Коментуючи стан економіки, українська сторона вказує, що «скорочення промислового виробництва, будівництва і роздрібної торгівлі йде швидше, ніж очікувалось». Падіння ВВП склало -9% у порівняння з 5,5% на етапі затвердження програми розширеного фінансування. Прогнозні показники як експорту, так і імпорту скоротились.
Разом з тим, Уряд знаходить підстави для оптимізму. При чому за рахунок факторів, які б’ють по кишені пересічного українця. Влада звітує про запровадження рішучих та довгоочікуваних заходів, як-то підвищення тарифів для кінцевих споживачів газу та централізованого опалення на 285% і 67% відповідно. Показники виконання бюджету за I квартал року виявилися вищими завдяки більшому обсягу надходжень від сплати ПДВ. Причина цього – вищий рівень інфляції (46% у порівнянні з 27%, як очікувалось).
Процес реструктуризації зовнішнього боргу йде повільніше, аніж очікувалось. В умовах триваючої кризи та конфлікту на Сході було б справедливо вимагати повного списання заборгованості. Тим не менше, Україна поки що не отримала згоди на свої скромні пропозиції списати 40% боргу. Кредитори України готові списати лише 5%.
У розділі «Політика у фінансовому секторі» серед іншого говориться про необхідність прийняття парламентом законопроекту, за яким банки будуть зобов’язані повідомляти НБУ «докладну інформацію» про своїх позичальників.
Говориться, що ставки на видобуток корисних копалин, нафти і газу, встановлені в липні 2014 року, «є завеликими за міжнародними стандартами і можуть зменшувати стимули до інвестицій у цю галузь». За допомогою експертів МВФ будуть розроблені зміни до Податкового кодексу, які наберуть чинності у жовтні 2015 року і очевидно полягатимуть у зниженні ставок.
Кабмін досі не має підтвердження, що заходи по зниженню єдиного соціального внеску у грудні 2014 року дали ефект у вигляді реального збільшення «білих» зарплат. При цьому не виключається, що бізнесменів знову чекатиме зменшення ставки.
Стверджується, що проведена у березні 2015 року пенсійна реформа сприяла покращенню справедливості пенсійної системи (мабуть, йдеться про відрахування з пенсій працюючих пенсіонерів). Реформа продовжиться у грудні 2015 року: йдеться про скасування спецпенсій і більш суворі правила стосовно дострокового виходу на пенсію (очевидно це стосується жінок, яким дозволено виходити раніше на пенсію у перехідний період пенсійної реформи). Відміна спецспенсій очікувалась ще у червні ц.р., але цього не відбулось (відзначимо, що до спецпенсій належать і пенсії науково-педагогічних працівників). Уряд визнає, що обіцяне раніше запровадження накопичувальної пенсійної системи вимагає попередньої стабілізації фінансової системи.
«Зміни до законодавчої бази влітку цього року дозволять консолідацію мережі середніх загальноосвітніх шкіл», – про такі «досягнення» сказано у пункті «Освітня реформа». В даний момент готується зменшення кількості шкіл на 5% після закінчення навчального року. Також ведеться процес «раціоналізації» вузів та профтехучилищ.
26 тис. працівників бюджетної сфери були звільнені у I кварталі 2015 року, а в планах Уряду – зниження кількості працюючих на 3% за всіма бюджетними позиціями до кінця року.
Реформи у сфері ЖКГ не передбачають нічого окрім підвищення тарифів, а платити за них будуть більше людей. З 1 грудня 2015 року ряд категорій громадян (чорнобильці, медичні та фармацевтичні працівники) будуть змушені обирати отримання або пільг за житло, або субсидій. До 31 травня 2016 року обіцяється реформувати програму соціальної допомоги з послуг ЖКГ шляхом «зменшення охоплення програмою пільг».
Список 10 держпідприємств, які є пріоритетними об’єктами приватизації, має бути готовий до 31 серпня.
Українська влада запевняє, що жодні ініціативи, спрямовані на послаблення антисоціальних заходів не пройдуть. Так, у випадку прийняття законів, що суперечать крокам Уряду, «Президент їх заветує».
Таким чином, усі реформи здійснюються за рахунок тих, хто працює і віддає більшість зарплати на продукти чи комунальні платіжки. Не було зроблено нічого для виведення коштів через офшори, для посилення оподаткування великого капіталу та для детінізації трудових відносин. До тих пір, поки влада буде в руках представників капіталу, про жодне економічне зростання не може йти мови. Уряд знову буде змушений визнати, що ситуація виявилась гіршою, «аніж очікувалось». Підвищення соціальних стандартів і взагалі не стоятиме на порядку денному найближчі роки.
