Основна причина протесту – «пандемія зарплат»
Минулого року погодинна зарплата машиніста баштового крана в Варшаві становила від 27 до 37 злотих (6-8 євро). В даний час оператори заробляють від 16 до 23 злотих за годину роботи. Працедавці посилаються на складнощі через пандемію, хоча з квітня 2020 року польські будмайданчики не зупинялись ні на добу. Таким чином, зарплати операторів кранів знизились приблизно на чверть в період буму в будівельній галузі. У порівнянні з минулим роком середня ціна квадратного метра квартири на первинному ринку виросла на 7% і склала понад 10 000 злотих. У минулому 2020 році більшість девелоперів зафіксували прибуток від 50 до 300 мільйонів злотих.
Субпідрядники показали настільки ж гарні результати – наприклад, компанія Herkules, основний власник баштових кранів в Мазовії (округ Варшави), за перші 9 місяців 2020 року одержала чистий прибуток в розмірі 2,7 млн злотих.
Окрім низької заробітної плати, основною проблемою в будівельній галузі є недотримання правил охорони праці і техніки безпеки: теоретично операторам забороняється працювати більше 8 годин на день, а на практиці складно знайти будмайданчик, де діє це положення. Так відбувається через тиск з боку будівельних компаній, керівників ділянок і замовників, які наймають посередників, що свідомо вимагають від працівників порушувати правила задля прискорення процесу будівництва. Частими стали вимоги працювати на старому, зношеному обладнанні, яке не повинно бути допущено до використання; працювати не дивлячись на дуже сильний вітер, нехтуючи технікою безпеки.
Оператори виконують небезпечну і відповідальну роботу: від їх точності і ефективності залежать не тільки матеріали і товари на мільйони злотих, а й життя і здоров’я сотень людей, що працюють «внизу».
Страйк бадьорить краще кави
Кранівники повідомили забудовників, що 19 квітня їх не буде на роботі: хтось брав відпустку, хтось лікарняний чи відгул посилаючись на особисті причини - все задля того, щоб у конкретний день долучитись якщо не до страйку, то до пікету під офісом польських забудовників. Люди, що були на будмайданчику не приступали до роботи, посилаючись на технічні несправності, яких на будівництві чимало. Формально це не був страйк, люди просто відмовлялися працювати, щоб не порушувати правила безпеки, т. зв. “італійський страйк”.
Забудовник фірми “Layster Group” майже одразу заявив, що готовий сісти за переговорний стіл. Кранівники передали листа з вимогами щодо підписання угоди про мінімальні стандарти найму та оплати праці кранівників новоствореної профспілки:
- Гарантія мінімальної погодинної оплати для операторів на рівні 37 злотих (8 євро), що вдвічі вище мінімальної погодинної ставки по країні,
- Введення «надбавки за висоту» +3 злотих/годину (брутто) за роботу з краном вищим 60 метрів,
- Гарантування трудових договорів всім операторам.
Акція протесту кранівників відбулась у вигляді трьох паралельних пікетів офісів основних власників кранів (Herkules, Layster Group, Trinac Polska). На них були присутні півсотні кранівників та профспілкових активістів, які 19 квітня не прийшли на роботу. І компанії-власники кранів, і посередники, відповідальні за найм операторів, отримали листи із закликом почати переговори щодо угоди, яка регулює умови найму і заробітної плати в будівельній галузі. “Якщо відповіді не буде, то в найближчі дні відбудуться подальші акції протесту” – повідомили у профспілці OZZ Inicjatywa Pracownicza.
Розділяй і володарюй? Ксенофобія не пройде!
Нерідко польські кранівники чують від працедавців середньої ланки “не хочеш працювати за 30 злотих, а хочеш 35? Я знайду українців, що приїдуть сюди працювати за 25!” Очевидно, що це маніпуляція недобросовісних працедавців, тим не менш профспілкові активісти діють на випередження та ведуть агітацію також серед кранівників з України.
Польські кранівники сконтактували з українською Профспілкою кранівників та домовились про партнерство, аби уникнути зарплатного демпінгу. Кранівники з різних міст і в Україні координуються через профспілки задля того, щоб люди з одних міст не демпінгували оплату праці інших.
Якщо не страйк, то що?
Деякі працедавці вже сіли за стіл переговорів, а деякі намагаються ігнорувати вимоги кранівників. 26 квітня профспілкові активісти розпочали в Варшаві так званий “італійський страйк” або роботу за інструкціями: при виявленні найменших порушень на будмайданчику вони фіксують порушення та відмовляються продовжити роботу до усунення порушень. Це значно сповільнює темпи роботи, оскільки менеджери дуже довго нехтували нормами безпеки й охорони праці, а працівники раніше заплющували на це очі.
Ще одним способом тиску на працедавця є відмова від понаднормової роботи. Роботи в будівництві завжди більше, аніж кваліфікованих робітників. Тому коли всі працівники відмовлятимуться від понаднормової роботи, то працедавці вимушені будуть підвищувати тариф оплати праці.
Ключовим елементом тактики кранівників є солідарність: чим більше людей залучено до протестів, тим менше людей готових працювати за копійки.
Артем ТІДВА
для «Соціального руху»
