Попереднє засідання відбулось ще 4 жовтня 2017 року. У середу 6 грудня свою позицію висловили троє позивачів, що представляли інтереси бізнесу. На їх боці також виступив представник Державної регуляторної служби України. Потім позицію щодо правомірності постанови озвучили представник відповідача – Уряду, а також представники третіх осіб на боці відповідача – Державної служби України з питань праці та ГО «Соціальний рух». Позиція зводилась, головним чином, до того, що проект постанови було обнародувано завчасно (обговорення тривало з 11 січня по 26 квітня 2017 року), а норми Закону про контроль №877 та Закону про регуляторну політику не могли стати перешкодою для ухвалення актів. Зазначені акти регулюють прийнятті актів та здійснення перевірок у сфері господарської діяльності, а не у сфері праці.

Представник «СР» Віталій Дудін наголосив, що обидва закони передбачають пріоритет застосування міжнародних актів, якщо вони інакше врегульовують певні відносини. Непогодження проекту акту з боку ДРС не має значення, адже акти у сфері праці мають прийматись на основі принципу трипартизму – вироблення рішень соціальними партнерами. Тоді як ДРС не є представником ані працівників, ані роботодавців, ані Уряду. Надання контрольних повноважень органам місцевого самоврядування відповідає Конвенції МОП №150 про адміністрації праці, оскільки нею передбачено делегування повноважень від держави до напівдержавних та регіональних утворень, а також навіть профспілок.

Суд вислухав пояснення, відмовився залучити свідків з боку позивачів та перейшов до дослідження доказів у порядку письмового провадження. Результатом має стати винесення рішення.

«Соціальний рух» вважає, що розпочата реформа по детінізації має бути завершена і може покращити рівень життя. Без цього анонсоване підвищення мінімальної зарплати до 4100 грн буде марним. Скарги окремих підприємців не повинні стати виправданням для зниження загального стандарту. Держава має сприяти розвитку малого бізнесу, але вона не повинна підтримувати відверто нежиттєздатні форми підприємництва. Застосування штрафу у 320 тис. грн за недопуск перевіряючих відбувається украй рідко. Тим паче, багато підприємців призвичаїлись до обходу цих норм, а також успішно оскаржують перевірки, зокрема з посиланням на закон №877. Приміром, фізична особа-підприємець у Одесі оскаржила штраф на 1,25 млн грн за підміну трудових відносин цивільно-правовими з 12-ма працівниками. Позивач зміг довести, що цивільні угоди були укладені ще до перевірки інспектора. Важливо, що працевлаштування без сповіщення податкових органів раніше трактувалось як повне неоформлення відносин (штраф 30 мінімальних зарплат), а тепер карається як «інше порушення законодавства» (штраф 1 мінімальна зарплата).

Наведемо інші показові приклади з судової практики. «Марганецький ГЗК» визнав незаконною перевірку, оскільки звернення були анонімними (це забороняє Закон про контроль №877, проте є цілком допустимим з точки зору МОП). Інспектор праці при перевірці на ДП «Бурштин України» виявив, що працівникам, задіяним на видобуванні, не видавали спецодягу. Власник визнав незаконною перевірку, оскільки таке питання не становило предмет перевірки (Закон №877 передбачає можливість перевіряти лише певне коло питань, тоді як конвенції МОП таких обмежень не містять). Згаданий Закон про контроль дозволив визнати незаконною перевірку, ініційовану управлінням Пенсійного фонду (Закон №877 визнає законними лише скарги фізичних осіб).

Водночас є і позитивні випадки правозастосування. В одній справі було констатовано, що колізії між Законом №877 та постановою №295 нема, оскільки статтею 259 КЗпП України (як законодавчою нормою) встановлено особливий порядок здійснення державного нагляду.

Черкаський окружний адмінсуд прямо визнав, що при здійсненні контролю у сфері праці слід користуватись нормами конвенцій МОП і не обмежуватись вимогами Закону №877.

«Соціальний рух» з нетерпінням чекає на справедливе рішення суду, яке буде вигідне усім працівникам України. Разом з тим наш рух визнає необхідність посилення можливостей по інспектуванню. Для цього необхідно збільшити число інспекторів вдвічі або делегувати їх повноваження профспілкам, а також остаточно вивести Держпраці з-під дії Закону №877.

Автор фото: Сергій Доротич