Наша країна заслуговує на такий повоєнний устрій, де пріоритетом буде гідна праця, надійна система соціального захисту, доступні освіта, житло й медицина. Українці вже переконалися наскільки ефективними для порятунку можуть стати підприємства відмінної від приватної форми власності, такі як державна “Укрзалізниця”, а також відчули, як болісно може вдарити відмова від регулювання цін на продукти, житло і пальне.
Для втілення альтернативного бачення України — України демократичної, соціальної і соціалістичної — необхідна партія. Така партія захищатиме та гуртуватиме робітничий клас і загалом не привілейовані прошарки, які зараз не мають політичного представництва та зазнають постійних утисків. Така партія повинна захищати абсолютну більшість працюючого населення від диктату роботодавця.
Остаточною метою такої політичної сили має бути емансипація людини і радикальна демократизація економічного, політичного, національного та соціального життя. Така партія виступатиме за передачу влади над економікою від приватних власників та корпоративного менеджменту на користь трудових колективів та громад. Прийняття рішень в економіці та розподіл економічних благ має здійснюватись в інтересах усього суспільства, а не власників капіталу. Для цього економіка повинна бути побудована на засадах суспільної, а не приватної власності.
З початком війни, олігархи й інші найбільші капіталісти втекли з країни, і саме народ, в тому числі й організовані працівники та працівниці, що представляють найбільшу частину громадянського суспільства, стали на захист країни. На жаль, попри те, що робітництво складає ядро українського опору російському імперіалізму, влада продовжує протягувати законодавчі ініціативи для обмеження його залучення до прийняття рішень, чим провокує подальші соціальні конфлікти, підриває обороноздатність та наступає на демократичні права більшості заради захисту панівної меншості. Антисоціальні рішення влади обґрунтовуються начебто військовою необхідністю, хоч на практиці більшість успішних випадків воєнної економіки в світі базувалися на принципах соціальної держави і соціального діалогу.
Війна створила нові форми самоорганізації і низової політики. Мобілізація народу на ґрунті національно-визвольної війни посилила відчуття причетності людей до спільної справи та усвідомлення того, що саме завдяки звичайним людям, а не олігархам чи бізнесу, ця країна існує. Війна радикально змінила соціально-політичне життя в Україні, і ми повинні не допустити знищення нових форм організації суспільства, але розширити їх.
Позитивним знаком для нас стала широка підтримка вимоги списання зовнішнього боргу України, що призвела до його заморожування, та підтримка найбільшими профспілками та демократичними лівими партіями світу вимог з постачання зброї Україні та боротьби проти антитрудових законів.
Настав час для зміни української політики. Ми закликаємо до створення нової, масової, а не олігархічної партії, що представлятиме організоване робітництво і низові та демократичні рухи, об’єднані навколо радикального проєкту трансформації суспільства на засадах всебічного визволення, суспільної власності та демократії.
До останнього часу багато хто в світі недооцінював українську державу та не усвідомлював суб’єктність українського народу. Тепер коли народ України в усьому своєму мовному, етнічному та культурному різноманітті об’єдналися, щоб із зброєю в руках довести своє право вирішувати свою долю через власні форми самоорганізації, настав час пояснити і нашим бізнесовим та політичним елітам, що не вони, а люди праці є український народ, який і має вирішувати, як нам розбудувати Україну.
“Соціальний рух” вважає, що пріоритетами у боротьбі за це мають бути:
1. Повна перемога та безпека України.
Російська армія повинна зазнати поразки в Україні — це є передумовою для демократичного та соціального розвитку нашої країни та всього світу.
Збереження незалежності та демократії буде першочергово вимагати розбудови власного оборонного потенціалу. На цій основі має вибудовуватися нова міжнародна система безпеки для ефективної протидії будь-яким проявам імперіалістичної агресії в світі. Україні необхідна програма з відбудови індустріального виробництва та наукоємної промисловості оборонної та суміжних галузей.
2. Соціально-орієнтована реконструкція України.
Неоліберальні сили намагаються нав’язати своє бачення післявоєнної України — України, що належить великому бізнесу, а не її народу, не має соціального захисту та гарантій. Ми вважаємо за необхідне виступати за реконструкцію, що буде підкреслювати розвиток рівня життя більшості населення, розвиток соціальної інфраструктури та забезпечення економічних гарантій. Відбудова повинна бути екологічною, соціальною, децентралізованою і демократичною, інклюзивною і феміністичною.
Зокрема, необхідною є націоналізація ключових підприємств під робітничим та громадським контролем. Запровадження відкритої бухгалтерії на всіх підприємствах незалежно від форм власності та залучення працівників до їх керівництва, створення окремих виборних органів та комітетів для реалізації цього права. Оподаткування корупційних схем із виведення прибутку при експорті залізної руди, металу, аграрної продукції. Введення прогресивного оподаткування для фінансування соціальної сфери та розвитку господарства. Введення елементів індикативного та прямого планування для структурованого, стабільного і більш повного розвитку економіки.
Комерційна таємниця має бути скасована. В Україні може бути тільки одна таємниця – військова, доступ до якої регулює держава, вся інша інформацію про роботу підприємств, організацій та державних органів має бути відкритою для всіх громадян.
Подолання мобінгу й цькування на роботі. Прихистки для постраждалих від домашнього насильства. Боротьба з гендерованим насиллям, виборювання безпечних та стабільних умов життя для жінок, транс-персон та небінарних осіб. Забезпечення рівності у армії і виробництві. Посилення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті. Збільшення репрезентації всіх соціальних груп в органах влади.
3. Соціальна демократизація.
Демократизація на всіх рівнях життя, усунення впливу грошей та великого бізнесу з політики, посилення представництва та значення профспілок, національних меншин та громад на владу, їх всебічне залучення для прийняття рішень. Власники значних капіталів та фінансовані ними діячі не можуть бути депутатами рад та займати посади на державній та муніципальній службі.
Війна створює необхідності для обмеження деяких прав та свобод для захисту незалежності та демократії. Проте ми повинні вимагати чіткого обґрунтування таких обмежень, щоб вони не використовувалися для зловживання владою там, де немає військової необхідності.
До забезпечення безпеки та правопорядку необхідно прямо залучати представників місцевих громад, зокрема підрозділи територіальної оборони, діяльність яких слід демократично та прозоро впорядкувати в інтересах громади.
Захист трудових прав на рівні кращих стандартів європейських країн, обмеження тривалості робочого дня та ухвалення закону про інспекції праці.
Трансформація міграційної політики з метою спрощення оформлення законних підстав проживання та з метою унеможливлення негідного ставлення до іноземців.
Доступне енергоефективне та соціальне житло, захист прав орендарів, обмеження орендної плати, розвиток міської інфраструктури, озеленення міст. Розширення самоврядування муніципальних органів влади, введення елементів прямої демократії. Розвиток громадського транспорту і обмеження приватного у місті.
Розвиток студентського руху та самоврядування. Залучення здобувачів освіти до процесу прийняття рішень в університетах й інших місцях навчання. Розбудова мережі незалежних студентських профспілок.
Збереження та розвиток української системи охорони здоров’я. Припинення реформ, заснованих на принципах конкуренції і ринковості, а не доступності і якості послуг. Збільшення фінансування та модернізації медицини, стабільна та достойна заробітна плата для працівників і працівниць сфери. Безоплатних доступ до ліків, припинення комерціалізації медицини.
4. Самобутність та інклюзивність.
Нова українська ідентичність, яка народжується на наших очах, є мультиетнічною та мультикультурною, адже більшість українців, які боронять зараз нашу державу, є принаймні двомовними. Багатомовність та різноманіття української національної культури необхідно зберегти та розвинути, приділяючи основну увагу розвитку української мови як універсального засобу обміну та продукування знання в усіх галузях суспільного життя, культури, науки і техніки. Вся сукупність культурних надбань людства має бути не просто доступною українською мовою. Нею мають створюватися передові твори літератури та мистецтва, наукові та технічні знання світового рівня.
Необхідно забезпечити розвиток української культури та мови в усьому їх багатоманітті, соціально орієнтовану українізацію, що базується на достойному та компетентному державному фінансуванні освіти, книговидання, популяризації науки, фестивалів, культурних проектів, кіно, тощо.
Слід плекати вплив української мови у всіх галузях знань, щоб запобігти її витісненню більш вживаними у світі міжнародними мовами. На щастя, українська мова є не тільки мовою нашої історії, але і мовою сучасної науки, техніки, виробництва й оборони. Національне відродження України є неможливим без всебічного розвитку всіх галузей суспільного життя, включно зі сферами високотехнологічного виробництва, інженерії та фундаментальних досліджень.
Залучення національних меншин у політику та гарантування їхніх культурних прав, постійний розвиток та захист культур із меншим числом носіїв. Боротьба за визволення та політики коренізації для всіх народів України — залучення їх спільнот до формування своїх представницьких органів з реальним політичним впливом та фінансування культурних закладів та розвитку мови пропорційно, зі значною компенсацією за відсутність національної держави.
5. Міжнародна солідарність проти імперіалізму та кліматичної катастрофи.
Хоч Україна є найбільшою країною на європейському континенті, проте вона викинута на периферію регіональної політики, без впливу на прийняття рішень, вона зведена до ринку збуту європейських держав.
Зростання суперечностей між центрами накопичення капіталу у світовій капіталістичній системі не зупиниться навіть після повного знищення російської імперіалістичної потуги. Ліві в Європі і світі часто-густо виявилися безпомічними і дезорієнтованими перед російською агресією в Україні, якщо міжнародний соціалістичний рух не усвідомить зроблених помилок і не зможе вибудувати нову справді інтернаціоналістичну взаємодію та координацію, в нас просто немає шансів запобігти розростанню міжімперіалістичного протистояння в майбутньому.
Кліматична катастрофа, що розгортається на наших очах вимагає невідкладних дій. Людство має мобілізувати ресурси для негайної і повної відмови від вуглеводного палива. Повна відмова від російських нафти і природного газу має супроводжуватися розвитком відновлювальних джерел енергії, але також і атомної енергетики без якої людству зараз не обійтися. Весь транспорт має якнайшвидше переводитися на електричну тягу. При цьому має робитися акцент на розвитку громадського та проводового, а не приватного та акумуляторного транспорту. Необхідно максимально розвивати та впроваджувати технології електричного опалення за допомогою теплових насосів. Зменшити обсяги використання деревини та вживати заходи щодо захисту лісів.
Загалом необхідним є радикальний перегляд відносин людини з природою, екологічне регулювання підприємств, відхід від принципів необмеженого розвитку до екологічно-орієнтованого стійкого розвитку. Значне фінансування заходів з покращення стану навколишнього середовища та боротьби з кліматичною катастрофою.
6. Світ вільний для творчості та здобуття знань.
Доступ до знань має бути вільним і безкоштовним для кожної людини. Кожній людині мають створюватися максимально сприятливі умови для навчання та реалізації власних творчих та дослідницьких інтересів. Система приватизації прав інтелектуальної власності має бути повністю скасована, а на її місце має прийти система публічності авторства, суспільного визнання та винагороди творців, а не ділків, які привласнюють чужі твори. Має розвиватися якісна масова освіта з застосуванням як традиційних, так і онлайн методів, зменшення розміру класів. Безкоштовна вища освіта для всіх. Заборона приватної освіти та мотивування інвестицій у публічну. Збільшення фінансування. Розширення обсягів досліджень та конструкторських робіт, особливо в технічних та оборонних галузях.
Захистимо перемогу народу України від її приватизації олігархами!
Схвалено на Конференції 17.09.2022 р.
