекту Трудового кодексу.
Це суперечить актам МОП, які забороняють свавільне звільнення. Сьогодні звільнити працівника з подібної підстави можна лише, якщо він є матеріально-відповідальною особою. Наявність такої підстави робить працівника абсолютно підконтрольним. У деяких державах ЄС (Литва, Угорщина) таке звільнення застосовується тільки до високооплачуваних професіоналів.
Розширення тиску. Уточнюється перелік підстав для звільнення у ст. 40, хоча й на перший погляд новації не є суттєвими: а) звільнити працівника можна за другий дисциплінарний проступок (сьогодні, як правило, звільняють за третє порушення), б) допустимо звільнення за розголошення комерційної таємниці (нині за це можна винести догану), в) грубе порушення вимог охорони праці (за чинним законодавством таку відповідальність несуть окремі працівники за спеціальним законодавством, зокрема, шахтарі).
Зламати профспілки. Видаляється стаття 43, яка передбачає погодження звільнення з профспілкою. Це робить членство у профспілці безглуздим. Особливо це вдарить по педагогам: сьогодні їх можна звільнити за вчинення «аморального проступку» без відбирання пояснень і лише профспілка в окремих випадках утримує адміністрацію від розправи з надто принциповими викладачами.
Дискримінація матерів. Вражає своїм цинізмом пропонована редакція ч. 3 ст. 184 КЗпП: звільнення жінок в період їх вагітності або відсутності на роботі у зв’язку з відпусткою у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною є незаконним, за винятком звільнення з причин, не пов’язаних з вагітністю або народженням дитини й наслідками цього або з годуванням дитини».Це дозволяє звільнити майбутніх або годуючих матерів з будь-яких підстав: достатньо лише довести, що причиною не був їх особливий фізіологічний стан! Такий підхід є дискримінаційним, адже ігнорує тягар материнських обов’язків.
У пропонованих змінах вбачається вплив латвійського досвіду. Втім, стаття 109 Трудового закону Латвії дозволяє звільняти вагітних і матерів з маленькими дітьми лише за винні дії, а не з економічних. Як сказано в ст. 110 Закону, працівник, який є членом профспілки понад 6 місяців, може бути звільнений лише за попередньою згодою профспілки у т.ч. за винні дії (такі як втрата довіри). Отже, цей документ безпрецедентно знизить захист працюючих та змінить баланс сил на користь роботодавців
