Кабінет Міністрів України суттєво розширив перелік офшорних зон – з 65 до 85 країн. 27 грудня 2017 року було прийнято Постанову КМУ №1045 про затвердження переліку країн, в яких ставки податку на прибуток на 5% менше, аніж в Україні. Операції з такими державами підлягатимуть контролю у рамках законодавства про трансфертне ціноутворення.

У 2015 році список змінювався двічі за рік, а з тих пір спостерігалась певна стабільність.  Звертає на себе увагу, що вперше такий перелік затверджено постановою, а не розпорядженням (раніше перелік намагались оскаржити на підставі його недостатньої легітимності).

Загалом напрошується висновок, що таке радикальне розширення списку призведе до розконцентрації уваги податківців. Адже контролювати треба буде значне коло операцій з різними острівними державами. ЗМІ звертають увагу, що до списку включили Естонію, Латвію, Грузію та ОАЕ. Наші олігархи нерідко використовували їх для мінімізації ПДВ чи податку на прибуток. Водночас чимало «лакшері» юрисдикцій під контроль не потрапляють як-от Австрія і Швейцарія та багато інших. При цьому було виключено штати США, зокрема, штат Делавер. Важливо, що перелік вже вимагають змінити вітчизняні юристи та МЗС Естонії.

Які країни потрібно було включити у список?

Європейський Союз на підставі своїх досліджень пропонував визнати «податковими гаванями» Люксембург, Велику Британію, Латвію та Іспанію. Серед них включено лише Латвію. Люксембург випереджує Кіпр за кількістю офшорних компаній та поступається лише Британії. До цієї країни є низка претензій, адже там відсутня кримінальна відповідальність за ухилення від податків.

Асоціація Oxfam International опублікувала власний «чорний список», куди запропонувала додати Нідерланди.

Також слід звернути увагу на «чорний список» ЄС, куди включені Гуам, Намібія, Американське Самоа, Тринідад і Тобаго. Водночас варто визнати, що ЄС не виправдав сподівань і його перелік є занадто вузьким – у кінцевий текст не увійшла жодна країна Євросоюзу. Нещодавно з переліку виключено ще 8 юрисдикцій.

Якщо подивитись на перелік найбільших корпорацій України, які не сплачували податок на прибуток, то вони пов’язані, зокрема, з британськими і нідерландськими компаніями.

Слід зазначити, що такі країни, як Нідерланди, Велика Британія та Люксембург згадуються в іншому українському списку. Згідно постанови КМУ №480 від 04.07.2017 року, окремі організаційно-правові форми компаній з цих країн дозволяють мінімізувати податки. Специфічним у цьому світлі виглядає положення Естонії: вона водночас знаходиться у двох списках, що може викликати колізії. Постанова №480 зобов’язує звітуватись про операції з естонськими інвестиційними фондами, а Постанова №1045 – про операції з усіма естонськими компаніями. Хоча такий контроль є виправданим, оскільки, за даними Світового Банку, корпоративний податок у цій країні відсутній.

Неоднозначний вплив може мати прийняття нового закону про протидію відмиванню коштів. Він передбачає збільшення до 300 000 тис. гривень суми переказу коштів до країн-офшорів, яка підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу (стаття 19 Проекту). Сьогодні банки повинні повідомляти уповноважену установу про таку операцію, якщо вона складає 150 тис. грн.

Нагадаємо, що податкове навантаження в Україні вже нижче, аніж у середньому в Європі, проте капітал продовжує тікати до офшорів. Проблема офшоризації є і в Європі, але там ефективність фіскальних органів вища, а репутація має більшу вагу для підприємців.

Останні події можуть вказувати на дві речі. По-перше, українська держава ухиляється від боротьби із офшорами. По-друге, бажання Євросоюзу боротись з податковими зловживаннями теж помірне, адже ліві сили не мають там значного впливу. Змінити ситуацію може лише солідарна боротьба українських робітників зі своїми колегами у Європі. Влада України і ЄС продемонструвала небажання опонувати несплаті податків, що матиме катастрофічні соціальні наслідки.

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»