Останні муніципальні вибори у Данії відзначилися посиленням голосу лівих у суспільстві та свідчать про широку підтримку прогресивних ідей. Орієнтація на захист трудящих верств та робота з громадами дозволяють зайняти сильні позиції — попри загальноєвропейський тиск правих сил. Ми з радістю спостерігаємо, що в одній з найрозвиненіших країн Європи боротьба з соціальними та екологічними проблемами, які породжуються капіталізмом, завойовує дедалі більше політичних прихильників.
Найлівіша з парламентських партій — Червоно-Зелений Альянс (Enhedslisten) — продемонструвала підтримку на рівні 7% по країні, а в Копенгагені зберегла статус провідної політичної сили — 22% голосів, що в абсолютних числах становить близько 230 000 виборців по всій країні. Це колосальний результат, який показує, наскільки високою є довіра до низових лівих у Копенгагені.
У сумі з іншими партіями лівіше за панівних на національному рівні соціал-демократів екосоціалістичний табір отримав понад 47% голосів або 26 із 55 мандатів. Союзники «червоно-зелених» за лівим блоком суттєво покращили свої показники: Соціалістична народна партія (Socialistisk Folkeparti, SF) — з 11% до 18%, екологічна партія «Альтернатива» (Alternativet) — з 3% до 5%. Як результат, лівим вдалося укласти коаліційну угоду й усунути соціал-демократів із ключової посади столичного лорд-мера, яку ті обіймали протягом 122 років — тепер її займає Сіссе Маріє Веллінг (Sisse Marie Welling), представниця «народних соціалістів».
На цих виборах ліві здобули перемогу завдяки наполегливій агітації та щирому обговоренню місцевих проблем, що викликало довіру виборців. Як і перемога на виборах мера Нью-Йорка члена «Демократичних соціалістів Америки» Зохрана Мамдані, це показує — люди підтримують тих політиків, які добре знають реальні проблеми своїх міст і сіл. Саме увага до конкретних повсякденних питань дала лівим змогу відчути запит суспільства й запропонувати відповіді, які спираються на досвід і потреби місцевих громад. Слід розуміти, що ліві кандидати й кандидатки у більшості своїй походять з трудових верств суспільства: чимало з них прийшли у політику зі шкіл або лікарень, де вони працювали. Важливу роль зіграло обстоювання вимог безкоштовного шкільного харчування, стримування на вартості проїзду в громадському транспорті та орендної плати в приватному секторі. Додаткові симпатії до «червоно-зелених» викликає те, що партія послідовно стоїть на інтернаціоналістичних принципах: проявляє солідарність з мігрантами, боротьбою народів як Палестини, так і України.
Пояснюючи характер кампанії, Бярке Фріборг (Bjarke Friborg) наголошує: успіх Червоно-Зеленого Альянсу тримається на справжній локальній роботі, увазі до конкретних соціальних потреб і здатності об’єднувати ліві сили там, де це посилює позиції всього табору.
«Місцеві вибори — це про людей і спільноти. Ми не координували кампанію на національному рівні з іншими лівими партіями, адже в кожному муніципалітеті свої реалії. Але ми використовували вибори як шанс говорити з людьми про те, що їх хвилює: лікарні, нестачу медперсоналу, школи, догляд за дітьми та літніми людьми, клімат і біорізноманіття. Під час виборів люди найбільш відкриті до діалогу — і це ідеальний момент для створення нових організацій. Та головне — підтримувати ці зв’язки після виборів і перетворювати їх на силу для подальшої мобілізації».
Данський досвід показує: коли ліві не бояться говорити про реальні соціальні проблеми, протистоять правій демагогії та будують широку спільну платформу, підтримка зростає. Тоді як тамтешні соціал-демократи, які після останніх парламентських виборів вирішили не спиратися на переможну більшість, яку завоювали партії лівого спектру, а піти в коаліцію з правими лібералами, свій мандат довіри розгубили. Їхній курс намагалися подати як приклад для соціал-демократії в сучасних умовах, але невдача на місцевих виборах лише вкотре підтвердила банкрутство політики поступок правим, відступу від своїх цінностей і намагання осідлати антимігрантські настрої. Натомість успіх альянсу лівих у Копенгагені — це доказ того, як принциповість, солідарність і повсякденна робота з людьми дають результат, що відкриває шлях до глибших змін.
«Соціальний рух» щиро вітає Червоно-Зелений Альянс й «Альтернативу» з цим успіхом і висловлює солідарність у спільній боротьбі за краще життя для всіх громадян. Данський досвід надихає і показує, що послідовна ліва політика здатна змінювати міста й цілі регіони. Ми впевнені: солідарність і боротьба за гідні умови життя — це шлях, який об’єднує наші рухи через кордони. Своєю щоденною боротьбою ви даєте нам орієнтир, куди змінювати стан української політичної системи, яка тривалий час була заручницею найзаможніших класів та безідейного кар’єризму.