11-й рік поспіль ліві, правозахисники/ці й антифашист/к/и у Києві зібрались вшанувати пам’ять убитих російськими неофашистами Анастасії Бабурової та Станіслава Маркелова. За поганою традицією заходу прийшли перешкоджати ультраправі, озброєні підручними засобами. Зіги й каміння у центрі столиці довели, що заходи проти ультраправого насильства, на жаль, актуальні.

19 січня 2020 року о 12.00 учасники та учасниці антифашистської акції зібралися на Михайлівській площі. За інформацією мережі «ОЗОН», у заході взяли участь понад 30 осіб.

19102020_Action

Лунали гасла «Годі годувати ультраправих», «Прощавай, терор», «Ультраправі – слуги олігархів», «Бунтуй, кохай, права не віддавай», «За свободу мирних зборів», «Свобода! Рівність! Глобальна солідарність!».

Захід тривав трохи менше години за присутності значної кількості поліції. Опоненти намагались перешкодити акції яйцями, камінням та петардами. Фактично до учасників мирної акції долетіли кілька петард вже коли колина покидала площу у супроводі поліції. Варто відзначити, що від вибухів могли постраждати як випадкові перехожі, що зібрались на площі, так і журналісти.

Тілесних ушкоджень, на щастя, удалось уникнути. Не знайшовши жертв на акції, ультраправі спробували відігратися хоч на комусь. У центрі Києва радикали перестріли одну особу (за деякими даними – дві), що не була учасницею акції та взагалі не займається активізмом.

82821063_2361255777308166_3650939711628771328_o

Не можна не відзначити масштаби висвітлення заходу. Доволі об’єктивно події висвітлював у прямому ефірі «24 канал». Цього не можна сказати на адресу LB.ua, де провокаторів провокаторів без заявки обізвали «правими, які прийшли вшанувати жертв лівого терору». Ні про який «лівий терор», в умовах переважання на вулицях озброєних націоналістів, не може бути й мови.

Акції передувало залякування учасників з боку праворадикалів. Зокрема, на вулицях міст з’явились свастики та заклики до фізичної розправи, а на Майдані Незалежності було вивішено банер «Kill antifa»). З цього можна зрозуміти, що ультраправі вважають цілком нормальним убивство за переконання. Вкотре ми переконалися, що відчуття корпоративної солідарності з убивцями Анастасії та Станіслава вище будь-яких інших міркувань. Заради домінування «цінностей» фашизму українські ультраправі будуть єднатися з російськими колегами.

Своїми виступами захід підтримали активісти «Соціального руху». Відкриваючи акцію, Віталій Дудін наголосив, що ультраправі потрібні державі (оскільки допомагають легалізувати антисоціальні реформи типу трудової), але не потрібні суспільству (шокуючі злочини викликають тривогу людей). Майбутніх порушників годує сама влада. Правозахисник Володимир Чемерис підкреслив, що саме держава відіграє певну роль у посиленні ультраправих: цілком легально відбувається фінансування проектів, створених праворадикальними структурами. У своєму блозі він описав, що має зробити влада для захисту прав людини. У свою чергу Тарас Білоус вказав, що ніхто не дискредитує патріотизм так, як ультраправі.

Особливе невдоволення в українські неонацистів викликав плакат «Розформуйте полк «Азов». Не заперечуючи необхідності захищати суверенітет України, ми вважаємо, що політизовані підрозділи шкодять державі. Полк «Азов» використовується його лідерами для будівництва партії та парамілітарних організацій, чого не можна допускати. Їхній потенціал може бути використано у мирних містах (як це сталося 19 січня 2016 року під час зриву аналогічної акції). Більше того, саме в «Азові» знайшли собі місце чимало російських неонацистів, що переїхали в Україну і займаються пропагандою ненависті тепер тут. Серед них і люди, пов’язані з убивством Маркелова і Бабурової.

19012020_Flag

Вражає, що ті, хто виправдовує російських терористів, водночас намагаються звинуватити київських антифашистів в «антиукраїнській» позиції. Ультраправі чутимуть лише те, що вони хочуть. Гасла проти пропаганди ненависницьких ідей в РФ («Смерть російському фашизму») вони, вочевидь, «не почули».

Не можна не звернути увагу на те, що цьогоріч акція відбулася також у Донецьку. Вважаємо проведення заходів з однієї тематики сприяє не сепарації, а єднанню України. Усвідомлення причетності російської влади до вбивства Маркелова та Бабурової має підштовхнути антифашистів Донецьку до необхідності відмежування себе від маріонеткових режимів в Донецьку та Луганську. В іншому випадку акція просто не має сенсу, адже виступатиме лише проти ультраправих на підконтрольній Україні території. Разом з тим гарантування безпеки для учасників акції і в цьому році, і в минулому році свідчить про безпідставність заяв щодо профашистського характеру української влади. Громадянське суспільство має шанс змусити державний апарат діяти у більш демократичному руслі. 

Нездатність зірвати захід у Києві ультраправі спробували пояснити тим, що правоохоронці співпрацюють з лівими. Таку високу оцінку організаційних можливостей і впливу лівих можна було зустріти у блозі командира «Азову» Андрія Білецького. Відзначимо, що забезпечення свободи мирних зібрань – це обов’язок поліцейських. Правда полягає у тому, що після акції ультраправі почали писати доноси в СБУ через плакати на акції.

Отже, чому «патріоти» звіріють? Для їхньої ненависті не потрібно жодних приводів. Вони свідомо обирають неонацистську ідеологію та задовольняють потяг до насильства. Вигідно це тим, хто збагачується й зберігає владу, поки молодь зайнята безчинствами.

Можна констатувати, що перша акція після зміни президента не дозволяє помітити суттєву різницю у ставленні влади до правих радикалів. Відзначимо, що ніякі поліцейські кордони не убезпечать нас і не зроблять суспільство вільним. Солідарність та організованість – це те, що ми протиставляємо свавіллю та урізанню наших прав. Комерціалізація усіх сфер життя, соціальна нерівність, наступ на права й гідність працівників та працівниць – той виклик, з яким нам доведеться боротись.

Джерело фото: Політична критика