Цей рік запам’ятається не лише масштабним вторгненням Росії в Україну, а й небаченим урізанням трудових прав задля порятунку прибутків корпорацій. Розв’язана Кремлем війна вивільнила величезний деструктивний потенціал українського олігархічного капіталізму. Виявилось, що немає жодних механізмів стримати апетити капіталу: у владі відсутні виразники інтересів трудящих, протестний потенціал профспілок обмежений, а на порядність депутатів ніколи й не було сподівань. Люди праці відчули себе аутсайдерами законотворчого процесу, якщо не його прямими жертвами. Символами нехтування інтересами мас стали закони №№ 2136, 2352, 2421, 2434. Українська армія просувається вперед, проте ухвалені як «короткотривалі» антитрудові закони досі діють і навіть доповнюються іншими. Уряд готує нову диверсію, націлену на рештки трудових гарантій, у вигляді проекту Закону «Про працю». Тим часом рівень безробіття б’є рекорди, доводячи шкідливість ухвалених ініціатив.

На нашу думку, між станом соціальної захищеності трудящих та наближенням перемоги існує тісний зв’язок. Саме захист на робочому місці дозволяє людям якомога довше витримувати викликані війною труднощі. І навпаки — відсутність заробітку унеможливлює виживання, підтримку поранених близьких і підтримку армії донатами. Практична значущість солідарності під час війни суттєво зросла і дозволяє долати існуючі ризики. У цьому й була основна ідея флешмобу #небийвспину, проведеного з 7 по 14 жовтня 2022 р.

SR Collage 2022

Прості люди з України, що докладаються до оборони та згладжують недопрацювання держави, мають законні очікування, що й держава про них дбатиме. Після того, як вибухи вщухнуть, політикам доведеться повернутися до розв’язання повсякденних проблем. Існує нагальна необхідність залучення людей праці до ухвалення рішень: як на виробництвах, так і в державному управлінні. Навряд чи нинішня влада, схиблена на неолібералізмі, може виступати інструментом прогресивних змін. Щоб повернутися після руйнувань до нормального стану, нам потрібне буде законодавство про працю, яке сприятиме стабільності. Аби віддячити всім, хто наближав перемогу, нам потрібне гідне фінансування соціальних, житлових і медичних програм у бюджеті. Заради цього країна має право відібрати багатства олігархів через націоналізацію, деофшоризацію та прогресивне оподаткування. «Зайвість» надбагатіїв ніколи не була настільки помітною, як під час цієї війни. Тому великі перемоги ще попереду.

А невідкладні вимоги у сфері праці «Соціальний рух» бачить таким чином:

1. Скасування ухвалених з березня 2022 р. антитрудових законів. Повернути збереження заробітку мобілізованим, відновити права профспілок на колективні переговори і захист від звільнення, а також скасувати прекарні умови праці за 0-годинними контрактами і на підприємствах зі штатом до 250 осіб.

2. Подолання розриву в оплаті праці з країнами ЄС та впровадження ефективних заходів проти дискримінації, домагань та ін. форм негідного ставлення на робочому місці. Утвердження відчуття захищеності й гідності — це ознака справжнього наближення до євростандартів.

3. Ухвалення закону про інспекції праці й зняття обмежень на перевірки недобросовісних роботодавців.

4. Неприпустимість ухвалення Верховною Радою законів, які не підтримані найбільш репрезентативними українськими профспілками.

5. Фінансова підтримка в рамках плану відбудови першочергово тих підприємців, які залучають працюючих до управління підприємствами (зокрема, у формі рад працівників)

Дякуємо усім, хто долучилися до флешмобу, а особливо військовим! Від вашого слова залежить майбутнє