Схвалюючи цей законопроект, влада намагається проштовхнути до законодавства найгірші положення Трудового кодексу, який був розкритикований Міжнародною організацією праці та викликав протести. Водночас про впровадження окремих його позитивних положень мова не йде.

Порушення права на освіту. Якщо працівники здобувають другу (наступну) вищу освіту, то право на оплачувану навчальну відпустку вони матимуть лише в разі їх направлення на навчання роботодавцем. Таке положення передбачене у статті 190 проекту ТК. Так само вводиться правило, за яким працівник має обрати, на базі якого вузу йому надаватиметься навчальна відпустка. Згідно КЗпП, працівник не обмежений у використанні навчальних відпусток, навіть якщо він навчається у двох закладах чи без направлення власника.

Примусова відпустка. Йдеться про збільшення тривалості відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за угодою сторін. Можна зробити висновок, що буде встановлено 3-місячний термін «неоплачуваного відпочинку». Сьогодні максимальний строк такої відпустки – 15 днів (стаття 26 Закону про відпустки). У разі перевищення терміну до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (стаття 41 КУпАП). Можна спрогнозувати, що роботодавці залюбки скористаються такою гарантією. Прийняття таких змін може побічно вказувати на майбутній економічний спад. Вже зараз зменшують об’єм продукції машинобудівні підприємства; падіння експорту до ЄС може вказувати про проблеми у аграрних компаній; триває падіння у фінансовому секторі. Якщо спиратись на дані НБУ, то економічний спад відчувається у всіх секторах, окрім торгівлі та будівництва. Відтак, власники бізнесу можуть скористатись такою можливістю і вона стане альтернативою масовим скороченням (такі звільнення можливі за згоди профспілки і при умові попередження за два місяці).

Відсутність гарантій виконання закону. Проектом передбачено отримання грошової компенсації за «решту днів щорічної відпустки, що перевищують 24 календарні дні, які своєчасно не були використані працівниками». При цьому нема гарантій, що громадяни скористаються законними 24-ма днями відпустки. Нагадаємо, що за рейтингом Doing Business, працівники використовують лише 18 днів із 24 відпустки (у Франції – 30). Тим паче, нові зобов’язання можуть стати новим приводом для бізнесу піти в «тінь», адже контроль з боку профспілок на багатьох підприємствах відсутній, а інспекції з праці паралізовані після мораторію на перевірки. Не зрозуміло, як запропонована новація узгоджується з положення Закону про відпустки про те, що особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Не-європейська відпустка. Зазначимо, що запроваджуючи найгірші норми проекту ТК, пакет змін не передбачає встановлення довшої тривалості відпустки. Згідно Європейської соціальної хартії, щорічна відпустка має складати чотири тижні (28 днів). Україна ратифікувала хартію за виключенням норми, що передбачає таку тривалість відпочинку. Мабуть, цю норму не вносять до закону для того, щоб зберігався «позитивний» привід для прийняття Трудового кодексу.

Досягнення цілей, намічених урядом («використання працівниками відпусток для зміцнення здоров’я»), можливе при належній діяльності профспілок та інспекцій з праці. Українське законодавство і так передбачає кримінальну відповідальність за порушення права на відпочинок (за ст.172 ККУ можна накласти штраф до 51 тис. грн. за ненадання відпустки повної тривалості протягом двох років підряд). Аби існуючі норми виконувались влада повинна відмовитись від надання однозначного пріоритету інтересам власників капіталу.