Я хочу виказати щиру подяку усім, хто тепло співчуває і допомагає у Європі і по всьому світу нам – тим, хто змогли вирватися з цього пекла, вимушеним переселенцям і громадянам України. Ви найдобріші люди, завдяки яким ми – біженці відчуваємо підтримку далеко від своїх сімей і домівок, і звичного життя. Окрема подяка справжнім друзям, які не покинули у важку хвилину одну у квартирі поряд із військовою базою.

Передісторія. Ми жили вшістьох у величезній майстерні прямо над бомбосховищем. Кожен сигнал тривоги означав, що скоро будуть вибухи внаслідок оборони від ударів чи від попадань ракет по Києву та передмістю. Але на той момент я цього не знала і кожен сигнал тревоги приводив мене в ступор, поки один із найорганізованіших товаришів та його друг не оголошували: “Спускаємося в бункер”. Такі сигнали могли йти щогодини або рідше, я пам’ятаю час тільки перших гучних і глухих, глибоких та об’ємних, далеких і одночасно близьких, які почула о 5:30 ранку за київським часом 24 лютого 2022 року. Ви і самі знаєте, але тут, німцям це трішки важко уявити, якщо у Румунії майже не кожен переймався, тут все трохи спокійніше сприймається.

Я хочу, щоб ви розуміли, що я теж відношусь до тих “щасливців”, які вдруге втратили свою батьківщину, своїх друзів. Для мене вже стає очевидним, що я втратила свою сім’ю та чаруючі пейзажі у Криму. Чому? Аналізуючи факти, схиляюся до найбільш песимістичного прогнозу щодо залізної завіси над Росією, яка не відступить з окопаних позицій і не полишить місця при владі, самозахопивши шмат моєї рідної країни, свободи і людей, а з іншого боку відхопить місце добутку і нафти поблизу Керченського півострова, викуплені землі північного півострова та ще багато чого для реалізації імперіалістичних амбіцій. Звісно якщо ця потвора не впаде раніше.

У день, коли відбувся обстріл Бабиного Яру, не було сповіщення перед ударом, перша ракета полетіла десь близько над нами вдень, ми всі були на другому поверсі. Хтось зі старших чітко скомандував швидко спускатися у сховище, кожен взяв щось зі своїх речей і ми побігли один за одним, переглядаючись, чи ніхто не лишився. В момент хвилинного перебігу на перший поверх над головами пролетіла друга потужна ракета, її гучний потужний звук запам’ятається ще надовго і уві сні, чуючи, як починає працювати кондиціонер, я буду лякатися і бігти босою у бік виходу, рефлективно, щоб спуститися у сховище. Така травматична реакція на гучні звуки ще надовго залишиться зі мною. Остання ніч перед рішенням виїхати з Києва була відносно спокійною. Але той випадок з “кондиціонером” став для мене майже найважливішим в усвідомленні у неможливості відчувати безпеку та продовжувати діяльність у воєнному стані по всій країні. Найважчим для мене стало рішення остаточно виїхати, не поспішаючи закрити всі важливі питання і зібратися. Куди саме їхати я ще не знала, думала у Францію, Німеччину чи Іспанію. У Франції живе політичний біженець – мій друг, якого я знаю більше 10-ти років родом із Севастополя, якого за громадський активізм допитували з мішком на голові і ще довго знущалися. Я вирішила їхати до Німеччини, так як тут живе моя найкраща подруга. Майте на увазі, якщо ви подаватиметеся на статус біженки, то вас повернуть у країну, до якої ви потрапили першою після України.

Три речі, про які варто подбати, перш ніж ви покинете межі України, навіть тимчасово

Закрити усі документальні справи. Якщо ви залишились на своєму робочому місці і вийшли у оплачувану відпустку, попередьте свого роботодавця про звільнення і заберіть усі належні виплати. Якщо вас відлучили від робочих обов’язків, ви маєте повне право звільнитися з отриманням у день звільнення усіх виплат та не використаного часу відпустки за попередні роки, та до моменту останнього робочого дня у розрахунку 2 дні за відпрацьований місяць.

Якщо ви студент, то у вас має бути довідка про відстрочку від служби. Якщо ви не підлягаєте несенню служби, у вас мають бути медичні довідки з воєнкомату, бажано за місцем реєстрації.

Звісно беремо документи, що посвідчують особу: внутрішній паспорт України, закордонний паспорт, водійські права, свідоцтво про народження (складаємо в zip-пакет і завжди тримаємо при собі). Якщо у вас є додаткові документи: свідоцтво про інвалідність – теж беріть із собою. А також усі важливі медичні документи, які я раджу просто сфотографувати на телефон, щоб вони не займали місце.

Комунікація.  Зв’язок з рідними стане джерелом підтримки – я вдячна мамі, подругам Насті і Діні, які не тільки цікавились моєю безпекою кожного дня, але і надали величезну допомогу для рішення виїхати. Знайдіть собі однодумців із друзів, які можуть підказати щось корисне. Можливо ви згадаєте, що у вас є друзі за кордоном, які вам зараз дуже допоможуть. Розуміння війни в основному відірвані від реальності тільки у Росії. З росіянами краще взагалі не сперечатися і не витрачати на них свої психічні сили і здоров’я. Для мене була дуже важлива підтримка друзів-політолога, історика та юриста. Мені допомагали сестри, які у вільний час скидали всю корисну інформацію про інші країни. Можливо ви знайдете безкоштовного юриста, який відповість на ваші питання чи сумніви, зараз їх багато, не соромтесь скористатися безкоштовною допомогою. Також не треба відмовлятися від безоплатних консультацій психологів, все, що може здатися для вас важливим – підключайте для досягнення вашої цілі – безпеки.

У реаліях українського військового часу, під бомбардуванням російської армії та обороною міста Київ, я змогла протриматися тільки 11 діб. Наразі вже оформила щомісячну соціальну матеріальну допомогу та медичне страхування у найближчому пункті соціальної допомоги громадянам з України в Берліні у розмірі 387 євро. Такі пункти є в кожному районі Берліну, а також в інших містах Німеччини. Також ви можете змінювати місце проживання і відповідно нього змінювати пункт для отримання допомоги.

На шляху до безпеки. Найважливіше це вирішити їхати, незважаючи на досягнення і нажите. Для збереження не тільки психічного, але і фізичного здоров’я і збереження себе у безпеці. Особливо, якщо ви з дітьми. Спокійно зберіться: в першу чергу, заберіть зарплатню, банківські картки, документи, закордонний паспорт, sim-картки, візьміть теплі речі – стояти у чергах на кордоні у полі не завжди тепло і сухо. Візьміть легкий дощовик, можливо пару теплих тонких пледів для дітей, павербанки, телефони, нетбук. Мабуть вже всі знають, що треба не забути обміняти гривні ще в Україні на євро, але якщо не вдалося, ви зможете це зробити у Румунії, там є тільки один банк BCR S, який обмінює не більше 6800 грн із закордонним паспортом. У Польщі з 25 березня вам обміняють вже 10 000 грн, якщо ви прямуєте до чи їдете через Польщу. Найважливіше вирішити куди, тобто в яку країну. Майте на увазі, що у Німеччині зараз знаходяться дуже багато українців, які просто чекають у таборах, чи шукають житло, окрім того для працевлаштування на гідну посаду необхідне знання мови. Якщо ви опинилися без зв’язку, чи місця тимчасового перебування, шукайте волонтерів на вокзалах, вони надають актуальну інформацію. Та і ви самі можете знайти все на сайті для пошуку запропонованого тимчасового безкоштовного житла:  http://mapahelp.me http://pryhystok.gov.ua http://www.yevropi.com та багато інших. Можете задавати питання у чатах допомогі біженцям в Німеччині: t.me/travelclever, t.me/germanyUA_SOS, t.me/refugees_in_Germany чи в інших чатах, відповідно вашій країні призначення. На вокзалі у Львові давали безкоштовну їжу та обігрів у палатках, але місць тому місця було уже замало: дві великі червоні палатки. Я їхала через Румунію і на кордоні не було проблем з документами у людей з українським паспортом, там також волонтери надавали усю допомогу. Одразу давали місцеву sim-картку і направляли далі до українських палаток для реєстрації і для очікування перевезення до тимчасового житла. У моєї подруги були контакти знайомих волонтерів, які змогли запропонувати мені відпочинок у вільній кімнаті. Тому, якщо є якісь контакти у Румунії, звертайтесь до них, якщо ні, то не переймайтесь – вас розмістять у готелі чи таборі тимчасово. Якщо плануєте їхати трансфером через цю країну, то не оформлюйте статус, а відпочивши декілька днів, прямуйте далі до країни найкомфортнішої для вас на час війни, бо ніхто не знає наскільки це може затягнутися. Наостанок пропишу, попередження від федеральної поліції: “Увага! Федеральна поліція попереджує дітей і жінок не приймайте підозрілі пропозиції залишитися на ніч – звертатись тільки до офіційних джерел! Тримаймося!”

Ельмаз Смаїлова,  

для “Соціального руху”