27 липня 2023 року — у день, коли вперше в Україні відзначається День медичного працівника «за новим стилем», керівництво Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) продемонструвало прихильність до роботи по-старому. Кілька десятків лікарів і медсестер на заклик Медичного руху «Будь як Ніна» приїхали до столиці з Запоріжжя, Київщини, Львівщини, Полтавщини, Сумщини і Чернігівщини, щоб поінформувати владу про проблеми у закладах охорони здоров’я. Однак їм відмовили у можливості передати особисто своє звернення у будівлю Міністерства через те, що вони начебто не домовились про зустріч заздалегідь.
Пройти до Маріїнського парку, де розташоване відомство, медикам не дозволяли правоохоронці, посилаючись на посилені заходи безпеки у період воєнного стану. Поліція докучала невдоволеним медикам запитаннями, чи подавалась заявка на мітинг до КМДА, хоча самі медики свою спонтанну зустріч мітингом не називали. У руках вони тримали картину авторства художника Андрія Данковича, яка ілюструвала химерність процесу оптимізації лікарень та показову безпорадність чиновників. Нарешті до присутніх вийшла керівниця Центру медсестринства МОЗ Катерина Балабанова, яка вочевидь намагалася перетягнути на себе увагу журналістів. Результат: невдоволені медики провели кілька годин під дощем, але все ж таки зуміли передати вимоги та висловити все, що вони думають про вміння влади вести діалог з їх спільнотою.
Уявна ідилія
Певною мірою очільникам МОЗу пощастило: через сусідство з Верховною Радою доступ до їхньої будівлі майже повністю перекрито силовиками. Символічно, що дане міністерство убезпечене більше за деякі інші органи влади. Це додає чиновникам від медицини упевненості, що обмеження та закони воєнного часу врятують їх від хвилі обурення. Насправді ж такі методи лише заховують проблеми вглиб і посилюють суперечності, які наростають. Так, представники майже сотні лікарень з різних куточків України у рамках всеукраїнського флешмобу надіслали критичні листи на адресу МОЗ, повідомила очільниця Медичного руху Оксана Слободяна.
До слова, підстав для критики вистачає. Медики нарікали на те, що подальше впровадження медичної реформи супроводжується невиплатою заробітних плат, скороченням медичних установ, утиском невдоволених. У свою чергу персонал вдається до використання усіх можливих засобів захисту: створює незалежні профспілки, оскаржує незаконні звільнення, вимагає у правоохоронців розслідування корупції. У деяких регіонах (м. Кривий Ріг) через зарплатні борги медики наважуються виходити на протести навіть попри оголошений воєнний стан.
Надія на конкуренцію
Як відомо, Національна служба здоров’я України (НСЗУ) надалі змушує лікарні конкурувати за куций фінансовий ресурс (т.зв. оплата за пакети медичних послуг). Цих коштів хронічно не вистачає, адже розрахунки базуються на занижених розмірах оплати праці людей в білих халатах. Усе це призводить до занепаду державної медицини внаслідок відтоку кадрів. Такі тенденції не є випадковими, адже на відповідальні за охорону здоров’я посади в уряді й парламенті давно потрапили представники фармацевтичних корпорацій або приватних клінік.
Неспроможність забезпечити потреби системи охорони здоров’я, яка є осердям критичної інфраструктури, виступає яскравим свідченням хибності неоліберальної системи. Ця система навіть в умовах триваючої російської агресії штучно нав’язує медицині принципи вільного ринку: лікарням доводиться показувати власну «ефективність» вмінням заробляти кошти, щоб отримати належні гроші з бюджету. Такі пріоритети викликані не турботою про якість обслуговування (адже робота будь-якої лікарні важлива!), а хворобливою логікою жорсткої економії, яка витікає з намагання зменшити роль держави в економіці. Допоки зберігатиметься існуючий політичний курс, в основі якого турбота про інтереси власників капіталу, доти медикам буде вкрай складно.
На думку «Соціального руху», лише демократизація держави та соціалізація економіки дозволятимуть мобілізувати фінанси на оновлення медицини відповідно до кращих світових стандартів.
Разом і до перемоги
Коментуючи найпоширеніші проблеми медиків, голова Ради ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін закликав використовувати нові засоби захисту трудових прав. По-перше, якщо адміністрація КНП відмовляється виплачувати визначену Постановою КМУ № 28 зарплату в 13500 грн для медсестер, посилаючись на те, що 85% надходжень лікарні витрачаються на оплату праці, то необхідно витребовувати фінансові документи, які підтверджують це, а також перевіряти дані про видатки на сайті НСЗУ. По-друге, якщо роботодавець з власної ініціативи зупиняє на період воєнного стану ті чи інші положення колективного договору, керуючись статтею 11 Закону № 2136, то варто оскаржувати відповідні накази. У нагоді стануть норми законів і колективних договорів про можливість вносити зміни до колдоговорів лише з дотриманням засад соціального партнерства, тобто за згодою між профспілкою і роботодавцем.
Ми готові підтримувати справедливі вимоги медиків та надавати їм юридичну допомогу при відстоюванні своїх прав. Вони мають лікувати людей, знаходячись у гідних умовах, а не страждати через помилки управлінців або недофінансування галузі. Наша організація продовжить підтримувати заходи, які могли б суттєво збалансувати фінансову систему в умовах війни, зокрема, виступати за списання зовнішнього боргу України. Також цей крок має доповнюватися справедливим оподаткуванням бізнесу і конфіскацією майна олігархів. Ми й надалі боротимемося за першочергове фінансування сфери медицини, адже це ключовий інтерес трударів воюючої країни — усіх тих, хто залишається на Батьківщині й не в змозі дозволити лікування в приватних клініках.
Наш колектив поздоровляє медиків з професійним святом, а також бажає витримати всі випробування та спільними зусиллями добитися поважного ставлення за безцінну працю!