Про це в ефірі радіо «Вести» розповів історик, активіст «Соціального руху» Максим Казаков.

– Це призводить до того, що проблеми сьогодення перемішуються з минулим і виходить з цього каша. На жаль, кривава каша, – зазначає він.

За словами Максима, термін «Велика вітчизняна війна» був створений партійним істориком Омеляном Ярославським в перші дні війни з тим, аби підштовхнути народ на спротив. Оскільки режим, який після революції на території України багато хто вітав, еволюціонував та перетворився на щось жахливе і тоталітарний. Захищати сталінізм бажаючих було мало. Однак після того, як нацисти почали знищувати населення на окупованих територіях, піднявся у тому числі місцевий партизанський рух. Виходило, що люди воюють за один тоталітаризм проти іншого.

– Багато говорять про голодомор 1932-33 років. І це правильно, але майже нічого не говорять, у тому числі в академічній сфері, про голод 1941-42 у Києві. Оскільки виходить занадто складна схема – спочатку одні морили голодом з одних причин, потім інші з інших. Якщо до 1991 року історія подавалась так, що Німеччина напала, ми героїчно відбивались, а всі, хто довго думав і метався між таборами – зрадники, то зараз інший наратив. Говориться про радянську окупацію, що й ті, й інші – окупанти. Але були націоналісти, і вони молодці. Те, що вони робили – це абсолютно правильно, – зазначає історик.

За його словами, тому, наприклад, закриваються очі на Волинську різню чи німецьку службу Романа Шухевича. В той же час з будь-якою героїзацією часів Другої світової треба бути обережним, оскільки, скажімо, Микола Ватутін у традиціях сталінського генералітету ставився  до людей, як до гарматного м’яса.

Що стосується традицій відзначення Дня пам’яті або Дня Перемоги, то, за словами  історика, більш коректним йому видається все ж згадувати ті події і загиблих на війні. Однак не у нинішньому форматі «Безсмертного полку» після його апропріації Кремлем.

– Російський офіційний наратив взагалі фантасмогоричний. Коли виходить «прокурор» Наталя Поклонська з портретом Миколи ІІ під час ходи «Безсмертного полку», це люстрація того, як поєднали царя, Сталіна, брежнєвізм та сучасну Росію. І це, звичайно, не має відношення до історичної правди, – підкреслює Максим.

За його словами, події Другої світової війни досі мають значний вплив на суспільство, цікавлять молодь, формують її світогляд. Тож мають подаватись у всій своїй багатогранності та складності.