Пріоритетом для Міністерства соціальної політики є розробка Трудового кодексу, який позбавить профспілки життєво важливих функцій по захисту членів від звільнення. Тоді ніхто не завадить залучати українців до надурочних чи позбавляти відпусток. Проте, поки реформа розробляється, представники фракції «Слуга народу» вже зараз готові ліквідувати вплив держави, який виступає стримуючим фактором.

Народний депутат («СН») Данило Гетманцев вніс проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України) №1233. Ним передбачено, що за виявлення будь-якого порушення трудового законодавства вперше стосовно роботодавця виноситимуть письмове попередження. Штраф накладатимуть лише при повторенні порушення вдруге, якщо воно буде вчинене протягом року. Розміри штрафи радикально зменшуються:  за недопуск інспекторів з метою виявити неоформлених працівників буде штраф у 8 мінімалок (замість 100 нинішніх).

Інспектори ледь добились у 2017 році права відвідувати приміщення роботодавця без попередження. Їх повноваження стримує Закон №877, виписаний для підприємців. Тепер же контролюючі органи повинні попереджати роботодавця про накладення санкцій, що нівелює їхні повноваження. Каральні заходи перетворяться на профілактичні.

Такої ліберальної системи не має ніде. Вона прямо заохочує до використання нелегальної праці. Держава й так попереджає підприємців, постійно ведучи роз’яснювальну роботу. Роботодавець знає, що принаймні раз на рік він може використовувати працю будь-якої кількості неоформлених працівників. Це зменшить наповнення соціальних фондів та підвищить ризики травматизму. Нелегальна праця – це занадто серйозне правопорушення, щоб «пробачати» його вчинення вперше. Сотні компаній, оштрафованих у минулі роки, будуть намагатись уникнути відповідальності, вимагаючи зворотної дії закону в часі у зв’язку з його послабленням. Такий захід навіть не відображатиметься на  компаній, адже про попередження ніхто не дізнається публічно. «Амністія роботодавців» перетворює Україну на державу всевладдя роботодавців.

Санкції можуть бути різними, але за нелегальну працю має наставати серйозна відповідальність. Нагадаємо, що Конвенція МОП №81 зафіксувала такий принцип:

«Відповідні санкції за порушення правових норм, виконання яких повинні забезпечувати інспектори праці, та за перешкоджання інспекторам праці у виконанні їхніх обов’язків, повинні передбачатися національним законодавством та ефективно застосовуватися».

Такі заходи зашкодять бізнесу, аніж допоможуть. Рівень гарантування трудових прав в Україні і так найнижчий в Європі. Звернення до інспекцій праці дозволяє в деяких випадках поставити роботодавця на місце. Безправні працівники не будуть зацікавлені залишатись тут й емігруватимуть далі. Нас чекає нова хвиля трудової еміграції. Недобросовісні роботодавці отримають перевагу над тим, хто дотримується правил.

Підкреслимо, що такі кроки йдуть врозріз з нормами ЄС та МОП. У багатьох країнах ЄС інспекції мають значно ширші повноваження. Приміром, вони можуть призупиняти звільнення працівника до вирішення спору судом (Словенія), зупиняти здійснення господарської діяльності до усунення правопорушень (Румунія), визнавати наявність трудових відносин у позасудовому порядку (Болгарія).

Подібні підходи у термінології МОП ослаблюють стримуючий ефект системи санкцій.

Рекомендації МОП 2017 року у площині подолання не задекларованої праці зводились до посилення санкцій – див. 79. Вищі санкції мали накладатись для великих підприємств і тих, які використовують працю вразливих суб’єктів  – вагітних, неповнолітніх, осіб з інвалідністю (так це працює в Італії).

Було сформульовано й таку рекомендацію:

«Прийняття законодавчого положення про те, що рішення про застосування штрафу повинно містити наказ про виплату сум, належних до сплати працівникам, органам соціального забезпечення та податковим органам, де це доречно – з встановленням строку сплати штрафу і зазначенням, що це рішення слугує підставою для виконавчої процедури щодо сплати відомої суми».

Експертне управління ВР у висновку від 12 вересня ц.р. не бачить сенсу у радикальному зниженні штрафів, «оскільки загроза сплачувати такі «завеликі» штрафи існує лише для порушників законодавства». У проекті вбачають суперечність зі ст.1 Конституції про те, що Україна є соціальною державою. КзпП не суперечить у нинішній редакції «законним інтересам роботодавців», адже «працівник, якого наймають на роботу (наприклад, допускається до роботи без офіційного оформлення), не має впливу на спосіб свого оформлення та несе незрівнянно більший ризик у порівнянні зі своїм роботодавцем».

На думку «Соціального руху», подібні реформи порушать стабільність на ринку праці. Їх ухвалення мотивується захистом інтересів найменших підприємців, але виграють від них найбільші. Тіньова зайнятість не стимулює економічного зростання. З полегшенням зітхнуть лише роботодавці, які порушують трудове законодавство, а не всі підприємці. Навіть якщо цей наступ на інспекції праці та трудящих буде відбитий, це вказує, що нинішня владна команда вороже ставиться до соціально-трудових прав.

Приєднуйтесь до «Соціального руху» у соцмережах: