У радянські часи історія українського соціалізму розглядалась у загальноросійському контексті; ігнорувалась національно-визвольна складова. Тоді як за часів незалежної України у текстах багатьох авторів вишукувались виключно державництво і націоналізм. Тому і сьогодні є актуальним з’ясування, яку роль відігравали ліві у суспільно-політичному житті ХІХ століття.

На відміну від Європи, для України, яка перебувала під владою Російської Імперії, було характерно поєднання соціалізму й лібералізму, боротьби проти феодальних порядків. Доповідач навів характерні ознаки утопічного соціалізму: – опора на мораль; – наслідування певних релігійних догм; – дрібнобуржуазність (орієнтація на дрібного власника, а не лише на найманого працівника). Представників цієї течії можна знайти, зокрема, серед членів Кирило-Мефодіївського братства, до якого входив поет Тарас Шевченко. У його російськомовній прозі можна знайти схвальні відгуки про ідею комунізму (прихильників якого він називає «поборниками нової цивілізації»). Однак не можна переоцінювати його політичного вкладу (у радянські часи його називали «революційним демократом»). Як і всі митці, він мав доволі еклектичні погляди і назвати їх послідовно-соціалістичними важко. У його творчості заклики щодо соціального бунту не завжди звернені до сучасників: частина віршів присвячені подіям минулого, або ж  стосуються невизначеного майбутнього.

Максим Казаков заявив, що є підстави відносити до перших соціалістів вже декабристів, зокрема, Павла Пестеля. У розробленій ним «Руській правді» проголошується необхідність не лише впровадження рівності перед законом, але й скасування класів («станів») як таких. Але при цьому сказано, що надання соціально-економічних прав може поєднуватись із позбавлення певних політичних і громадянських прав (на мирні зібрання). Певною мірою це схоже на характерні риси СРСР, який засвідчив шкідливість розділення демократії та соціалізму.

Дискусія після кількагодинної лекції засвідчила, що тема українського соціалізму викликає живий інтерес. У майбутніх заходах буде приділено увагу вивченню ролі таких постатей як Михайло Драгоманов, Микола Зібер та ін.

Kazakov_revorgua