Дискусія про підвищення вартості проїзду в Києві виходить далеко за межі транспортної політики. Насправді вона стосується фундаментального питання: хто має нести основний тягар фінансування міста в умовах війни — пересічні мешканці чи заможні власники капіталу?
У сучасній політичній риториці ви не почуєте щось на кшталт: «Час грабувати бідних». Посил буде сформульовано нейтральніше: «Населення має платити економічно обгрунтовані тарифи, а бізнес заслуговує на справедливу підтримку». Результат буде такий же, як у первісному формулюванні.
Бо якщо одні платять менше завдяки податковим пільгам або іншим формам підтримки, хтось інший зрештою компенсує ці втрати — через вищі тарифи, скорочення якості публічних послуг або зменшення соціальних видатків. Саме тому різке підвищення вартості проїзду слід розглядати не як ізольоване рішення транспортної галузі, а як наслідок ширшої фінансової політики міста.
Для значної частини киян, чиї доходи залишаються низькими або нестабільними, зростання витрат на транспорт зменшить їх видатки на харчування, ліки або житло. Однак марно сподіватися на те, що київські очільники зжаляться над простими людьми. Ті, хто приймають рішення в Києві, послуговуються бізнес-логікою. Тому хочеться показати цю історію крізь призму доходів і витрат.
Гасло столичних протестів «Субсидуй, а не грабуй!» — це не заклик, а дієва альтернатива. У період воєнного стану київська влада на чолі з Віталієм Кличком займалась дечим протилежним. Ми проаналізуємо, як бюджетні рішення Київради та КМДА вплинули на доходи міста, які вигоди отримали окремі категорії бізнесу та чи могли альтернативні пріоритети дозволити уникнути настільки болісного тарифного рішення для сотень тисяч киян.
Рятуйте метрополітен! А від кого?
Важко заперечити наростання інфраструктурної кризи у Києві. Але не вірно ставити інтереси монополістів вище за інтереси громадян, роблячи пасажирів заручниками бездумних рішень.
Незмінна з 2018 року вартість проїзду в столиці допомагала підтримувати соціальну стабільність. Але потім влада почала апелювати до зменшення кількості пасажирів як аргументу за підвищення ціни. Київський метрополітеном до карантину користувалися щодня 1,4 млн осіб, а під час вторгнення – 0,75 млн осіб. Попри зменшення пасажирів витрати на перевезення, за словами начальників, росли.
Показники підприємств викликають запитання на тлі порівняння з ситуацією в інших містах. Є дещо приголомшлива інформація про те, що київське метро виявилося збитковіше за… безкоштовну криворізьку підземку. У харківському метро штат зріс на 500 працівників за час вторгнення. Однак вартість проїзду збільшується в Києві, де штат підземки скоротився із 7711 осіб (2021 рік) на 27% до 5646 (2025 рік). У цей час середня зарплата в КП зросла з 20 тис. грн (2021) до 37 тис. грн (2025), або на 46%. Разом з тим, за даними Аудиторського звіту Держаудитслужби від 05.08.2024 (далі – Звіт), у період 2021-2023 рр. відбулася економія витрат на оплату праці на суму 654,8 млн грн. Відомо, що у працівників забирали деякі пільги і доплати в період воєнного стану, адже КП скористалося правом зупинити дію колективних договорів. Це дало підстави службі робити висновок, що фактична собівартість перевезення не росла, а зменшувалась. Витрати на оплату праці скоротилися з 34,45% до 22,35%. Тоді як зросли майже увосьмеро інші операційні витрати, які в 2023 році становили 1,69 млрд грн (або 22,45%). Раніше експерти повідомляли, що саме при визначенні амортизаційних витрат допускаються маніпуляції: киян змушують платити за тунелі, які вже оплачені податками.
Збитковість метро ніяк не можна пояснити завищеними зарплатами персоналу. Зате відомо про мільярдні збитки, понесені внаслідок неналежного виконання робіт з боку АК «Київметробуд». Саме ця фірма, що контролюється офшорками з екзотичних юрисдикцій, взялася споруджувати метро на Виноградар. Як наголосила Держаудитслужба, посадовці підземки авансом перерахували 4 млрд грн метробудівцям, не контролюючи хід робіт. Із 2024 року метрополітен намагається стягнути кошти з метробудівців, але наразі провадження зупинене ухвалою від 13.04.2026. Через недбалість замовника вартість будівництва метро на Виноградар зросла на 250%, сягнувши 13,956 млрд грн.
Аудитори згадують і сумнозвісну справу про «вагони Фукса» за позовом правонаступника ТОВ «Укррослізінг» до київського метрополітену, яка завершилася стягнення 2,3 млрд грн з відповідача.
Ось тут слід шукати витоки зростаючих дотацій на громадський транспорт Києва. Підвищення вартості проїзду допоможе у кращому разі зменшити обсяг дотацій з бюджету, але чекати на модернізацію рухомого складу або істотне підвищення зарплат машиністів щонайменше наївно.
Сума виявлених зловживань в 12,9 млрд грн співставна з коштами, які Київ дотує на громадський транспорт: у 2025 році на субсидування транспорту з місцевого бюджету було виділено 11,7 млрд грн, з яких 5,6 млрд грн пішло метрополітену. Висновок напрошується сам собою: управлінські помилки дорого обходяться столиці і саме вони в кінці-кінців позбавили киян права на доступний проїзд.
Аудитори вважають, що саме внаслідок «спільної діяльності» КП «Київський метрополітен» із АТ «Київметробуд»… цивільне населення залишилось без цілодобового укриття».
Час платити по повній
Навряд чи Віталій Кличко або його оточення захочуть колись відшкодувати збитки, завдані внаслідок дій ставленника мера Віктора Брагінського, який керував підземкою у 2014-2024 рр. Зате вони вирішили покласти на киян відповідальність за те, що у столиці впав пасажиропотік.
Після важкої зими 2026 року, коли системи життєзабезпечення було вщент розбито, влада стикнулася з необхідністю залучення коштів на модернізацію інфраструктури. 14.05.2026 Київрада зменшила на 4,8 млрд грн асигнування з міського бюджету, які мали компенсувати втрати двох транспортних монополістів. Після цього мером одноосібно було підписано розпорядження від 07.07.2026 про майже чотирикратне підвищення вартості проїзду до 30 гривень.
Тим самим було порушено логіку громадського транспорту: із доступного засобу пересування для мас він став комерційною послугою, яка надається на умовах самоокупності. Робити цього в період війни категорично не можна було, коли витрати людей і так зросли через воєнні виклики. Як відомо, тариф у 30 грн пояснювали у тому числі тим, що середня зарплата в Києві нібито становить біля 50 тис. грн. Але як можна орієнтуватися на середню зарплату, якщо маса людей отримує значно менше? Навіть у пропонованих службою зайнятості вакансіях середня зарплата не перевищує 38 тис. грн.
Щоб виправдати стрибок цін на проїзд, меру загадав про необхідність підготовки до зими. Однак до ефективності використання коштів є питання: Комплексний план стійкості виконано лише на 6%. До того ж за підсумками минулого року Київ мав профіцит бюджету на 10 млрд грн, що робить рішення про підвищення тарифів ще більш нелогічним.
Війна – час для пільг для обраних
То чи мала столиця змогу субсидувати комунальний транспорт? Улюбленим аргументом захисників мера стала теза про вилучення з бюджету Києва 8 млрд грн податку на прибуток банків законом від 20.08.2025. Однак ці слова приховують бездіяльність мера по мобілізації коштів до місцевої казни. У столиці, куди стікаються грошові потоки, де є 50 торгово-розважальних центрів і 1,5 млн автівок, є де брати кошти. Проте оподатковувати елітні верстви влада, яка сама складається зі слуг капіталу, не могла. Війни завжди поглинали масу ресурсів, тому ідея підвищення податків виглядає очевидною. Але київська влада, осліплена неоліберальними ідеями, вирішила гратися в послаблення для багатих. Наслідком стало не лише брак коштів на оборону, а й зростання соціальної нерівності, яка, за оцінками Світового банку, в Україні і так зросла вдвічі.
Руйнівний удар по бюджету завдало рішення Київради «Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану…» від 30.03.2022 № 4551/4592, яке відкрило скриньку Пандори і розбалансувало податкову політику. Під гаслами встановлення «додаткових соціальних гарантій для суб’єктів господарювання» Київ запустив масштабні податкові канікули для бізнесу. Поки вся країна переживала шок від вторгнення, Київрада провела внесений 19.03.2022 проєкт рішення без правової експертизи в порядку «особливої процедури». Потім було звільнено компанії від оплати за землю у березні-травні 2022 року – теж з посиланням на невідкладність. Бюджетні втрати від цього поспішного рішення були в рази вищі за очікувані: мер повідомляв, що це зменшить дохідну частину на 0,5 млрд грн, але вони склали 1,5 млрд грн.
Також Київрада відтермінувала набрання чинності рішенням про нормативну грошову оцінку землі (НГО) на період після воєнного стану. Тому рішення від 08.07.2021 про НГО, яка би враховувала реалії ринку і мала забезпечити повноту надходжень до бюджету, не діє. «Сьогодні Україна переживає непрості, дуже важкі часи. І перемогти без функціонування бізнесу просто неможливо», — так пояснили київські депутати своє рішення, яке у 2023 р. було ухвалене як невідкладне.
Не дивно, що Київ став місто з низькою часткою місцевих податків і зборів у доходах – 23,83% у 2025 році (у Кривому Розі цей показник – 33,06%). Потреби Києва у період воєнного стану фінансує малий бізнес надходженнями від єдиного податку, а доходи міста від нерухомості, землі та автівок падають.
Зіпсували доходи Києва і знижки на оренду комунального майна: у 2021 році місто отримало 90 млн грн, тоді як в усі наступні роки доходи були істотно меншим, а сума недоотриманих коштів становить 143,2 млн грн. Ще вищі втрати понесли підприємства-балансоутримувачі такі як КП «Київський метрополітен»: лише за 2022 р. недоотримано від операційної оренди активів було 143,4 млн грн!
Сукупні втрати Києва від податкових знижок можуть сягати 5 млрд грн.
Аналіз змін щодо заходів комплексної підтримки суб’єктів господарювання Києва у 2022-2026 рр.
| Рік | Суть змін | Правова підстава | Вплив на бюджет |
| 2022 | Розмір пайової участі (внеску) власників (користувачів) за договорами щодо пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою засобів торгівлі знижено до 50%, адля майданчиків для харчування – 1 гривня | Рішення КМР від 30.03.2022 № 4551/4592 (підпункти 1.1.4, 1.1.5) | Внаслідок цього протягом 2022-2025 бюджет Києва недоотримав 120 млн грн за оренду кіосків |
| 24.02.2022 – 15.04.2022 у разі використання об’єкта оренди за цільовим призначенням та/або використання об’єкта оренди для потреб оборони, забезпечення життєдіяльності м. Києва, орендарі звільняються від орендної плати за договорами оренди комунального майна | Рішення КМР від 30.03.2022 № 4551/4592 (підпункт 1.2.1) | Втрати бюджету Києва склали 143,2 млн грн за 2022-2025 рр. Втрати КП «Київметрополітен» – 143,4 млн грн за 2022 р. | |
| 01.04.2022 – 16.05.2022 власники та користувачі транспортних засобів звільняються від оплати за послуги з користування спецмайданчиками для паркування, які надаються КП «Київтранспарксервіс», а також звільняються від оплати суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування | Рішення КМР від 30.03.2022 № 4551/4592 (підпункти 1.3.1, 1.3.2) | ||
| Застосування коригуючого коефіцієнту «0» при оплаті за розміщення реклами | Рішення КМР від 30.03.2022 № 4551/4592 (підпункт 1.4) | ||
| Пільгову ставку пайового внеску в 1 грн поширено на тимчасові споруди | Рішення КМР від 14.05.2022 № 4579/4620 | ||
| Звільнено від земельного податку та орендної плати за займані земельні ділянки, які використовувалися для розміщення гуманітарної допомоги ТОВ «АЛАКОР СІТІ» (4 зем. діл.), ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (4 зем. діл.), ТОВ «ЛЮКСОН» (2 зем. діл.), ТОВ «МВЦ» (1 зем.діл.). Проєкт розроблявся для захисту малого бізнесу | Рішення КМР від 14.05.2022 № 4579/4620 (внесено зміни до п.1.6). Пільги для ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» і ТОВ «АЛАКОР СІТІ» діяли до 02.04.2024 (скасовано рішенням КМР від 21.03.2024 № 33/7999) | ||
| 01.03.2022 – 31.05.2022 ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності знижено до 0% | Рішення КМР від 13.09.2022 № 5450/5491 (рішення КМР від 23.06.2011 № 242/5629 про місцеві податки і збори доповнено п. 7) | У порівнянні з аналогічним періодом 2021 р. надходження по платі за землю впали на 1,518 млрд грн | |
| 15.04.2022 – 23.08.2022 спрощено умови звільнення від орендної плати за оренду комунального майна: звільнення надається незалежно від використання за цільовим призначенням і подання заяви орендарем | Рішенням КМР № 4569/4610 від 15.04.2022 «Про внесення змін до Рішення КМР від 30.03.2022 № 4551/4592…» пп. 1.2 п. 1 рішення КМР від 30.03.2022 викладено в новій редакції | ||
| На період дії воєнного стану та 1 місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати, крім орендарів, визначених у пунктах 1.2.2 та 1.2.3 цього рішення. | Рішення КМР від 14.07.2022 № 4909/4950 | ||
| З 01.08.2022 орендна плата орендарям, визначеним у додатку 1, та орендарям, які здійснюють діяльність на об’єктах, що перебувають на балансі КП, зазначених у додатку 2, орендна плата нараховується в розмірі 50% розміру орендної плати, установленої договором оренди. 01.08.2022 – 31.12.2022 за договорами на оренду, укладеними після 01.08.2022, за результатами аукціонів під час дії воєнного стану, орендна плата нараховувалась в розмірі 50% орендної плати | Рішення КМР від 14.07.2022 № 4909/4950, яким було викладено в новій редакції п.п. 1.2.2, 1.2.3 рішення КМР від 30.03.2022 № 4551/4592 | ||
| 2023 | Перенесено нову нормативну грошову оцінку землі з 01.01.2023 на 01.01.2024 | Рішення КМР від 08.12.2022 № 5829/5870 | По платі за землю у 2023 р. втрачено 1,2 млрд грн |
| 01.01.2023 – 31.12.2023 продовжено пільги по сплаті за оренду комунального майна | За 2023 рік втрачено 34,2 млн грн | ||
| 01.05.2023 – розмір плати за договорами щодо розміщення МАФів, укладеними КП «Міський магазин», піднято з 1 грн до 50% від розміру плати у договорах | Рішення КМР від 20.04.2023 № 6298/4339 | ||
| 18.05.2023 – визначено, що нарахування за рішенням КМР від 30.03.2022 здійснюються, починаючи з 24.02.2022 | Рішення КМР від 18.05.2023 № 6332/6373, (рішення від 30.03.2022 доповнено пунктом 5) | ||
| 18.05.2023 – на період воєнного стану + 1 місяць після орендарі комунального майна звільняються від орендної плати, крім орендарів, визначених у позиціях 1.2.2 та 1.2.3 цього рішення | Рішення КМР від 18.05.2023 № 6332/6373 | ||
| 18.07.2023 – зменшено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 1,5 до 0,5% мін. з.п. за 1 кв. м для сфери послуг | рішенням КМР від 13.07.2023 № 6919/6960 | Втрати за 2023 рік склали 46,9 млн грн | |
| Звільнено ПрАТ «Київрічсервіс» від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки з 24.02.2022 і до закінчення воєнного стану + 30 к.д. після | Рішення КМР від 14.12.2023 від № 7573/7614 | ||
| 2024 | Перенесено нову нормативну грошову оцінку землі на період після воєнного стану | Рішенням КМР від 07.12.2023 № 7522/7563 | |
| 01.01.2024 – 31.12.2024 – розмір оплати за рекламу підвищено з 0% до 50% | Рішення КМР про бюджет Києва-2024 від 14.12.2023 № 7531/7572 | Доходи від реклами зросли на 114 млн грн за 2024 рік | |
| 01.01.2024 – 31.12.2024 – розмір пайової участі (внеску) власників МАФів підвищено з 1 грн до 50% від ціни в договорі | Рішення КМР про бюджет Києва-2024 від 14.12.2023 № 7531/7572 | Доходи від пайової участі зросли на 33 млн грн за 2024 рік | |
| 01.01.2024 – 01.07.2024 – розмір орендної плати за користування комунальним майном підвищено з 0% до 50% | Рішення КМР про бюджет Києва-2024 від 14.12.2023 № 7531/7572 | Доходи від оренди комун. майна зросли на 19,7 млн грн за 2024 рік | |
| Із 23.09.2024 скасовано норми щодо плати за розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, щодо звільнення від орендної плати за оренду комун. майна, щодо звільнення від сплати за розміщення зовнішньої реклами | Рішення КМР від 19.09.2024 № 8/9816 (скасовано підпункти 1.1, 1.2, 1.4 пункту 1 рішення КМР від 30.03.2022) | ||
| 2025 | 01.01.2025 – 01.03.2025 – розмір орендної плати за кор. комун. майном – 75% | Рішення від 05.12.2024 № 424/10232 | |
| 01.03.2025 – 31.12.2025 – розмір орендноїплати за кор. комун. майном – 50% | Рішення КМР від 30.01.2025 № 21/10488 | ||
| Тимчасово звільнено від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки з 24.02.2022 і до кінця воєнного стану ТОВ «ПРОДХІМІНДУСТРІЯ», ТОВ «ЮДЖИН», ТОВ «Смерековий гай» | Рішення КМР 23.10.2025 № 152/10619-ДСК | ||
| 2026 | 01.01.2026 – 31.12.2026 – орендна плата за оренду комунального майна становить 50% за винятком певних елементів благоустрою | Рішення КМР від 18.12.2025 № 317/10784 |
Темні бенефіціари податкових пільг
З часом рішення КМР все менше мали зв’язок із суспільною необхідністю, а все частіше підігравали інтересам окремих суб’єктів. Про чиї ж інтереси попіклувались столичні політики?
14.05.2022 депутати звільнили низку великих компаній від земельного податку та орендної плати за займані ними земельні ділянки під приводом використання ділянок під склади гуманітарки. Первісно документ передбачав пільги для малого бізнесу, а саме власників тимчасових споруд. Однак на другий день після реєстрації проєкту рішення (тобто 13.05.2022) секретар Київради Володимир Бондаренко вніс пропозицію надати пільги окремим компаніям на період воєнного стану. Йдеться про ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» (прибуток за 2022 рік 2,4 млрд грн), ТОВ «ЛЮКСОН» (прибуток за 2022 рік 0,11 млрд грн), ТОВ «АЛАКОР СІТІ» та ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Якщо перша ТОВ належить всім відомим Олександрі та Галині Герегам, то про інші фірми треба сказати окремо.
Так, «ЛЮКСОН» є будівельною фірмою у 100%-власності кіпрської офшорки, а «АЛАКОР СІТІ» керує ТРЦ і належить канадсько-російському олігарху Дмитру Адамовському. Ще 03.08.2023 пропонувалося скасувати пільги, оскільки земельні ділянки меті збереження гуманітарної допомоги не слугували, але ухвалили рішення значно пізніше і діяти воно почало з 02.04.2024. Що стосується ТОВ «ЛЮКСОН», то на Хрещатику в березні 2026 року помітили, що до гуманітарної допомоги земельні ділянки не мають відношення, але рішення про скасування пільг досі немає. Власниками ж ТОВ «МВЦ» у 2022 році виступала родина Ткаченків, які володіли товариством через кіпрську фірму. Згодом Центр, який досі користується податковими пільгами, перейшов до Максима Кріппи, бізнес якого пов’язують з російською мережею онлайн-казино. Тому коли влада говорить про критичну нестачу коштів на проїзд – згадайте про ці випадки турботи про поважних індивідів.
Свою вигоду одержало і ТОВ «Смерековий Гай», що має бенефіціарів на Кіпрі та пов’язується з Артемом Колюбаєвим, бізнес-партнером Андрія Єрмака. Як свідчить рішення Господарського суду Києва, у період 2022-2023 рр. дане ТОВ зекономило біля 7,3 млн грн на оренді землі. Несплачені кошти намагалася стягнути Київрада, але відповідач довів, що саме Київрада йому дозволила не платити! Позов було подано на початку жовтня 2025 року, але потім Київрада своїм рішенням № 152/10619-ДСК від 23.10.2025 віднесла дане підприємство до таких, що мають право на тимчасове звільнення від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки з 24.02.2022 і до кінця воєнного стану. При подачі позову Київрадою було сплачено 93,8 тис. грн судового збору. До слова, в апеляційному порядку рішення не оскаржувалося. За даними правоохоронних органів, дану ділянку ТОВ отримало у 2022 році внаслідок відверто сумнівних дій посадовців КМДА.
Обіцяючи «зменшення навантаження на малий бізнес» Київрада надала пільги по сплаті орендних платежів ТОВ «Продхіміндустрія». Воно належить офшорній фірмі, а її кінцевим бенефіціарним власник є підсанкційний олігарх Вадим Новинський! Він же власник ТОВ «Юджин», яке володіє підземним паркінгом «Троїцький» і теж має пільги за землю. З цією компанією пов’язані декілька спорів за позовами столичних фіскалів, в яких ТОВ перемогло:
- фірма визнала незаконним донарахування 2,3 млн грн орендної плати за землю за березень 2022 року, пославшись на бойові дії і рішення КМР від 13.09.2022 № 5449/5490;
- було відбито претензії по сплаті орендної плати за землю за 2024 рік у розмірі 30,8 млн грн і 3 млн грн штрафних санкцій (нерухомість нібито використовувалась для потреб оборони, що звільняло від плати згідно п.19.11 рішення КМР від 14.12.2023 № 7531/7572).
Корупційний слід
Отож, Київрада рятувала під час війни не містян, а сумнівних капіталістів. Чи законними були ці дії? У цьому змушує засумніватися Правовий висновок до проєкту рішення КМР від 11.08.2025 №08/231-743/ПР-ДСК, підготовлений Управлінням правового забезпечення діяльності Київради. По-перше, пункт 12.3.7 статті 12 Податкового кодексу України не дозволяє міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (за невеликим виключенням). По-друге, суперечливим видається застосування пільг до суб’єктів господарювання з 24.02.2022 року, а саме через 3 роки і 8 місяців (!). Постає питання відповідності проєкту статті 58 Конституції щодо недопустимості зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів у часі.
Таке нівелювання принципів рівності платників перед законом та недопущення проявів податкової дискримінації межує з корупційними проявами. Але в епопеї з податковими пільгами знайшлося місце і кримінальним історіям. Відомо про розслідування відносно колишнього в.о. директора КП «Міський магазин» Вадима Ситника, який заднім числом подовжив дію договорів оренди з 12-ма ФОПами. На думку слідства, за це він отримав неправомірну вигоду в розмірі 0,57 млн грн.
Іноді чиновники, які зрослися з діловими колами, просто закривали очі на несплату податків. Через бездіяльність співробітників Департаменту економіки та інвестицій КМДА бюджет Києва втратив понад 1,2 млрд грн через несплату пайових та інвестиційних внесків. Про це повідомляла у грудні 2025 року Держаудитслужба. Недоотримані кошти від реклами оцінюються депутатами КМР в 120 млн грн.
Геть подвійні стандарти
Аналіз пріоритетів столичної влади демонструє її ангажованість. Однакові обставини слугують за одних умов приводом як приводом підтримати підприємців, так і обкласти тягарем людей праці.
«Зменшення розміру орендної плати – це вимушений захід, він є відповіддю на нинішні виклики для підприємців», – наголосив соратник мера і депутат КМР Михайло Присяжнюк. Як виходить, що для підприємців вимушеними кроками є низькі податки, а для пасажирів – «ринкова» ціна проїзду?
Боротьба проти завищеного тарифу в 30 грн – це не лише про економію коштів тут і зараз. Це про право на справедливість і недопущення розв’язання проблем за рахунок людей, які непредставлені у владі. Справжні причини подорожчання є наслідком управлінських проблем:
- Зменшення частки місцевих податків, які сплачуються бізнесом, через надані пільги.
- Фінансові втрати комунальних підприємств, зокрема через сумнівні будівництва.
- Бажання комерціалізувати транспортні послуги, не зважаючи на доходи населення.
З початком вторгнення київська влада впроваджувала політику, прямо протилежну до потреб воєнної економіки. Пільги для великого бізнесу явно виходили за рамки точкової і тимчасової підтримки. Скористалися цим сумнівні ділки, що призвело до поступового перекладання тягаря на населення. Влада настільки дорожила інтересами капіталу, що це підірвало фінансову спроможність столиці.
Фінансові розрахунки свідчать, що в Києва є широкі можливості для збільшення доходів бюджету і цих коштів вистачило би, щоб не допустити подорожчання проїзду або щоб зробити його не настільки болісним. Якщо київська влада допомагала бізнесу вистояти, то тепер він має підставити плече громадянам, заплативши справедливі суми до бюджету. Справедливо було би стягнути кошти за попередні роки, коли підприємці недоплачував за землю в Києві. Тільки так можна розвивати громадський транспорт, інфраструктуру та підтримувати соціальну справедливість!
Для того, щоб повноваження муніципальної влади використовувались з максимальною ефективністю на благо громади, нам потрібен масовий рух. Нагодою для об’єднання людей є боротьба проти здирницьких тарифів на проїзд, які, як показно вище, являють собою перекладання на пересічних людей витрат, які породжені зловживанням еліт. Наступна зупинка: акція 11 серпня під КМДА.
Політика – це про благо для всього народу. Ми повинні вирвати її з лап комерційних суб’єктів. Так – субсидіям пасажирів! Ні – збагаченню корпорацій податковими пільгами!
Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»