Така явка не в останню чергу пов’язана з діями іспанської влади. Офіційний Мадрид одразу заявив про намір перешкоджати виборам, а у день референдуму опустився до прямого поліцейського насилля. У сутичках постраждали близько 800 осіб.

Про те, у чому особливість подій у Каталонії та чим вони можуть закінчитись пише активіст Соціального руху, політолог-міжнародник Денис Пілаш.

«Чимало лівих, у тому числі і я, завжди були схильні вважати каталанців, як і шотландців, “сепаратистами здорової людини”. Але проблема в тому (навіть залишаючи осторонь суперечності їхнього проекту як націоналістичного), що без них у метрополіях малоймовірна перемога лівих як на виборах, так і на вулицях. Можливим виходом могла б стати (кон)федералізована й республіканська Іспанська держава. Як каже і цитований учасник маршу за незалежність: “Звичайно, якби Іспанія завтра стала республікою з прогресивним лівим урядом і дала б нам більше прав, то не було би потреби відділятися. Але завтра цього не станеться. Навіщо чекати змін довгі роки, якщо є коротший шлях? Ми вже зараз можемо проголосити свою республіку”. Та за наявних умов це так само малоймовірний сценарій. Натомість Мадрид відповідає силовими діями, арештами й заборонами, чим тільки поглиблює конфронтацію», – каже експерт.

Більш того, за його  словами, після поліцейського насилля єдиним адекватним рішенням у Мадриді була б відставка прем’єра Маріано Рахоя і кабінету Народної партії, яка «відродила дух старої франкістської школи».

«До цього, власне, і закликала «Подемос» (партія лівих активістів та інтелектуалів, – ред.) і особисто ліва мерка Барселони Ада Колау», – каже політолог, однак, за його словами, вотум недовіри в парламенті малоймовірний. Тож на вівторок в Каталонії заявлена загальний страйк.