Цікаве рішення на тему оформлення трудових відносин прийняв Комсомольский міський суд Полтавської області. Як зазначається, за словами працівника, він був прийнятий на посаду менеджера по збуту в ТОВ «Коста», але потім до його обов’язків також додали керування сайтом компанії та рекламування товарів у соцмережах (Facebook та ін.). Він мав власне робоче місце з комп’ютером, картку-перепустку, приймав участь у нарадах. Втім, обіцяний  рівень заробітної плати та офіційне оформлення та він так і не отримав, тож чоловік звернувся до суду з вимогою виплатити заборгованість по зарплатні 21834,05 грн та моральну шкоду у розміні 20000 грн.

При цьому колишній керівник позивача з ТОВ «Коста» наполягав, що запрошував його декілька разів у офіс в якості спеціаліста по просуванню товарів в інтернеті для обговорення майбутньої рекламної кампанії і планував укласти договір підряду. Однак пропозиції його не влаштували і співпраця завершилась не розпочавшись.

У свою чергу позивач надав у якості доказів чотири відео зі смартфону, які він записав на підприємстві. Зокрема, у бухгалтерії.

В приміщенні ТОВ «Коста» між позивачем ОСОБА_3 та бухгалтером підприємства відбувся діалог, в ході якого остання повідомила позивачу, що за останні два дні у нього вже друге запізнення на роботу, за що з його заробітної плати буде утримано 25 відсотків її розміру. Далі позивачу було розяснено, що на підприємстві діє наказ директора про накладення штрафів за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (який до речі стосується і позивача), відповідно до якого за перше порушення трудової дисципліни, в тому числі запізнення на роботу, із заробітку утримується 10 відсотків, за друге 25 відсотків і так далі, а ж 100 відсотків заробітної плати. Той же бухгалтер застеріг ОСОБА_3 бути уважним бо може зовсім залишитися без заробітної плати, так як постійно запізнюється на роботу, а директор у будь-який момент може перевірити час його прибуття на підприємство по компютеру (за електронною перепусткою), – наводиться опис відео у судовому рішенні.

Ще три відео демонструють спілкування позивача та керівництва з приводу робочих моментів, а також ухилення останнього від запитань про оформлення і зарплатню. Наведемо фрагмент діалогів:

ОСОБА_3: «Справа у тому, що я бажав з Вами побалакати, я з 19 січня працюю у ОСОБА_9Це вже четвертий місяць, я якби не оформлений до цих пір»

ОСОБА_5 (здивовано): «Так ти неоформлений?!»

ОСОБА_3: «Неоформлений і зарплата залишилася на рівні, як кажуть …»

ОСОБА_5: «Так давай до кінця місяця підождемо …»

ОСОБА_3: «Так обговорити це можливо?»

ОСОБА_5: «Згоден, згоден обговорювати…сьогодні, завтра переговоримо на цю тему»

ОСОБА_5: «Я би хотів, щоб ти розпалився у бік роботи більше, мені потрібен продукт…».

ОСОБА_5 «Я хотів би отримати результат, а потім будемо розмовляти про заробітну плату та все інше. Поки чомусь так… Давайте за тиждень, за два підведемо підсумки і тоді…».

Суд вирішив, що дані докази є вичерпними та зробив висновок, що трудові відносини у цій справі таки мали місце. Втім, оскільки позивач не навів доказів, що отримував «на руки» 6500 грн, борг по зарплаті суд нарахував йому 10871,58 грн, виходячи з розміру мінімальної, а моральну компенсацію зменшив до 5 000 грн.  В той же час, відповідно до ст.235 Кодексу законів про працю, при подібних трудових спорах працівникові мають нараховувати  заробітну плату в розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

До того ж суд жодним чином не звернув увагу на те, що штрафи, що нараховуються з заробітної, плати є незаконними (працівників можуть позбавити премії, однак аж ніяк не основної зарплати). Відзначимо, що неоформлення працівників загалом є грубим порушенням трудового законодавства та підпадає під кримінальну відповідальність.

«Соціальний рух» закликає слідувати прикладу працівника та виборювати право на гідну працю. Зі свого боку держава має гарантувати створення системи трудових судів та встановити презумпцію наявності трудових відносин.

Раніше ми писали, як інспектори праці борються з неоформленими відносинами.

Нагадаємо, що експертами Центру соціальних і трудових досліджень за результатами вивчення явища нетипової зайнятості в Україні була підготовлена відповідна брошура.