Українські та міжнародні правозахисні організації відзначають загрозливе для громадянських прав зростання ультраправого насильства в Україні. Практично щодня ми чуємо про погроми кіосків, напади на мирні зібрання, приміщення ЗМІ, застосування вогнепальної та холодної зброї. Жертвою насильства стають не лише українські громадяни, які мають відмінні від доморощених нацистів погляди, а й британський підданий, який мав екстравагантну зовнішність. Все це відбувається при бездіяльності, а то й відвертому потуранні «правоохоронних» органів.

Замість того, аби припинити це насильство, українська влада вирішила практично його легалізувати. Йдеться про створення «громадського об’єднання» «Національні Дружини». До цих «дружин» має безпосередній стосунок Національний корпус (раніше мав назву «Азов») – політична партія з нацистською ідеологією. НК також має безпосередній стосунок до одного з підрозділів Нацгвардії («у них просто інші погляди на націонал-соціалістичний рух у Німеччині», – казав свого часу заступник командира Нацгвардії). НК також має своїх представників у керівництві МВС та причетний до ксенофобських нападів. Задекларована мета «дружин» – допомагати поліції у наведенні порядку.

Українське законодавство не забороняє громадянам допомагати поліції у охороні правопорядку. Причому вчиняти певні процесуальні дії (огляд, затримання, обшук) можуть виключно представники поліції. Цивільні особи можуть лиш допомагати їм. Громадяни можуть також припиняти насильницькі злочини, які відбуваються у них на очах, але у такому разі вони одразу ж повідомити поліцію для того, аби вже правоохоронці вчинили необхідні процесуальні дії.

Такою є хитка законодавча база діяльності добровільних помічників поліції. Але що означає створення «дружин» у контексті поточної ситуації в Україні? Безкарність ультраправих означає, що «азовці» й далі продовжуватимуть свої напади, маючи тепер вже уніформу, корочки «дружинників» і статус «добровільних помічників поліції». І, що дуже важливо, фінансування з бюджету «на діяльність з охорони громадського порядку», для цього, власне, й було зареєстровано «громадське об’єднання».

Всупереч українському законодавству, поліція буде співпрацювати з формуванням, яке має відверту політичну й ідеологічну спрямованість.

Для наших «правоохоронців» існування таких підконтрольних формувань надзвичайно вигідне, адже не з руки поліції бити людей та розганяти мітинги. Принаймні, західні партнери цього не зрозуміють. А громадські, «недержавні» об’єднання можуть все це зробити, знаючи, що їм за це нічого не буде.

Отже, зараз під загрозою усі, хто має іншу думку, ніж керівництво МВС та ультраправі. Усі, хто напише «неправильний» пост у соцмережах. Усі, хто має «неправильну» орієнтацію, зачіску чи одяг.

Симптоматично, що такі «добровольці» мають підтримку частини населення. «Втеча від свободи», як сказав би Еріх Фром. Втеча від свободи, це коли в умовах шаленого зростання злочинності, такого ж шаленого падіння рівня життя, обиватель шукає «сильну руку», яка наведе порядок. Наведе навіть ціною свободи українців.

А найголовніше завдання «дружинників» – сильною рукою придушити громадянський і соціальний протест, який реально загрожує правлячій олігархії.

 

Володимир ЧЕМЕРИС,
екс-уповноважений зі свободи зібрань
Громадської ради при МВС України