Напередодні виборів до Європарламенту профспілкові активісти Кривого Рогу звернулися до кандидатів, щоб нагадати політикам, що саме люди найманої праці несуть на собі основні тяготи війни проти агресора, що саме їм не вистачає боєприпасів, і що саме їхні інтереси мають обговорювати у високих кабінетах. Профспілковці вважають, що ігнорування цих фактів загрожує катастрофічними наслідками. Вони також застерегли від використання підтримки України для прикриття власних корисливих цілей, властивого деяким міжнародним елітам.

Юрій Самойлов, лідер криворізької незалежної профспілки гірників зауважив: “В наших сім’ях кожна друга розмова – про війну, про тих, хто зараз служить, про те, як їм допомогти, бо переважна більшість мобілізованих – це звичайні робітники. І зрозуміло, що саме це стає пріоритетом для профспілки. Але в той самий час в тилу перестає працювати трудове законодавство, скорочують витрати на соціальну сферу, а діти бізнесменів і чиновників розважаються закордоном. Чи справедливо це?” – задається питанням Юрій.

До звернення вже доєдналася низка профспілкових, громадських та студентських активістів з різних регіонів України, які так само невдоволені відсутністю зацікавленості у проблемах найманих працівників та переконані, що саме спільні зусилля є ключем до того, щоб їхні голоси почули. На їхню думку, потенційна аудиторія звернення охоплює друзів України та союзників робітників, як в Європі, так і у всьому світі.

Олександр Скиба, голова Вільної профспілки залізничників в Дарницькому депо, вказує на те, що з початку війни було фундаментально зменшено обсяг трудових прав. За його словами, більшість змін аж ніяк не сприяли зміцненню обороноздатності, а навпаки. “Надання роботодавцям можливості довільно призупиняти трудові відносини й положення колективних договорів суттєво підважують роль профспілок і знищують основи демократії,” – каже він. Олександр підкреслює впевненість в силі об’єднання і підтримки один одного у боротьбі та очікує солідарності з боку іноземних товаришів.

Лист до політичних представників народів Європи та світу

Враховуючи, що від ваших рішень часто залежить наша доля, ми, українські профспілковці та громадські активісти, хотіли б звернутися до вас напряму і наголосити наступне:

Поки світова спільнота раз від разу застигає в нерішучості, російські окупаційні війська радо посилюють натиск, на фронті гинуть наші товариші й товаришки, змушені захищатися не маючи достатньо боєприпасів, а наші електростанції, заводи, та оселі зазнають нищівних ударів за відсутності засобів протиповітряної оборони. За умови насправді непохитної підтримки це не було б неминучим. Втім поки, ми залишаємося здебільшого сам на сам з агресором.

Стійкість українського суспільства залежить від звичайних людей праці, які складають більшість військовослужбовців та забезпечують роботу тилу в логістиці, виробництві та підтримці критичної інфраструктури. Разом з тим все наочніше соціальне розшарування, де суспільні блага існують лише для обраних, а для більшості залишаються самі зобов’язання, деморалізує й загрожує, як обороноздатності країни, так і її майбутньому. Однак, поки ми продовжуємо отримувати копійки, працювати понаднормово та жити під загрозою в будь-який момент опинитися на вулиці, наша влада набагато більше переймається дерегуляцією та створенням сприятливих умов для бізнесу.

Безпека й добробут рідних та близьких є для нас безумовною цінністю, тим, заради чого ми не опускаємо руки. Але очевидним є те, що в повоєнній Україні будуть відсутні можливості для гідного життя, якщо наймані працівники не матимуть важелів впливу для вирішення своїх проблем. З жахом ми усвідомлюємо, що нам ймовірно доведеться шукати кращої долі за кордоном, працювати вдень і вночі, змагаючись за жалюгідні пайки від жадібних панів.

Не є таємницею й те, як ваші еліти заморожують зарплати, підвищують ціни, скасовують вихідні та скорочують соціальні видатки, виправдовуючи це необхідністю підтримки України, але водночас продовжують взаємовигідну торгівлю з Росією, грошима та технологіями підтримуючи їхню військову спроможність. Така політика є вкрай небезпечною для солідарності й довіри між нашими народами.

Ми розуміємо, що лише разом ми можемо захистити демократію та соціальну справедливість від зазіхань імперіалістів, тиску диктаторів, апетитів олігархів та демагогії ультраправих.

Тому закликаємо вас:

1. Зупиніть збройний експорт у треті країни та пріоритизуйте постачання необхідних для оборони вже зараз озброєнь та боєприпасів Україні. Наша війна не має ставати приводом для наживи ділків, що торгують безпекою!

2. Унеможливте обхід санкцій путінським режимом, перекривши тіньові схеми, якими користуються російські, українські, й інші олігархи. Кожна транзакція та надана деталь дозволяють РФ продовжувати війну!

3. Спишіть несправедливий борг та впевніться, що ваші кошти не витрачають на антисоціальні експерименти в нашій країні! Міжнародна підтримка має сприяти відновленню й розширенню універсальних систем охорони здоров’я й освіти, відбудові доступного житла й громадської інфраструктури, а також забезпеченню гідних робочих місць і умов праці.

4. Встановлюйте контакти з  українськими профспілками та громадськими об’єднаннями, лобіюйте їхню залученість до прийняття рішень на всіх рівнях, наполягайте на важливості колективних переговорів та свободи асоціацій! У деформованій політичній системі це майже єдина можливість для звичайних людей добитися своїх прав.

5. Викривайте використання солідарності для прикриття корисливих інтересів! Конфіскуйте російські активи, ліквідуйте офшори, оподатковуйте надбагатих, але не ставте людей перед хибним вибором: жертвувати долею українців чи забирати в найнезахищеніших вдома!

Прийнято на зборах профспілкових та студентських активістів Кривбасу з нагоди Міжнародного Дня Праці під головуванням Юрія Самойлова та за участі представників незалежних профспілок АрселорМіттал Кривий Ріг, Криворізький залізорудний комбінат, підприємств Метінвесту та Рудомайн, вільної профспілки працівників медичних закладів міста Кривий Ріг, вільної профспілки освітян та науковців міста Кривий Ріг, студентської профспілки “Пряма дія”, ГО “Відьми Кривбасу”, ГО “Справедливість” та ГО “Соціальний Рух”.

ЗВЕРНЕННЯ ПІДТРИМАЛИ:

1. Олександр Скиба, Голова Вільної профспілки залізничників України, Локомотивне депо “Дарниця”
2. Наталія Землянська, Всеукраїнська профспілка виробничників, підприємців та трудових мігрантів
3. Оксана Слободяна, голова ГО «Медичний Рух «Будь Як Ніна» та голова Львівської обласної профспілки
4. Василь Андреєв, голова Профспілки будівельників України
5. Лілія Васильєва, заступник голови ПО ,,Профспілка кранівників Львівщини”
6. Катерина Грицева, активістка незалежної студентської профспілки “Пряма дія” та ГО “Соціальний рух”, художниця
7. Віталій Дудін, співзасновник ГО «Соціальний рух», к.ю.н. з трудового права
8. Артем Тідва, фахівець з органайзингу EPSU
9. Оксана Дутчак, співредакторка журналу “Спільне”
10. Лідія Лучишин, скарбник профспілки кранівників Львівщини
11. Тарас Білоус, редактор
12. Андрій Пацан, токар ВЧДЕ-5
13. Павло Брижатий, член Незалежної студентської профспілки “Пряма дія” та ГО “Соціальний рух”, студент Національного університету “Острозька академія”
14. Дарія Селищева, психолог
15. Скіміра Володимир, кранівник
16. Максим Шумаков, активіст профспілки “Пряма дія”
17. Ірина Струмеляк, різноробочий
18. Денис Пілаш, активіст ГО “Соціальний рух”
19. Дмитро Липецький, кранівник
20. Валерій Петров, розробник ігор, активіст ГО “Соціальний рух”, кандидат філософських наук
21. Ігор Дулеба, кранівник
22. Романенко Максим, лікар, активіст ГО «Соціальний Рух»
23. Ігор Василець, учасник студентської профспілки “Пряма дія”
24. Захар Попович, активіст, к.е.н.
25. Михайло Звір, кранівник
26. Олександр Кисельов, трудовий мігрант, член бюро Skånes Industrisyndikat
27. Марія Соколова, активістка незалежної студентської профспілки “Пряма дія”
28. Артем Ремізовський, аспірант культурології НаУКМА
29. Руслана Мазуренок, голова профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників КНП”Деражнянська МБЛ” профспілки медичних працівників та працівників медичної галузі, активістка ГО “Медичний рух “Будь як Ніна”
30. Сергій Загурський, військовослужбовець, член партії “Народовладдя”, член виборчого комітету профспілки “Громадське Здоров’я”
31. Олена Ткаліч, журналістка, активістка ГО “Соціальний рух”
32. Юлія Романенко, вчитель -дефектолог
33. Ірина Стахова, активістка профспілки медиків лікарні міста Деражні
34. Михайло Самсоненко, активіст Незалежної студентської профспілки “Пряма дія”
35. Ірина Слатвицька, активістка медичного руху “Будь як Ніна,” членкіня профкому КНП “ЗРФКЛДЦ”
36. Варвара Борисенко, школярка, ентузіастка кіно
37. Марія Труфен, активістка ГО “Будь як Ніна”
38. Сергій Іщенко, журналіст
39. Софія Смуток, активістка незалежного колективу “Популяри”
40. Андрій Волянський, робітник, колектив “Популяри”
41. Хромий Денис, член профспілки “Пряма дія”, перекладач, есеїст
42. Клишнатий Михайло, архітектор, організатор благодійних музичних подій
43. Богдан Якович, Ютуб-блогер
44. Головацька Єва, членкиня профспілки Пряма Дія
45. Володимир Гесфер, координатор волонтерів
46. Діонисій Виноградів, активіст студентської профспілки “Пряма дія” і ГО “Соціальний рух”
47. Соснов Микита, інженер
48. Голота Світлана Вікторівна, старша медсестра м.Київ
49. Женя Степко, редакторка
50. Гліб Сердюк, член “Прямої дії”, студент
51. Єлісей Бабенко
52. Олександр Пашкуров, голова профспілки силовиків
53. Маргарита Добровольська, активістка, перекладачка
54. Уляна Шкель, студентка
55. Войтенко Арсеній, активіст студентської профспілки “Пряма дія”
56. Шульга Артем Миколайович, студент-психолог
57. Варвара Борисенко, школярка, членкиня профспілки “Пряма дія”
58. Юрʼєв Марк, студент НАУ та КПІ
59. Mихась Mінченко, колишній член профспілки «Прямої дії»
60. Юрій Бойцев,Волонтер ССУ (Спілка Самаритян України)