Проте активісти ГО «Соціальний рух» вважають, що посилювати контроль потрібно не в ланці продажу квитків пасажирам, а в сфері закупівель. Адже, наприклад закупка 75 вагонів у 2014 році обійшлась українським платникам податків у 1300 млн грн замість 320 млн грн завдяки корупційним схемам із закупівлею вагонів через фіктивних посередників.

Пластиковий жетон замість електронного квитка є далеко не найбільшою проблемою непрозорості метрополітену, електроннй квиток може принести пасажирам певні незручності.

Працівник КП «Київський метрополітен» та профспілковий активіст розповів «Соціальному руху» про зміни, які очікують пасажирів та працівників після його ведення.

«В Києві планують ввести єдиний електронний квиток на всі види комунального транспорту. Це справа років на п’ять, тому питання про скорочення касирів і контролерів метрополітену поки не стоїть гостро.  З чим зіткнуться пасажири? Наприклад, в Харківському метрополітені жетонів немає. Якщо ти місцевий і їздиш постійно, купуєш раз проїзний квиток і користуєшся -. П проблем, напевно, немає. Якщо ти приїхав в місто на день, теж купуєш квиток. Щоб здати його і повернути заставну вартість, потрібно їхати в єдину на весь метрополітен касу. Після того, як квиток здаси, на вокзал поїдеш наземним транспортом. На питання про інтереси суспільства в довгостроковій перспективі відповім так. Ліквідація жетонів, як і всі буржуазні реформи, проводиться в інтересах не тих, хто їздить у метро, ​​а тих, хто не їздить у громадському транспорті. Але жетони породжені теж не тими, хто стоїть в чергах за ними», – підкреслює метрополітенівець.

У Харкові в метрополітен не можна потрапити якщо в пасажира немає дрібних коштів – автомати приймають лише купюри по 1 та 2 грн і копійки, але не видають решту.

Окрім того, що електронний квиток ускладнить доступ пасажира до транспорту, касири метрополітену стурбовані майбутньою втратою роботи.

Аби здобути лояльність трудового колективу до таких реформ, адміністрація обіцяє їм підвищення зарплат. Головний інженер метрополітену В. І. Зель повідомив про те, що начальник метрополітену планує в 2017 році підняти зарплати на 41%. Але задля цього – стверждує керівництво підприємства – планується підвищення ціни на проїзд. Працівники київської підземки стверджують, що підвищення тарифів у 2014 році не призвело до підвищення зарплат, попри аналогічні чутки.

«Необхідність підвищення тарифів начальник метрополітену буде доводити міській адміністрації та просить підтримки працівників в цьому питанні», – каже співрозмовник.

В той же час профспілковці інформують про приклади нераціонального використання бюджету. Наприклад, метрополітен купив календарі на 2017 рік. «Настільні – приблизно по 300 гривень за штуку, настінні – десь по 600 гривень. Скільки штук купив, точно не знаю, але ніяк не менше 60, думаю, більше сотні».

На думку громадських активістів – відкрита бухгалтерія, а не підвищення тарифів чи введення електронних квитків стане інструментом суттєвої економії бюджетних коштів.