Таку думку висловила активістка Соціального руху, яка виїхала з Криму.

«Як мені здається, можна пов’язувати скасування меджлісу і розвиток «інших» молодих національних організацій», — зазначає вона.

За словами активістки, яка попросила не називати її ім’я,  позов про заборону діяльності організації на підставі статті 9 ФЗ РФ «Про протидію екстремістській діяльності», яку отримав заступникові голови Меджлісу Наріман Джелялов, підписали 5 ніби-то місцевих кримськотатарських організацій, про які раніше вона не чула.

У даному позові лідерів Меджлісу звинувачують у розпалені міжнаціональної ворожнечі і блокаді Криму. Остаточне рішення по ньому повинен прийняти окупаційний суд.

У той же час, як повідомляє волонтерська організація Євромайдан-SOS, заборона діяльності Меджлісу на підставі російського законодавства про протидію екстремістській діяльності тягне за собою шлейф негативних наслідків.

«Від абсолютної заборони використання символіки Меджлісу, якою, фактично, є кримськотатарський прапор, кримінальної відповідальності за сприяння роботі організації та її фінансування, заборони поширення матеріалів організації до кримінального переслідування членів Меджлісу та їх прихильників», — зазначають в організації.