В понеділок, 21 червня, шведському уряду Стефана Левена було оголошено про недовіру. Майже за тиждень до цього Ліва партія висунула ультиматум: протягом 48 годин або відмовитись від дерегуляції ставок оренди житла або знайти таке рішення, яке б влаштовувало насамперед Спілку орендарів. Оскільки ультиматум виконано не було, Ліві підтримали вотум недовіри. Тверда позиція себе, схоже, виправдала: в середу стало відомо, що вимогу дерегуляції може бути знято з коаліційної угоди.

Чинна система регулювання орендної плати у Швеції заснована на колективних переговорах між представниками орендаторів та орендарів. Так звана «шведська модель» у цій сфері має на меті збереження доступності житла та гарантує можливість людям із низьким рівнем доходу продовжувати мешкати в улюбленій місцевості. За умови наявності достатньої кількості квартир під оренду це працювало. Втім, за останні роки кількість населення сягнула 10 мільйонів, тоді як нового житла під оренду майже не будувалося, а те, що було, стрімкими темпами конвертувалося в кондомініуми чи приватизовувалося. Тож фактично чекати на отримання контракту на оренду можна було декілька років. Між тим, громадянам лишалося тільки змагатися за короткотермінові та значно дорожчі контракти суборенди.

Нинішня система державного контролю за цінами на оренду — здобуток тривалої боротьби, розпочатої 1923 р. Спілки орендарів, що об’єднує понад півмільйона чоловік, які платять членські внески, і захищає 36,4% населення Швеції, котрі проживають в орендованих помешканнях. А суть сумнозвісної пропозиції, яку лобіювали Партія центру та Ліберали, полягала у тому, щоб дозволити лендлордам самостійно встановлювати ціну оренди в новобудовах. Це, начебто, мало стимулювати будівництво та скоротити житлові черги. На думку ж Лівої партії та Спілки орендарів це, навпаки, підважить доступність житла, погіршить захищеність орендарів та збільшить житлову сегрегацію. Дослідження показало, що впровадження ринкових цін у двох найбільших містах країни, Стокгольмі та Гетеборзі, може призвести до збільшення орендної плати в півтора рази (як це свого часу після дерегуляції відбулося, наприклад, у фінській столиці Гельсінкі).

Петер Ханг з Лівих студентів Лунду підкреслив, що в реальності під запропоновану дерегуляцію цілком можуть підпадати й відреконструйовані, а не виключно новозбудовані квартири. Він зазначив, що всупереч задекларованому курсу на лібералізацію, навіть серед виборців правих партій менше третини підтримують реформу. Орендна плата вже є зависокою, й під час пандемії вже були випадки, коли люди просто не мали змоги платити. Лідерка Лівих, Нуші Дадгостар, вважала, що кинути орендарів сам на сам з власниками та їх об’єднаннями не є відповіддю на житлову кризу. Натомість нестачу потрібно ліквідувати через широкомасштабне будівництво доступного житла.

Власне, соціал-демократи й самі не були у захваті від зазіхань на шведську модель оренди, але оскільки у вересні 2018 жоден з традиційних блоків не отримав більшості, есдеки мусили домовлятися з опонентами про пасивну підтримку в обмін на політичний вплив. Компроміси, що диктували формально соціал-демократичному уряду економічно ліберальну політику, було зафіксовані у переліку з 73 пунктів, одним з яких і була дерегуляція.

nometaSwiss Gov

Увесь цей час Ліві попереджали, що спроби ввести ринкові ціни на оренду — це червона лінія, за якою закінчуються будь-які розмови про толерування уряду. Однак Партія центру вирішила не поступатися і на початку червня пропозицію було опубліковано. Ліва партія зреагувала миттєво і, як тільки стало зрозуміло що з їх позицією рахуватися не будуть, висунула ультиматум. Оскільки його виконано не було, Ліві заявили про недовіру уряду. Питання було швидко підхоплено Шведськими Демократами, які й внесли подання в Риксдаг. В понеділок 181 депутат з 4 партій абсолютно різної політичною орієнтації проголосував за висловлення недовіри кабінету міністрів Левена.

Далі, в Стефана Левена мало бути 7 днів на те, щоб зібрати нову коаліцію, дати це зробити комусь іншому чи оголосити перевибори. Розрахунок лівих був на те, що Центристи не готові співпрацювати з ультраправими Шведськими Демократами в гіпотетичному правому уряді, а останні теж не можуть піти на лібералізацію цін на оренду, адже це відштовхне їх електорат. Таким чином, єдиний вихід був у тому, щоб передомовлятися. Ліві підкреслювали, що вони готові до повернення уряду Левена, але пункт 44 (дерегуляція) має бути відкинуто. Врешті-решт, так і сталося, в середу Центристи повідомили про готовність до перемовин та переформатування коаліційної угоди.

«Це позитивний знак для орендарів країни та тисяч людей, які підписували петиції, поширювали листівки та іншим чином долучалися до кампанії. Я пишаюся, що зробила свій внесок в те, щоб голос шведських орендарів почули», — заявила Нуші Дадгостар

Житлове питання є не менш актуальним й в Україні, де витрати на оренду чи іпотеку повсюдно перевищують рекомендовані ОЕСР 30% бюджету домогосподарства. Втім, розмови про доступне в житло в українському політикумі залишаються здебільшого тільки розмовами, а питання регуляції цін чи захисту орендарів давно замістив фокус на домовласництві.

Нуші Дадгостар, лідерка Лівої партії Швеції

Нуші Дадгостар, лідерка Лівої Партії Швеції