Прийнятий у першому читанні і в цілому 16 листопада ц.р. законопроект №5496 запровадить вихідний 25 грудня (Різдво христове), але позбавить нас 2 травня (замість дводенного святкування Дня міжнародної солідарності трудящих залишається лише 1 травня). Останню поправку під час розгляду вніс спікер Андрій Парубій. Скільки часу відпочинку ми втратимо? Якщо у 2017 році українці святкували маївку чотири дні (від суботи 29 квітня по вівторок 2 травня), то у 2018-му маївка триватиме аж один день – 1 травня (вівторок). Навряд чи роботодавці погодяться, щоб маївка «поглинула» понеділок 30 квітня. Розірвані вихідні – не кращий фон для подорожей. Тим паче, сумнівною є заміна сонячного травня на холодний грудень. Особливо, коли на підприємства у ці підсумкові дні року «горять дедлайни» і кожна година на вагу золота. Варто взяти до уваги і той фактор, що травень завжди вважається менш продуктивним у плані роботи. Слід відзначити, що саме на грудень припадає пік продажів перед новорічними святами. Чи точно торгівельні мережі відпустять своїх працівників-некатоликів відпочивати? Справжньою причиною прийняття ініціативи є не турбота про вірян чи економіку, а декомунізаційна істерія та бажання деморалізувати працівників. Олігархи не хочуть, щоб громадян об’єднували свята, виборені робітниками.

1. ПРАВОВИЙ АСПЕКТ. Поправка щодо скасування 2 травня не обговорювалась з громадянами, а Федерація профспілок України негативно оцінювала скасування травневих свят. На сайті парламенту зазначено, що законопроект №5496 розглядається у першому читанні. Згідно ч.9 ст.89 Регламенту ВРУ, поправка може бути внесена до законопроекту, що готується до другого читання (письмово) або під час другого читання (усно). Стаття 116 дозволяє вносити поправки лише до того тексту, який ухвалений за основу. Згідно статті 118, головний комітет надає висновок щодо внесених пропозицій, поправок. Інші ініціативи про скасування 2 травня навіть не виносились у сесійний зал. Цього разу депутати проштовхнули рішення за спинами народу, погодивши його лише між собою. Комітет із соціальної політики не рекомендував приймати жоден законопроект щодо скасування 2 травня. Показово, що законопроект 2344 було відкликано, а щодо 2344-1 вручено подання про відхилення. До інших були висловлені зауваження Головного науково-експертного управління ВР (4722, 4722-1). До речі, Головне науково-експертне управління ВР не підтримало запровадження вихідного на католицьке різдво як таке. Мовляв, питання і так врегульовано у ч.3 ст.73 КЗпП, якою гарантується право релігійним громадам звернутися з вимогою до керівництва підприємства про надання їх вихідних. Закономірно може постати питання про запровадження на державному рівні свята й для інших конфесій (іудеїв, мусульман).

2. РЕЛІГІЙНИЙ АСПЕКТ. У даному разі інтересами католицької громади прикриваються для боротьби з робітничими традиціями. Відзначимо, що католицька церква приділяла значну увагу соціальному визволенню. Приміром, досі існують рухи на кшталт «Catholic Worker Movement». Німецький архієпископ Райнхард Маркс у книзі «Капітал» (2008) застерігає про небезпеку «примітивного капіталізму» (). Справжнім католикам навряд чи приємно, що їх ім’я використовується для придушення робітничого руху. Це не крок до злагоди, а протиставлення католицизму трудящим масам. Саме католицька церква канонізувала Томаса Мора, автора знаменитої «Утопії», що проклала шлях для розвитку соціалістичних ідей. Травневі свята співпадають зі святами католиків. Так, 1 травня відзначається як «День Св. Йосипа Теслі, чоловіка Діви Марії», а 2 травня – як «День Св. Афанасія, єпископа і вчителя церкви». Травень католики називають Місяцем Св.Марії. Слід нагадати слова Іона Павла ІІ: «Церква вважає своїм завданням завжди звертати увагу на гідність та права тих, хто працює, засуджувати ситуації, в яких ця гідність і ці права порушуються, і допомагати в управлінні змінами, щоб забезпечити справжній прогрес людини і суспільства». Певною мірою, рішення протирічить усталеним українським звичаям. Як зазначили фахівці ГНЕУ, традиційно 2 травня використовується населенням для відпочинку, а також проведення поминальних заходів (висновок до проекту №4722-1).

3. МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ. Католицьке різдво визнається святом у багатьох країнах, але не обов’язково є вихідним. Два дні різдво святкується у таких країнах: Білорусія, Молдова, Ліван і Албанія. При цьому 2 травня є святом у Словенії, яка лишається однією з найстабільніших соціальних держав ЄС. Не випадково досвід даної країни заслуговує на найвищі оцінки вітчизняних науковців протягом останнього періоду. Також два дні маївку святкують у Китаї, що залишається лідером за темпами розвитку. Як бачимо, коло держав, де святкують день солідарності людей праці двічі, обмежене. Втім, те ж саме можна сказати і про країни, де святкують різдво двічі.

4. ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ. Депутати могли додати вихідний день, не забираючи 2 травня. Однак це вони вважають злом з точки зору економіки. Зв’язок з економічною продуктивністю, якщо й існує, то обернений. «Належна кількість днів відпочинку безпосередньо впливає на продуктивність праці», – зазначає ГНЕУ у висновку до проекту 2344. Можливо, для неолібералів це виглядає парадоксально. Як і те, що високі податки не гальмують економічне зростання, на що вказує МВФ. МОП визнає, що урізання трудових прав не веде до економічного зростання. Українці відпочивають не так вже й багато: у Франції щорічна відпустка 30 робочих днів, тоді як у нас – лише 18. Від збільшення вихідних ми частково наблизились би до європейських стандартів.

В усякому разі, голосування 16 листопада 2017 року стане черговим нагадуванням про те, що за свої права потрібно боротись і не допускати до влади осіб, що бачать у нашому добробуті загрозу. Скасування 2 травня абсолютно символічний крок, проте він є черговим актом демонтажу соціальної держави. Безсумнівно, наступним етапом може стати ухвалення нового Трудового кодексу, що теж передбачає скасування 2 травня.

 

Віталій ДУДІН
«Соціальний рух»