«У зазначених регіонах цей період є «гарячою порою» у сільському господарстві, будівництві та сфері надання послуг (тимчасове розміщення та харчування), оскільки саме у цих сферах основні форми незадекларованої праці є найбільш поширеними», – зазначається на сайті ФПУ.

Як зазначають активісти Соціального руху, дана ініціатива може бути вкрай корисною, оскільки масштаби нелегальної праці в Україні справді величезні, а її наслідки для працівника, наприклад, у випадках виробничих травм, можуть бути навіть трагічними. При цьому судова система працювала неефективно.

Так, кілька років тому через недосконалу правову базу роботодавець міг отримати покарання у 10 разів менше за Кримінальним кодексом, аніж сьогодні отримують порушники у адміністративно-правовому порядку. Зокрема, відомо про випадок, коли за неоформлення трудових відносин (ст.172 ККУ) власник будівельної компанії поніс кримінальну відповідальність у 850 грн.

Політика держави відрізнялась суперечливістю. Так, органи Державної фіскальної служби добиваються у окремих випадках визнання цивільно-правових відносин трудовими. Тоді як представники фонду соціального страхування у судовому порядку доводили зворотнє з метою ненадання виплат помічнику комбайнера, що отримав інвалідність.

Більше того, навіть траплялись випадки, коли роботодавці повністю уникали кримінальної відповідальності за неоформлення. Так, апеляційний і вищий суди дійшли висновку, що між компанією та будівельниками існували цивільно-правові відносини лише тому, що трудовий договір вони не укладали. Це прямо суперечить підходу МОП, яка навпаки рекомендує презюмувати наявність трудових відносин, коли не доведено зворотнього. На думку адвоката, неналежне оформлення відносин не порушувало конституційне право на працю.

Нині спостерігається тенденція, коли суди поступово починають ставати на бік працівників.

Серед останніх судових рішень про накладення штрафу можна виділити ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року. Власник кафе не оформив відносини з офіціантом, через що на нього було накладено штраф у розмірі 43,5 тис. грн. Суд відкинув аргумент про стажування. Станом на момент проведення перевірки Держпраці загальна чисельність оформлених працівників становила 0 осіб.

За результатами перевірок, проведених за участі органів ПФУ та ДФС, було накладено штраф на власника сільмагу у розмірі 8500 гривень. Суд першої інстанції у Полтавській області не взяв до уваги посиланням власника і самої працівниці магазину про те, що відносини між ними регулювались цивільно-правовим договором.

Як зазначає активіст Соціального руху, юрист Віталій Дудін, держава обрала вірний курс на подолання тіньової зайнятості, відмовившись від ліберального ставлення до роботодавців.

«У даному разі потреби економічного розвитку вступають у суперечність із раніше проголошеними принципами недоторканності бізнесу. Необхідно консолідувати зусилля держави, громадянського суспільства та профспілок для застосування нових законодавчих норм. У політичному відношенні слід протистояти реваншу роботодавців, які намагаються загальмувати новий порядок здійснення перевірок (за участі органів місцевої влади) та зменшити розмір штрафів на рівні закону», – зазначає він.