Близько місяця тому українське суспільство сколихнула новина – Олександр Невзоров та його дружина отримали українське громадянство. Думки щодо цієї події були очікувано полярними. Одні були обурені, що такий крок з боку нашої влади – особливий вид зради (Невзоров був членом партії “Единая Россия” та довіреною особою путіна у 2012 р). Другі розмірковували щодо хорошого політичного ходу, мовляв підтримка опозиції може зіграти нам на руку в майбутньому.

Проте це не перший випадок, коли росіянам зі статками можна все. Наприклад, віце-спікер російської Держдуми заявляє про “спецоперацію” і боротьбу з нацизмом в Україні. Це людина, яка через групу компаній VS Energy контролює в Україні 5 обленерго: Кіровоградобленерго, Житомиробленерго, Рівнеобленерго, Чернівціобленерго та Херсонобленерго. А ще завод Дніпроспецсталь, готелі Прем’єр-палац в Києві та Перший інвестиційний банк.

Менше з тим, очевидним залишається факт, що громадянство Невзоров отримав за особливою процедурою, адже не жив тут кілька років, не мав раніше посвідки на проживання та не виконав інших умов, які мають виконувати звичайні люди.

За різними даними, в Україні зараз проживає близько 150 тис. громадян РФ. Законні підстави, за якими вони можуть  перебувати на території України – посвідка на тимчасове* або постійне* проживання. Вони видаються особам, які приїжджають з метою навчання, працевлаштування, за фактом шлюбу з громадянином_кою України та ін.

*за посиланнями детальний перелік умов отримання посвідки

Посвідка на тимчасове перебування видається на рік з можливістю продовження, на постійне проживання – на 10 років.

Screenshot_5

Приклад запитів на сторінці Державної Міграційної Служби у Facebook

Умови перебування після 24 лютого

Після початку російської агресії стало зрозуміло, що перевіряти всіх громадян  РФ потрібно ретельніше. Всі ми знаємо про велику кількість диверсійно-розвідувальних груп. Проте на ходу вигадати, як це робити, доволі складно і обтяжливо, враховуючи, що в Україні відсутній візовий режим з РФ з 1997-го. Відмітимо, що з 2014-го року проект введення системи попереднього електронного повідомлення про намір відвідати територію України (передреєстрація) знаходиться на стадії розробки, а точні терміни початку функціонування системи  поки що невідомі.

Що вирішила Державна міграційна служба (далі – ДМС)?

Починаючи з 25 лютого 2022 року жоден підрозділ ДМС не приймає документи на продовження посвідок на тимчасове проживання, отримання посвідки на постійне проживання та громадянство від громадян РФ та Білорусі.

Це означає, що ті громадяни, чий термін посвідок закінчується після 24-го лютого мають покинути територію України протягом 7 днів після закінчення терміну дії документу.

Зауважимо, що фактично ми маємо тисячі сімей, один із членів якої – громадянин_ка РФ.
Наша читачка, громадянка України, чоловік якої громадянин РФ, погодилася розповісти їх історію (анонімно з міркувань безпеки).

Ми одружилися 3 роки тому в Україні. У нас українське свідоцтво про шлюб. Два роки жили в іншій країні (не РФ). Минулого літа вирішили повернутися в Україну. Чоловік отримав посвідку на тимчасове проживання (на постійне не могли подати, бо на той час не було повних 2 роки шлюбу). Цього року за визначений термін до закінчення посвідки звернулися у Міграційну службу, щоб продовжити її чи податись на постійне проживання. Нам відповіли “Документи не приймемо”. Ми пояснювали, що ми весь цей час живемо в Україні, маємо всі документи, прописку, податковий номер. Проте, це неважливо. Не приймуть. Сказали “Як закінчиться посвідка – виїжджайте. Або лишайтеся на свій страх і ризик”. Ми не знали, що робити далі, чоловік волонтерить тут, донатить у різні фонди, але має червону книжечку, на жаль.

Наслідки страху і ризику

Білоруська правозахисниця Анісія Казлюк залишилася нелегально. Проте під час волонтерства її затримала поліція, виписали штраф і сказали, що вона має покинути Україну. Анісія політична біженка, і депортація в Білорусь закінчиться тюрмою. Історія Анісії набула розголосу, та закінчилася добре – штраф платити не довелося, документи продовжили після співбесіди у СБУ. Проте на її захист став Офіс опозиціонерки Світлани Тихановської. Тим, хто не має таких зв’язків ймовірно буде складніше. Хоча Анісія як волонтерка намагається допомагати іншим білорусам_кам, які знайшли політичний прихисток в Україні, але зараз зіткнулися з такою проблемою.

Проте білорусам_кам все ж пом’якшили правила, і з 12 травня приймають їх документи до розгляду. Проте ті, у кого за період з лютого до травня сплив строк дії документу, знаходяться у невизначеному становищі.

Незважаючи на це, 6 липня 2022 білорусці Карині Потьомкіній відмовили у прийомі документів на тимчасову посвідку. Вона жила в Бучі з кінця 2021 року, бо в Білорусі їй дали зрозуміти – чекає неволя. Вона втекла до України, жила в Бучі і знову тікала, але уже під обстрілами до Львова. Коли побачила, що сталося у місті, яке було їй другим домом, – повернулася. Вона волонтерила, розбирала завали у Бучі. 30 червня Бучанська територіальна громада навіть вручила їй подяку. Але документи у ДМС все ж таки не прийняли.

Громадянам_кам РФ теж поки що ніяких умов не передбачено. Наша читачка поділилася результатом консультації юристки з міграційного права.

Нам порадили задокументувати свій візит до ДМС. Бо всі, хто звертаються, мають лише усну відмову. А навіть якщо й попросити письмову – її не дадуть. Тому ми надіслали клопотання до ДМС (поштою, через форму на сайті та на електронну адресу) з проханням засвідчити наше звернення та відмову за причинами, що не залежать від нас. Відповіді поки не отримали, але це нам допоможе якщо після закінчення строку легального перебування доведеться мати справу з поліцією. Звісно, не хочеться. Але й їхати зараз ми не хочемо, бо і волонтеримо, і хочемо залишатися в Україні. Була надія, що зможемо виїхати, отримати в якійсь країні візу та повернутися. Але їх не видаватимуть.

Візи для громадян РФ

З 1 липня 2022 року Україні офіційно ввела візовий режим для громадян РФ. Що на практиці?

Юристка, авторка каналу “Игры Мигры” надіслала запити у посольства України. Наразі відповіли з Латвії та Австрії – документи громадян РФ не прийматимуть. Кенія та Молдова прийматимуть лише за наявності постійного/тимчасового виду на проживання у цій країні.

Ми зараз у складній ситуації. Є відчуття, що і мене виганяють. Але от і жінка, яку шукали під завалами після нещодавньої ракетної атаки у Києві – громадянка РФ. Її чоловік – громадянин України – загинув. Очевидно, що і у неї будуть проблеми з подальшою легалізацією. Мій чоловік за те, щоб ввели додаткову перевірку, і, наприклад, екзамени для отримання громадянства. Але як і коли це буде – відкрите питання. Не знаю як вирішиться наша ситуація, але хочеться вірити, що сім’ям дозволять залишитися.

Досі незрозуміло, що буде з громадянами_ками РФ, які уже знаходяться в Україні. Якщо їх депортуватимуть чи вони змушені будуть повернутися в РФ, їх імовірно чекає звинувачення у державній зраді. Державна дума РФ прийняла поправки до статті про держзраду, і тепер під неї підпадатиме все, що захочуть російські органи влади. Наприклад, “статья — 275.1, — устанавливающая ответственность за сотрудничество на конфиденциальной основе с иностранным государством, международной либо иностранной организацией. Она криминализует любой «тайный» контакт россиянина не только с иностранными спецслужбами, но и с любой международной или иностранной организацией, действующей (по мнению российских властей) в интересах иностранных спецслужб”. Навіть за цією статтею, в найкращих традиціях російської диктатури, за проживання на території України можуть підозрювати у шпіонажі.

Загалом, важливо підкреслити наступне:
- дана ситуація показує бюрократизованість державних структур;
- прослідковується нерівність у доступі до прав, оскільки громадянство Невзорову та клопотання Тихановської зіграли вагому роль в описаних ситуаціях;
- оскільки громадянці Білорусі продовжили документи, провівши співбесіду, – спосіб вирішення існує, проте він вимагає додаткових ресурсів.

Активісти_ки уже створили петицію “Видача документів на проживання в Україні громадянам рф та Білорусії, які проживали на території України, до введення військового стану з посвідками на тимчасове громадянство”.

Ви можете підтримати та допомогти набрати необхідну кількість підписів для розгляду Президентом.
Сподіваємось, що парадокс міграційних прав все ж таки вирішиться.

Злата Пилипишина
“Соціальний рух”