Член молодої команди космічного мера Леоніда Чорновецького насправді не така вже й нова людина у сферах політики та бізнесу. Згідно декларації, він володіє не лише торговою маркою «Довгий», а й 19-ма компаніями. Пан Довгий ефективно відбився від звинувачень у корупції з боку генпрокурора, тому не може допустити, щоб тепер якісь інспектори праці заважали йому вести бізнес.

У законопроекті №5711-1 він пропонує знизити розмір фінансових санкцій за порушення трудового законодавства до «розумного та ефективного рівня». У розумінні автора – це пів-мінімалки (1700 грн) за недопуск до перевірки замість нинішніх 320 тис грн. Удвічі зменшуються штрафи за недотримання гарантій працівників, що мобілізуються на військову службу. Допуск працівника без оформлення трудових відносин буде коштувати 32 тис. грн. Чи відповідає це європейському досвіду? Як мінімум, з досвідом однієї країни ЄС це мало узгоджується. Пан Довгий є заступником співголови групи з міжпарламентських зв’язків з Австрійською Республікою. Більше того, вивчення досвіду цієї країни вже давно цікавить політика. Порівняємо штрафи в Австрії та передбачені законопроектом:

- найм працівника без оформлення – до 145 тис грн (з/п – до 32 тис грн);
- відмова в доступі до документів про оплату праці – до 290 тис грн (з/п – від 1700 до 5100 грн);
- виплата зарплати, нижчої за мінімальну, вчинена щодо 4-х працівників – до 5,8 млн грн (з/п – до 38,4 тис грн).

Важливо і те, що в Австрії розмір штрафу за недопуск залежить від кількості працівників, відносно яких скоєно порушення. У бізнес-середовищі нові штрафи, схвалені парламентом наприкінці 2016 року, назвали не інакше як «космічними». Хоча у даному разі доречно казати про космічну різницю між штрафами, що застосовуються у Європі, та бажаними для наших бізнесменів.

Австрійські експерти звертали увагу, що коли штрафи за недопуск до документації нижчі, аніж за порушення, то це стимулювало роботодавців не відкривати документи (дивно, але тамтешні адвокати радили роботодавцям привести рівень оплати праці до необхідного рівня, а не рекомендували, як заблокувати перевірку). Пан Довгий пропонує закріпити на законодавчому рівні саме такий підхід: недопуск перевіряючих обійдеться дешевше (до 5 100 грн), аніж виявлення неоформленого працівника (32 000 грн).

Прийняття такого акту сприйматиметься як сигнал, що порушувати трудове законодавство безпечно. Дивно чути про те, що пом’якшення відповідальності посприяє збереженню робочих місць. По-перше, робочі місця, де порушуються трудові права, не є метою соціальної політики. По-друге, вищі урядовці повідомили, що підвищення зарплат та посилення санкцій не призвело до зменшення зайнятості. Всупереч прогнозам лібералів, посилення вимог до роботодавців має позитивні наслідки для економіки.

Раніше подібний популістський законопроект №5711 вносила народний депутат Оксана Продан. Передбечалось ввести санкцію за невиплату мінімальної зарплати у розмірі мінімальної зарплати. Тобто у разі виявлення порушення роботодавцеві слід було б виплатити ті ж кошти, які й так мусив за законом. При цьому законопроект стосувався і штрафів, які були запроваджені значно раніше. Народний депутат пропонувала скасувати адміністративну відповідальність за порушення строків виплати зарплати (ст.41 КУпАП), а також пом’якшити кримінальну відповідальність за грубе порушення законодавства про працю – зменшити мінімальний штраф з 34 тис. грн до 3400 грн (ст.172 ККУ).

Нагадаємо, що Федерація роботодавців України виступила проти нового порядку проведення інспекцій з праці, адже він запроваджує «необмежені повноваження» інспекторів на кшталт фото- та відео-зйомки. «Соціальний рух» навпаки вважає, що пропонований порядок перевірок надто сприятливий для роботодавців, адже не передбачає участі профспілок.

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»