17 серпня ц.р. Чернігівський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні клопотання Державної служби з питань праці про зупинення робіт у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю людей. Йшлось про тимчасову заборону розробки родовища корисних копалин (піску) у смт. Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині. Це було мотивовано відсутністю нормативно-правового акту, який би визначав повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва. Про те, що це станеться, на сайті «Соціального руху» повідомлялось давно.

Влада скасувала старе положення про перевірки за дотриманням роботодавцями норм про охорону праці, але не прийняла нового. Ще у березні розпорядженням КМУ №169-р було скасовано «Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці». При цьому розроблений посадовцями Держпраці новий порядок так і не було прийнято. Правовий вакуум утворився з 21 травня 2017 року. Таким чином, сьогодні, 29 серпня, виповнилось 100 днів, як Україна взагалі немає жодного документу у цій сфері. Заступник голови Держпраці пояснив, що інспектори будуть керуватись загальним Законом про основи нагляду за господарською діяльністю (№877). Втім, цей документ не враховує специфіки охорони праці, зокрема, не вказує, що таке небезпечні умови праці, у чому полягатимуть заходи реагування, якою є роль профспілок.

Прикро, що суди відверто стають на бік Уряду та роботодавців. Ще 22 травня окружний адмінсуд Києва відмовився призупинити дію розпорядження КМУ №169-р. Позивач – «Спілка працівників підприємств зеленого будівництва міста Києва» – оскаржує рішення Кабміну та вимагала тимчасово призупинити дію акту. У профспілці вважають, що крок Кабміну може призвести істотного зростання виробничого травматизму, зокрема, зі смертельними наслідками. Суд цілком формалістично мотивував своє рішення: «не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача». Немовби й нема статті 3 Конституції про те, що людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Якщо суд прийняв таке проміжне рішення, то і кінцеве можна спрогнозувати з високою долею вірогідності.

Раніше суди констатували неможливість проведення перевірок у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Вищезгадане розпорядження Кабміну №169-р скасувало також нормативний акт, яким регламентувались перевірки підприємців з боку ДСНС. «Станом на час розгляду справи судом, скасовано нормативно-правовий акт, яким позивачу було надано право на звернення до суду з вимогою щодо зобов’язання суб’єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки», – сказано у рішенні стосовно київського підприємство, яке не мало особи, відповідальної за протипожежний стан.

Дивно, що до недавніх пір суди виносили рішення, керуючись нечинним документом. Такий собі наслідок «регуляторного хаосу». Тепер не виключено, що роботодавці будуть масово оскаржувати в апеляції судові рішення, винесені вже після втрати чинності актом.

Відзначимо, що чимало вчених дискутують з приводу того, чи логічним взагалі є звернення суб’єктів владних повноважень до адміністративного суду. Такий механізм було впроваджено Законом №877. За логікою адмінпроцесу, органи влади мають виступ відповідачами. Тобто, посадовці Держпраці повинні мати право зупинити виробництво у позасудовому порядку, а вже потім суб’єкт господарювання мав би оскаржувати їх дії. Рішення про зупинення виробництва в Україні можна чекати два місяці, навіть якщо на підприємстві стався нещасний випадок.

Щомісяця у період «регуляторного послаблення» ставалися трагедії, які лежать на совісті чиновників та недобросовісних підприємців. У червні у Кривому Розі загинув шахтар. Вже у липні сталась загибель будівельника, що споруджував ТРЦ біля метро «Героїв Дніпра» у Києві. А в серпні інший будівельник загинув у місті Яремче. Цинічно на цьому фоні звучить привітання Держпраці до Дня шахтаря та обіцянки гарантувати безпеку праці.

Таким чином, дерегуляція вже вступила у пряму суперечність із захистом життя. Фраза про «регуляторну гільйотину» звучить украй зловісно. Навіть якщо влада прийме зараз підзаконний нормативний акт, це не вирішить проблеми. Тим паче, новий порядок виписаний на користь підприємців. Всупереч взятим згідно Угоди про Асоціацію зобов’язанням покращувати стан охорони праці, Уряд враховує лише інтереси бізнесу. Держпраці має бути виведена з-під дії Закону про нагляд за господарською діяльністю, а повноваження у сфері контролю мають бути надані профспілкам.

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»