Тепер кожен може отримати щоденний звіт про витрачені кошти відомства, а не “прикрашену” статистику раз на рік. Серед вимог кандидатів від “Асамблеї соціальної революції” – запровадити відкриту бухгалтерію в усіх органах київської влади (КМДА та її підрозділи), комунальних підприємств (КП “Київпастранс” і ЖЕКи), а також підприємств-монополістів, що надають комунальні послуги (“Київенерго”). Ми упевнені, що наступним кроком до прогресу буде зняття комерційної таємниці на всіх підприємствах, що належать великому капіталу.
1 квітня зі студентської ініціативи на сайті Міністерства освіти і науки України запрацювала система електронної звітності. Відтепер на сайті МОНу постійно публікуватиметься фінансова інформація міністерства, на основі даних якої можна буде робити висновки про законність про ефективність та доцільність витрат. Одним із ініціаторів запровадження електронної бухгалтерії МОН України був кандидат економічних наук, співредактор часопису «Спільне», активіст «Лівої опозиції» Захар Попович. «Ні корупції!» розпитав про деталі цієї події та що вона означатиме для громадського аудиту витрачених міністерством коштів.
Чи запрацювала з 1 квітня система звітності бухгалтерії МОНу?
Мова йде не про відкриту звітність – це не дуже цікаво, а про відкриття первинних даних обліку (raw data). Так, система запрацювала, точно, як ми і планували. Всі роботи були виконані у визначені терміни. Не скажу, що зовсім не виникало складностей, однак всі технічні проблеми були вирішені вчасно. Тепер кожен з нас може завантажити це собі на комп’ютер і аналізувати. Для того, щоб розібратися, треба, звісно, мати хоча б початкові знання з бухгалтерії, згадати про план рахунків. З цими даними треба розбиратися – це не готовий звіт з картинками, однак перевагою цих даних є те, що ви можете бути впевнені, що їх ніхто до вас не “обробляв” і не “узагальнював” таким чином, щоб приховати цікаві вам операції. Узагальнити і побудувати на основі цих даних звіт можна просто завантаживши їх в Excell та згрупувавши операції по контрагенту, статті витрат, номеру рахунку, аналітиці, тощо. Людей, які вміють це робити, в Україні принаймні мільйон. І в кожного з нас є свої питання, які цікавлять саме нас.
Тепер кожна із зацікавлених у роботі МОН спільнот: студенти, батьки, вчителі, науковці… будь-хто зможуть аналізувати роботу МОН саме з точки зору їх зацікавленості, аналізувати саме те, що їх цікавить, будувати свої звіти саме за тими показниками, які їх цікавлять. Причому, в кожній спільноті може бути не один “one size fits all” звіт. Кожна ініціативна група, NGO або навіть окремий аналітик може будувати свої розрізи аналізу. А зацікавлені особи зможуть порівнювати аналіз, зроблений різними аналітичними центрами. В цьому власне зміст проекту “відкритої бухгалтерії”.
Хто був ініціатором створення такої системи звітності?
Ініціатором була “Студентська асамблея” – спільнота студентів, яка організувала окупацію МОН після втечі пана Табачника. Саме студенти висунули цю вимогу. Мене та Валентину Кежову запросили як експертів з реалізації. Було розроблено проект наказу та технічне рішення. Завдяки підтримці першої заступниці міністра Інни Совсун всі проблеми, які виникали в процесі впровадження, вдавалося оперативно вирішувати.
Ініціатори пропонували це зробити раніше міністру Табачнику чи вже це було запропоновано міністру Квіту?
Ні, до Табачника ми з такими питаннями не зверталися. Чесно кажучи, не дуже спочатку вірили, що і Квіт погодиться. Але нам вдалося донести до нього цю вимогу. І треба віддати йому належне – він її почув.
Ще перед своїм офіційним призначенням Квіт відвідував студентську асамблею, і ми передали йому перший проект наказу. Писали ми з Валентиною Кежовою за підсумками обговорення на студентській асамблеї, власне, за дорученням асамблеї. Щоправда, перший варіант він, здається, не читав. Коли він вдруге прийшов до студентів, йому знову нагадали про цей наказ. Роздрукували вже на копії бланку з тризубчиком. Цей вже він прочитав і зрештою погодився включити відповідний пункт у свою “дорожню карту” перших кроків на посту міністра. Проект був опублікований в Інтернеті, роздрукований у декількох десятках екземплярів та обговорювався учасниками студентської асамблеї. Підписаний наказ не дуже відрізняється від цього проекту. Хіба що в ньому відсутній пункт про створення комісії за участі студентів для аналізу даних, що публікуються, та підготовки ПЗ якраз на системи звітності, цікавої для студентів. Але можливо це дійсно окреме питання. Звіти та узагальнення, як я вже казав, може робити не міністерство, а будь-яке NGO – можливо, так навіть буде надійніше.
Який механізм практичної реалізації електронної звітності? Хто фінансуватиме роботу фірми з впровадження звітності?
Механізм простий. З облікової системи бухгалтерії щоденно вивантажується повний реєстр проведень за робочий день. Детально механізм та вимоги до реєстру прописані в наказі МОН від 24.03.14 №85-а, про який ми вже казали.Він також опублікований в Інтернеті. Проблема була в тому, що у МОН фактично не було облікової системи. Головна книга, наприклад, велася на папері. Отже, довелося таку систему впровадити. Роботи з впровадження були виконані безкоштовно командою на чолі з Валентиною Кежовою. Було використано програмне забезпечення 1С, яке було надано в оренду на пільгових умовах. Мова йде про суму в декілька сотень гривень на місяць. Через півроку МОН вирішить, чи купуватиме воно ліцензію на це ПЗ, чи впровадить іншу облікову систему. Якщо вирішать купувати, це обійдеться десь у 5 тис.грн. – у крайньому випадку ми зможемо зібрати таку суму краудфандінгом.
Що означає для суспільства запровадження електронного звітування витрати коштів МОН? Що раніше МОН приховувало?
Значить, дуже багато. Я впевнений, що первинні дані обліку мають публікувати всі державні установи та принаймні великі підприємства-монополісти. Впевнений, що у монополій не може бути комерційної таємниці. Публікація такої інформації робить можливою справжню партисипативну демократію – демократичну та компетентну участь громади в оцінці діяльность відповідних установ на прийнятті рішень. Ми сподіваємося впровадити публікацію бухгалтерії і в інших міністерствах. Але особливо руки чешуться взятися за комунальні підприємства Київа, зокрема, за Київпастранс – там вже стоїть 1С і налагодити публікацію ми зможемо за 3 дні. Думаємо навіть висуватися з такою програмою до Київради. На мою думку, підвищувати тарифи можна лише після того, як вся бухгалтерія стане публічною.
Хто де і як крав у МОН, не знаю. Але якщо будуть і далі красти, то сподіваюся, що ми це зможемо побачити. Принаймні виявити підозрілі транзакції і оперативно ініціювати відповідні розслідування.
Чому зараз публікуватиметься лише поточна бухгалтерія центрального апарату? Коли можна буде побачити звіти про витрати всіх вищих навчальних закладів і закладів, підпорядкованих МОН?
Щоб публікувати бухгалтерію, скажімо, кожного ВНЗ, треба впровадити відповідні засоби у кожному ВНЗ – це великий обсяг робіт. Ми поки що впровадили тільки в МОН. Зараз ми якраз намагаємося пересвідчитися в тому, що до реєстру, який публікується, будуть включатися і позабалансові операції бухгалтерії МОН з розподілу бюджетних коштів. Це насправді найбільш цікава частина внутрішньої кухні МОН.
Про які обсяги корупції можна говорити в масштабах МОНу? Які найпоширеніші корупційні схеми і оборудки?
Я не готовий зараз про це говорити. Агітую всіх долучатися до вивчення первинних даних та робити свої висновки самостійно.
Нагадаємо, що 21 лютого студенти захопили Міністерство освіти і науки України . Окрім вимог про покарання винних у розстрілы на Майдані, вони вимагали й відкритої прозорості щодо витрат Міністерства.
Після падіння режиму Януковича студенти відмовилися залишити приміщення, висуваючи вже конкретно вимогу про прозору бухгалтерію.
Джерело: “Ні корупції”
