Про це повідомляє юрист, активіст «Соціального руху» Віталій Дудін.

Пропонується вилучити зі статті 18 Закону «Про транспорт» норму про заборону страйків на підприємствах, що перевозять пасажирів, і запровадити на них загальний порядок. Прийняття акту продиктовано зобов’язаннями України, що випливають з постановленого 2 жовтня 2014 року Європейським судом з прав людини рішення у справі «Веніамін Тимошенко та інші проти України». Згідно фабули справи, працівники компанії «Аеросвіт» не могли організувати страйк у відповідь на затримку зарплат. Євросуд визнав, що Закон не був «точним і передбачуваним». Україну також зобов’язали сплатити 20 тис. євро моральної шкоди.

«Для демократичної влади необхідність скасування обмеження на транспортні страйки мала бути очевидною від самого початку. Але замість цього, у Євросуді представник Уряду доводив, що заборона мала легітимну мету. Вражає, що на розробку законопроекту, який складається з одного речення, Кабміну знадобилось півтора роки. Це вказує на увагу до проблем простих людей», – зазначає Дудін.

За його словами, зміни до одного закону не покращать стану захищеності працівників. По-перше, широке коло працівників позбавлені права страйкувати за спеціальними законами (зокрема, держслужбовці). По-друге, загальний порядок є украй забюрократизованим. За Законом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» процедура організації страйку може зайняти 2 місяці (включаючи розгляд вимог, створення примирної комісії та оголошення попередження). «За цей час невдоволених працівників можна звільнити», – уточнює юрист.

Іншим недоліком є і те, що згідно ст.32 Закону, до організаторів незаконного страйку не застосовується профспілковий імунітет від звільнення. Але найгостріша проблема полягає у тому, що навіть стикнувшись із очевидним порушенням закону, слід дотримуватись усіх формальностей, зазначає Дудін: «Для порівняння, у багатьох країнах Європи працівники мають право на індивідуальний страйк при затримці зарплат». Не виключено, що обмеження права на страйк коли-небудь стане предметом розгляду у Євросуді.

«Строк організації страйків із вимогою збільшити зарплату може бути скорочено щонайменше удвічі. Суб’єктом оголошення страйку повинна стати профспілка, а не половина трудового коллективу, – резюмує активіст «Соціального руху». – Жодні законодавчі перепони не перешкодять страйку, викликаного соціальними причинами. Аби страйки відбувались по закону, цей закон має бути спрощений. Незважаючи на існування заборони на транспортні страйки, один із найбільших страйків відбувся саме на «Київпастрансі» наприкінці 2014 року».