Тож за ким стежитимуть цілодобово і чи це корисно?

Стаття 29 трудового кодексу дозволяє контролювати працівників за допомогою технічних засобів (відеокамери, спостереження за перепискою). Умови визначатиме колективний договір, який ваша профспілка можливо навіть не укладала. Вас можуть попередити про наступне застосування відеозйомки хоча за 1 день: тоді як для звільнення за власним бажанням ви повинні заявити за 2 тижні. Результатом стане більший тиск на працівника і взаємна недовіра сторін трудових відносин.

Стаття 42 врегульовує питання про роботу вдома. Це може бути не лише працю за комп’ютером, а й більш традиційна виробнича діяльність: скажімо, виготовлення з напівфабриків готової харчової продукції. Стаття 92 дозволяє звільнити педагога за вчинення аморального проступку, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою. Чи означають ці дві статті, що відеонагляд за такими категоріями працюючих буде вестися вдома, а за викладачами – ще й у позаробочий час?

Що каже світовий досвід? Нагадаємо, що пріоритетом Міжнародної організації праці є боротьба зі стресом на робочому місці, адже саме він спричиняє погіршення здоров’я й абсентеїзм на роботі. Навіть професори західних бізнес-шкіл визнають, що перетворення робочого місця на “концтабір” не приносить вигоди. Відеонагляд означає, що менеджмент не може належно організувати процес. Працездатність зростає тоді, коли роботу контролюють самі працівники, а саме залучаються до вирішення виробничих питань.

Віталій Дудін, юрист, активіст ГО “Соціальний рух“