За словами Олени Єни, старшого менеджера програми “Жінки-лідерк”и та експертки Національного Демократичного Інститу, у сьогоднішньому парламенті присутні 11% осіб жіночої статті.

При цьому, як вказано, законодавство встановлює 30%-ву жіночу квоту у виборчих списках при виборах за пропорційною системою. Різниця пояснюється тим, що часто жінки розміщувались у непрохідній частині виборчого списку. З іншого боку, за словами експертки, слід враховувати, що половина парламенту обирається за мажоритарною системою: лише у двох округах здобули перемогу жінки.

За даними учасників заходу, згідно опитувань, частка жінок і чоловіків, які хочуть брати участь у політичному житті приблизно однакова (10 і 12 відсотків відповідно). Практичній реалізації участі жінок у політиці перешкоджає, зокрема, недоступність матеріальних ресурсів для жінок. Останнім часом ситуація покращується, але на парламентських виборах-2014 серед 29 партій лише партія «Сила людей» досягла майже паритетного представництва осіб обох статей. Олена Єна також зазначила перестороги щодо запровадження системи відкритих виборчих списків. У цьому разі виборці голосують не лише за партію, але й за кандидата, підвищуючи його шанси на проходження. Є небезпека, що виборці, виходячи зі сформованих стереотипів, надаватимуть переваги кандидатам-чоловікам.

У свою чергу кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладачка курсу «Гендер і політика» Тамара Марценюк  назвала типи позитивних підтримувальних дій зі світової практики. У цьому контексті згадувались сегреговане виховання, гендерні квоти, створення жіночих фракцій в партіях, просвітницькі кампанії в ЗМІ. Також вона наголосила на важливості існування низового жіночого руху. Нині країни північної Європи є зразковими у дотримання гендерних принципів. Однак приміром у Швеції жіночі квоти були уведені вже після того, як чисельність жінок у парламенті фактично складала 20-30%. Саме готовність партій брати на себе добровільно обмеження сприяла суспільному прогресу.

Також було представлено проект статуту Партії соціальної революції (вона формується на базі ПП «Соціалістична Україна»). Його співавтор к.е.н. Захар Попович навів наступні унікальні риси статуту: присутність не менше 40% жінок у виконавчому органі партії; формування політради за участю представників платформ та регіонів, при чому делегатами від платформ можуть бути лише жінки; кожне непарне місце у виборчих списках, починаючи з 1-го — надається жінкам. Також він зазначив, що зараз усі партії є олігархічними і виключають представництво широких соціальних груп. Статут майбутньої лівої партії покликаний унеможливити висування від партії осіб з високими доходами та встановлює обмеження розміру добровільних внесків.

Модераторкою заходу виступила правозахисниця, журналістка Ольга Веснянка.

Джерело: “Соцпортал”