Починаючи з 2016 року керівництво Куренівського тролейбусного депо КП «Київпастранс» порушує права робітників, що об’єднані в осередок Вільної профспілки залізничників України. З ініціативи в.о. директора депо Руслана Карабчука людей виселяли з гуртожитків, звільняли з роботи і змушували вдаватися до голодування.

Прагнення піддати працівників надексплуатації шкодить пасажирам:

- в одному випадку керівництво наполягало на тому, що водійка Пристінська зобов’язана продавати талони (!) під час руху;
- в інших справах (позивачі Самко, Сафін) водіїв змушували вийти на роботу у вихідний день, порушуючи норми про час роботи й відпочинку водіїв.

Деспотичні начальники наступають на одні й ті ж граблі, ігноруючи гарантії для обраних до профкому працівників. Вони систематично намагаються притягнути до дисциплінарної відповідальності без згоди профспілки (це забороняє ст. 252 КЗпП), а, програючи суди, уперто оскаржують судові рішення. Іноді цим керівники депо завдають собі прикрих «пострілів у ногу». Так, подавши скаргу по справі голови ППО ВПЗУ А.Самка, роботодавець у січні ц.р. отримав нове свідчення незаконності власних дій. Апеляційний суд не лише підтвердив безпідставність догани, а й визнав наявність триваючого конфлікту й упередженого ставлення до працівника. Тепер піддавати працівників стягненням буде ще важче.

Вся ця діяльність суперечить інтересам громади Києва, адже через безглузду тяганину втрачається маса бюджетних коштів на судовий збір. Роботодавець подає скарги навіть у тих справах, де робітники не пред’являли грошових вимог, а просто добивалися скасування наказів. Зокрема, по 1216 грн було сплачено судовий збір при подачі апеляції у таких справах:

- справа Наталії Пристінської;

- справа Андрія Самка;

- справа Алека Сафіна.

Загальна сума судових зборів по цим справам становить 3648 грн.

Незабаром відбудеться перегляд рішення, яким на користь водійки Н. Пристінської сплачено 2000 грн моральної шкоди + 640 грн судового збору. Роботодавець вирішив не сплачувати цих мізерних коштів (на суму 2640 грн), а пішов в апеляційний суд, заплативши 2 880 грн. Ця справа буде програна, адже рішення місцевого суду базується на залізобетонних аргументах: адміністрація не погоджувала накладення догани з профспілкою. Отже, роботодавець вже витратив щонайменше 6528 грн на спори про скасування доган, які повернути не зможе.

Але це ще нічого у порівнянні з наступною новиною. Нещодавно Верховний Суд підтвердив законність рішення про поновлення на роботі водія Олександра Буханенка. На його користь стягнуто понад 212 тисяч гривень, а на користь держави – близько 4000 грн в якості судового збору.

Це означає, що завдяки останнім 5 справам «на вітер» буде пущено близько 222,7 тисяч гривень. Сюди входять і оплата вимушеного прогулу, і розмір судового збору, і моральна компенсація. Це і є ціна боротьби з профспілкою. Це майже 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на сьогодні він становить 2270 грн). Можемо уявити, скільки грошей пішло на оплату праці юристів. Дана ситуація доводить, що начальники комунального підприємства готові піти на все, аби тільки не платити водіям зароблені гроші. Ті, хто організовував репресії проти профспілки, керувалися не ідеями соціального діалогу, а відчуттям вседозволеності.

Трудящі столичного транспорту, дякуємо за ваш щоденний подвиг! Ви дбаєте про комфорт пасажирів і відстоюєте свою гідність. «Соціальний рух» продовжить надавати інформаційну, юридичну та іншу необхідну підтримку водіям. А керівництво КП «Київпастранс» ми закликаємо задуматися: чи потрібні такі керівники, які заради своїх амбіцій витрачають суспільні кошти? Нагадуємо, що начальники київського КП мають повне право стягнути з в.о. директора Куренівського ТРЕД Руслана Карабчука понесені втрати, притягнувши його до матеріальної відповідальності. А якби столична влада дійсно керувалась інтересами людей праці, то такі порушники соціальних прав ніколи б не обійняли керівних посад.