Те, за яким механізмом скорочують субсидії, хто має шанси їх зберегти та яким чином можна зменшити тарифи для всіх проаналізував «Соціальний рух».

Несподівані борги

На початку введення субсидій їх призначали незалежно від наявності боргу за житлово-комунальні послуги. Але наразі ситуація змінилась і при наявності навіть незначного боргу протягом 2 місяців субсидію знімають. Для її поновлення необхідно погасити борг та принести відповідні платежі до соцзабезу чи інших відповідальних органів.

При цьому платникам можуть пригадати давні борги, трирічний строк давності по яким вже збіг. У такому випадку право на субсидію треба або доводити в суді, посилаючись на термін, що вийшов, або платити.

Левова доля відповідальності за позбавлення киян субсидії лежить на ПАТ «Київгаз». Як пояснив співробітник компанії, багатьох споживачів записано у боржники, оскільки вони принципово не платять за добір газу у період без гарячої води.

– Суми там незначні – за 2-3 роки у великий родини не накапає навіть на суму судового збору. Ми їх і не чіпаємо, але вписуємо в боржники. І таких було десятки тисяч. А в чому їх аргумент? «Плачу за нормою споживання я справно. В період відсутності гарячої води – не кип’ячу каструлі, а використовую електробойлер, електрочайник, і плачу за кіловати по електролічильнику». Але є постанова Кабміну і ми не можемо її ігнорувати. Одак придумали її в 1996 році, коли ні бойлерів, ні електрочайніков не було, а тільки копійчаний газ в плиті​, – каже представник «Київгазу».

Суди за субсидії 

У судовій практиці останніх років є чимало прикладів того, як субсидію знімали з вимогою відшкодувати за мізерні «приховані» доходи.

369 грн – такою була ціна позову у справі, яку розглянув Лисичанський міський суд Луганської області 31 березня 2015 р. Відповідачка не вказала в декларації суму стипендії, яку отримувала у місцевому ліцеї. Судовий збір складав 1827 грн.​

Досить показовим є рішення, у якому суд прийняв формально-законне рішення, яке, втім, має мало спільного зі справедливістю. 24 листопада 2015 р. Оболонський районний суд Києва стягнув 1747 гривень з сім’ї, оскільки «не було вказано державну соціальну допомогу по догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу».​

І тенденція, судячи з усього, зростатиме. Останні рішення в Києві по стягненню надміру виплаченої субсидії стосуються досить банальних ситуацій: приховування реальної кількості зареєстрованих у житлі осіб та приховування пенсіонером заробітку.

Соціальні інспектори на захисті держбюджету 

На початку року Кабмін розробив законопроект №6159, відповідно до якого контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги та використанням коштів Держбюджету, спрямованих на фінансування соцдопомоги, здійснює соціальна інспекція.

Якщо закон буде принято, то в Україні з’являться 550 соціальних інспекторів, які контролюватимуть, аби одержувачі субсидій не жили «надто добре». Проект містить досить багато суперечливих норм, наприклад, фактичне заохочення доносів, а також йде в розріз з статтею 30 Конституції, якою не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду. Наразі вийнятками є лише встановлення фактичного проживання вимушених переселенців та перевірки умов виховання дітей у малозабезпечених сім’ях​​.

Якщо Уряд вважає скорочення отримувачів критерієм ефективності, то зі створенням соціальних інспекторів втратити субсидію ризикує кожен другий.

Субсидія для орендованих квартир та інші зміни

Майже відпочатку введення «масових» субсидій існувала можливість її впровадження для орендаторів квартир. Наразі про цей механізм чиновники знову згадали та подають його як новий та особливо позитивний. Втім, попри всю рекламу поширення він не отримав, адже ринок оренди нерухомості перебуває переважно в тіні, а власники квартир не хочуть платити  8% ПДФО, 1,5% військового збору та необхідність вносити доходи в декларацію. До того ж без місця реєстрації субсидію можа отримати лише за рішенням місцевої влади, а не соцзабезів, що додає бюрократичних перепон.

Справжнім же нововведенням від Кабміну стане призначення субсидії не на рік, як зараз, а на півроку, після чого проводитиметься перевірка доходів сім’ї. Також не можна буде мати субсидію одночасно за місцем реєстрації та фактичного місця проживання. Втім, борг, після якого субсидію зніматимуть, все ж визначили на рівні 340 грн.

Поки існуватиме суперечність між інтересами орендарів й орендодавців, відповідні положення не запрацюють. Вирішити проблему могло б створення комунального фонду житла, як це працює в провідних європейських країнах.

А чому б не зменшити тарифи?

Скорочення отримувачів субсидій неодмінно призведе до росту боргів за комунальні послуги. Однак альтернативи Кабмін не пропонує. Таке рішення, як зменшення тарифів навіть не розглядається. При цьому  компанії, що надають послуг населенню, функціонують головним чином задля отримання доходу та виводять прибутки в офшори.

Так, акції ПАТ «Київенерго» належать на 25% кіпрській компанії та на 29% нідерландській. Кінцевим бенефіціарним власником, згідно даних ЄДР, є олігарх Рінат Ахметов. А контрольний пакет акцій «Київгаз» та «Київводоканал» належить ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг», акціонери якої на Кіпрі та у Великобританії. Тобто, компанії-монополісти окрім сумнівних тарифів та низької якості обслуговування мають нахабство ще й не сплачувати державі податки.  Тож з огляду інтересів держави мала б місце націоналізація (комуналізація) даних підприємств, а не оптимізація субсидій.

Незважаючи на це днями Фонд держмайна України продав блокуючий 25%-ий пакет акцій ПАТ «Київенерго» за стартовою ціною 759,6 млн грн. На аукціоні був тільки один учасник, який не вчинив жодного кроку на підвищення.Фонд поки не розкрив покупця. Загалом на торги виставлено акції восьми енергорозподільчих та енергогенеруючих компаній. Поки ФДМ продав тільки пакет «ДТЕК Донецькобленерго» (теж за стартовою ціною), який викупила Ornex (входить в групу СКМ Ріната Ахметова). Рештою акцій «ДТЕК Донецькобленерго» володіє енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК.

«Гра на підвищення», яку розпочав Уряд в інтересах приватних монополій, матиме зворотній ефект. Зростання тарифів та позбавлення субсидій без підвищення зарплат призведе до кризи неплатежів. Сфера ЖКГ має служити суспільству, а не інтересам використовуватись для накопичення прибутків. Вже зараз кияни у суді добиваються визнання тарифів завищеними. Влада має зменшити тарифи, щоб зберегти соціальну стабільність та стимулювати підприємства-виробники до ефективнішої роботи.