Про це на своїй сторінці в Facebook пише кандидат економічних наук  Олександр Кравчук.

«Два роки тому (як бачите на рисунку) виплати по зовнішніх боргах сягнули пікового рівня і наші партнери «рятували економіку» від провалу, але, насправді, й від повороту від співпраці з ними. Тоді, нагадаю, домовилась про часткову реструктуризацію зовнішніх боргів і відстрочку виплат. Умови «боргової паузи» були кабальними, але на кілька років дозволили пом’якшити економічну ситуацію. Нинішній хай довкола росту української економіки тримається доти, доки не прийшов новий етап повернення боргів.Саме тому так завзято до нас приїжджають місії Міжнародного Валютного Фонду і вимагають прискорення пенсійної, медичної, освітньої, земельної і т.д. реформ. Про незалежну економічну політику мова вже не йде. Справа в тім, що в 2019 році нам треба виплатити тільки по тілу кредитів 4,6 млрд дол. США, а в наступні 4 роки за різними оцінками – понад 20 млрд доларів», – пише економіст.

І ці гроші, за його словами, будуть відчужені в населення за рахунок подальшого руйнування системи соціального забезпечення, що красномовно підтверджує цьогорічний меморандум між Україною та МВФ.

«Там знайдете основу законів та реформ, які протягують через ВР сьогодні. А формулювання ж які — «економія видатків у розмірі не менше 3 відсотків ВВП в довгостроковій перспективі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу для виходу на пенсію». Тому з 2018 року страховий стаж для виходу на пенсію має скласти 25 років, а до 2028 його піднімуть до 35-ти згідно пропонованої пенсійної реформи. Щоб ефективно не доживали», – критично резюмує експерт.

В той же час, за словами Кравчука, близька перспектива виборів змушує робити поступки задля підтримки електорату.

«Йде пошук місця для маневру, бурління у вищих ешелонах влади. Так, в вересні цього року Україна вперше за останні роки виходить на зовнішні ринки приватних запозичень. Хоча і такий крок по залученню кредитів приватних на перекриття інших позик, теж, мабуть, погоджено на умовах «продовження курсу». Але навіть залучених під євробонди грошей все одно не вистачить для перекредитування. Чи будуть з’являтись точки формування сил, які наважаться відступити від жорстких умов кредиторів?, – пише експерт.